10. Оцінювання ризиків і страхування

Головне завдання цього розділу – передбачити основні типи ризиків, їхні джерела, розробити заходи щодо зменшення цих ризиків і мінімізації втрат, які вони можуть викликати. У роботі наводяться основні можливі ризики, пов‘язані з виробництвом та продажем виробу: пожежі, коливання валютних курсів, зміни в податковому регулюванні, інфляція, неплатежі, збої у роботі транспорту, відмови постачальників найважливіших матеріалів і т.д. Можна, наприклад, визначити втрати від зменшення обсягу продажів при зниженні попиту та зростання інфляції.

Фактичний обсяг продажів (Q_ф) з урахуванням ступеня ризику зниження продажів

,

де Q_р – річний обсяг продажів (визначений у розділі 7), шт.;

– ступінь ризику зниження продажів, приймається в розмірі 5÷50і%.

При цьому фактичний виторг (В_ф) складе:

В_Ф = Ц_Ф · Qф,

де Ц_ф – фактична ціна реалізації виробу відповідно до прийнятої цінової стратегії, грн.

З урахуванням рівня інфляції γ виторг від продажів складе:

,

де γ – рівень інфляції, приймається в розмірі 4÷24 %.

Фактичний виторг при зменшенні обсягу продажів і інфляції складе

В = Q_ф · Ц_ф – В_фі.

За домовленістю з викладачем можна виконати оцінювання втрат і від інших ризиків. Необхідно також стисло викласти можливі заходи щодо зниження ризиків і зменшення втрат від них.

11. Розрахунок економічної ефективності

Рішення про економічну доцільність виробництва та застосування нового виробу традиційно приймається на основі розрахунку економічного ефекту.

Економічний ефект у виробника подається як сума прибутку, отриманого підприємством від своєї виробничо-господарської діяльності у t–му році. Розрахунок провадиться за формулою

Е_вироб. = В_t – C_пt – H_пt,

де В_t – виторг від реалізації продукції у t-му році, грн.;

C_пt – собівартість річного випуску виробів у t-му році, грн.;

H _пt – загальна сума податків і виплат з балансового прибутку у t-му році, грн.

Величина В_t може бути визначена як

В_t = Ц_фt · Q_фt,

де Ц_фt – ціна продажу виробу, грн.;

Q_фt – річний обсяг продажів, шт.

C_пt = С_п · Q_ф,

де С_п – повна собівартість одиниці виробу, грн.

У курсовій роботі величину H_пt можна визначити як

H_пt = ПДВ + Н_п = ПДВ_од · Q_ф + 0,25 · П_од · Q_ф,

де Н_пt – податок на прибуток у t-му року, грн.;

П_од – прибуток на одиницю виробу, грн;

0,25 – ставка податку на прибуток;

ПДВ_од – ПДВ одиниці виробу.

Економічний ефект споживача може бути розрахований як

Е_спож. = Ц_спб · а – Ц_спн,

де Ц_спб, Ц_спн – ціна споживання базового і нового виробу відповідно, грн.;

а – коефіцієнт еквівалентності одиниці нового виробу одиниці базового виробу.

a = a₁ · a₂,

де – коефіцієнт обліку росту продуктивності одиниці нового виробу В_н у порівнянні з базовим В_б;

В_н – річний обсяг виробництва, виконаний за допомогою нового виробу;

В_б – річний обсяг виробництва, виконаний за допомогою базового виробу (п. 8 вихідних даних).

– коефіцієнт обліку зміни терміну служби одиниці нового виробу Т_н у порівнянні з базовим Т_б;

Т_н – термін служби нового виробу (п. 5 вихідних даних);

В_б – термін служби базового виробу;

Е_н – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Е_н = 0,15).

Ціна споживання визначається як

Ц_сп = Ц_пр + В_експ.,

де Ц_пр – фактична ціна купівлі виробу, грн.;

В_експ. – річні експлуатаційні витрати, грн.

Склад і методи розрахунку експлуатаційних витрат залежать від виду виробу. Так, для електротехнічних виробів експлуатаційні витрати, як правило, складаються з наступних елементів:

В_експ. = В_е + В_п + В_н + А + З_відм,

де В_е – витрати на покриття втрат електроенергії, грн.;

В_п, В_н – витрати на планові й непланові ремонти, грн.;

А – амортизаційні відрахування з супутніх капітальних вкладень, грн.;

З_відм – збиток через відмови виробу, грн.

В_е = Р · Ф_д · К_зп · К_зч ∙ С_кВтч,

де Р – втрати електроенергії, кВт;

Ф_д – дійсний фонд часу роботи (у машинобудуванні при двозмінному режимі роботи Ф_д = 4015ч);

К_зп, К_зч – коефіцієнти завантаження за потужністю і часом;

С_кВтч – вартість електроенергії, грн.

Для електродвигунів величина Р розраховується як

,

де Р – потужність, кВт (п. 5 вихідних даних).;

η – ККД (п. 5 вихідних даних).

У КР витрати на планові і непланові ремонти прийняти в розмірі 15і% від ціни продажу виробу, Σ В_р = 15 % Ц_пр.

Амортизаційні відрахування з супутніх капітальних вкладень:

,

де ' = Ц_пр · К_тр – супутні капітальні вкладення, грн.;

Н_ас – норма амортизаційних відрахувань з супутніх капітальних вкладень, %;

Н_ас = 24 %;

К_тр – коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування, монтаж, установлення і налагодження нового обладнання на місце експлуатації, К_трі= 0,15.

Збиток через відмови виробу в розрахунку не враховується.