2. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство
Справа про банкрутство підприємства порушується за письмовою заявою будь-кого з кредиторів боржника, органів державної податкової або контрольно-ревізійної служб, працівників підприємства, прокурора за наявності відповідних підстав (формальних ознак фінансової неспроможності). Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду зі спільною заявою. Боржник може звернутися до господарського суду з власної ініціативи в разі його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності.
Боржник. Звернення боржника до господарського суду ґрунтується на рішенні уповноваженого органу, відповідно до установчих документів і за умови наявності в нього майна, достатнього для покриття судових витрат. Керівник боржника зобов'язаний звернутись до господарського суду не пізніше, ніж через один місяць з моменту виникнення таких обставин:
коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призводить до неможливості виконання грошових зобов'язань боржником у повному обсязі перед ними;
коли уповноваженим органом боржника прийняте рішення про звернення до господарського суду;
якщо при проведенні ліквідації підприємства встановлена неможливість задоволення вимог кредиторів у повному обсязі (у такому випадку керівник боржника подає спільну заяву з ліквідаційною комісією).
При неподанні боржником заяви до господарського суду в установлених випадках і у визначені терміни застосовуються такі санкції:
субсидарна відповідальність керівника боржника і членів ліквідаційної комісії за зобов'язаннями боржника перед кредиторами, що виникли після закінчення терміну, встановленого для подачі заяви;
керівник боржника і члени ліквідаційної комісії можуть бути позбавлені права займати керівні посади і (або) здійснювати підприємницьку діяльність з керування юридичними особами (дискваліфіковані на певний термін);
керівник боржника може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Кредитори. Кредиторами за грошовими зобов'язаннями можуть бути українські й іноземні фізичні та юридичні особи, а також державні інституції та муніципальні утворення в особі уповноважених на те органів державної влади і місцевого самоврядування.
До господарського суду подаються заяви одним кредитором або об'єднанням кредиторів. В останньому випадку заяву підписують усі кредитори, що об'єдналися. Заява від державних інституцій та муніципальних утворень подається уповноваженим на те органом державної влади або місцевого самоврядування із прикладеними доказами вживання заходів щодо отримання заборгованості за обов'язковими платежами.
Право на подання заяви до господарського суду про визнання боржника банкрутом мають конкурсні кредитори, інтереси яких представляють збори кредиторів і комітет кредиторів.
Збори кредиторів скликаються з ініціативи однієї третини від числа конкурсних кредиторів, вимоги яких становлять не менше однієї третини загальної суми вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів. Збори скликаються у двотижневий термін і проводяться, як правило, за місцем перебування боржника.
Голоси кредиторів розподіляються пропорційно до сум їхніх вимог до боржника на дату проведення зборів.
З моменту прийняття господарським судом заяви про визнання боржника банкрутом кредитори не мають права звертатися до боржника з метою задоволення своїх індивідуальних вимог.
Прокурор. Звернення прокурора до господарського суду передбачено у таких випадках:
коли ним виявлені ознаки навмисного банкрутства;
коли у боржника є заборгованість за обов'язковими платежами;
в інтересах кредитора за грошовими зобов'язаннями державних інституцій та муніципальних утворень;
в інших випадках.
Основні етапи провадження справи про банкрутство зображено на рис. 9.
За браком пропозицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з її умовами, а також у разі недосягнення домовленості про укладення мирової угоди господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Рис. 9. Етапи провадження справи про банкрутство