Тема № 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНОЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

План лекції:

1. Поняття юридичної науки, її структура, зміст та функції.

   1. Поняття юридичної науки та її система.

   2. Функції юридичної науки.

   3. Зміст та структура юридичної науки.

2. Рівні розвинутості систем юридичних наукових знань.

3. Об’єкт, предмет та методологія юриспруденції.

4. Поняття та зміст світогляду, типу юридичного наукового мислення, юридичної наукової парадигми.

5. Методологічні підходи юриспруденції.

6. Методи юриспруденції: види та зміст.

7. Юриспруденція як система юридичних наук. Загальна характеристика видів юридичних наукових дисциплін.

1.Поняття юридичної науки, її структура, зміст та функції.

1.1. Поняття юридичної науки та її система.

Поняття «наука» включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а також діяльність по одержанню цих знань, метою якої є опис, пояснення і прогнозування процесів і явищ дійсності, тобто у широкому розумінні – її теоретичний відбиок. Термін «наука» вживається для позначення однієї з форм суспільної свідомості, системи знань про дійсність, сфери людської діяльності, метою, призначенням і функцією якої є напрацювання і систематизація знань про дійсність, окремих галузей науки.

Коли наука розглядається як сукупність знань про дійсність, до її складу входять: гіпотези та категорії, закони та тенденції, принципи та постулати, методи, категорії та понятя, наукові факти, наукові проблеми та завдання тощо.

Якщо наука розглядаєься як специфічна людська діяльність, то до її складу включаються:

• суб’єкти діяльності – вчені з їхніми знаннями і вмінням, кваліфікацією і досвідом, поділом і кооперацією праці; наукові установи, творчі колективи і т.д.;

• цілі діяльності – пізнання світу, його відбиток;

• функції діяльності – описування, пояснення, прогнозування;

• засоби діяльності – експериментальне і лабораторне устаткування, системи інформації;

• методи діяльності – правила, прийоми, операції науково-дослідної діяльності, понятійний апарат, теорії, концепції, теоретичні конструкції, а також інші форми наукових знань;

• форми діяльності – теоретизування, експериментування, дослідження, конструюання і т.д.;

• об’єкти діяльності – дійсність або навколишній світ, його окремі фрагменти, сфери, області;

• результати діяльності – сукупність наукових знань.

Вивчення різноманітних сторін науки здійснюється науковеденням, а також низкою її спеціалізованих галузей, зокрема історією науки, логікою науки, соціологією науки, психологією наукової творчості і т.п.

Юридична наука (правознавство, юриспруденція) – це спеціалізована галузь наукових знань у сфері гуманітарних наук, наукова діяльність, що спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових формах організації і функціонування держави, суспільства, їхні окремі інститути.

Систему чи структуру юриспруденції складають різноманітні юридичні науки:

• історико-теоретичні науки (теорія держави та права, історія держави та права та ін.);

• науки управлінського циклу (конституційне право, адміністративне право та ін.);

• цивілістичні науки (цивільне право, цивільний процес, сімейне право та ін.);

• криміналістичні науки (кримінальне право, кримінальний процес, виправно-трудове право та ін.);

• прикладні науки (судова медицина, судова бухгалтерія, судова психологія та ін.).