Вальцедековый верстат (сву – 2) (рис. 15) призначений для лущення гречки і проса.
Зерно лущиться між абразивним барабаном 4 і нерухомою абразивною чи гумовою декою 5. Зазор між барабаном і декою регулюють, за допомогою маховика 20 повертаючи деку.
Дводековий лущильник верстат типу 2ДШС – 3 застосовується для лущення проса і гречки (рис.16). У верстаті віддаляються квіткові оболонки з проса чи плодові з гречки при впливі на них трьох робочих поверхонь, одна з яких – обертовий абразивний валок 1, а дві інші – нерухомі деки верхня 2 і нижня 3.
Верстати випускають у двох варіантах:
марки 2ДШС – 3А, відрегульовані на лущення проса, рис.16, а;
марки 2ДШС – 3Б, відрегульовані на лущення гречки, рис. 16, б.
Для лущення проса у верстат встановлюють абразивний валок, набраний із трьох абразивних кіл 600х150х305 і одного кола 600х200х305.
Для лущення гречки використовують валок з монолітного піщанику.
Рис.15. Вальцедековий верстат СВУ-2:
1
– прийомний бункер; 2 – живильний валок;
3-f-заслінка; 4 – барабан; 5 -дека; 6 – робоча
зона; 7-косинець; 8 – декотримач; 9 –
рухлива частина; 10 -, гайка; 11- гвинт; 12 –
супорт; 13 – вісь; 14 – штурвал; 15 –
електродвигун; 16 – клиноремінна передача;
17 – патрубок; 18 – штир; 19 – тяга; 20 –
маховик.
а)
б)
Рис. 6.16 – Дводековий лущильний верстат типу 2ДШС-3
а) Налагодження на просо: 1 – абразивний барабан; 2,3 – гумовотканинні деки; 4 – направляючий лоток.
б) Налагодження на гречку: 1 – пісковиковий валок; 2,3 – пісковикові деки; 4 – направляючий лоток.
У верстаті встановлено два деки – верхній і нижній. Зазор між валком і деками регулюють механізмами через черв'ячний редуктор і цевочне зачеплення. При лущенні проса в декоутримувачах установлюють гумовотканинну деку, набрану зі спеціальних пластин, при лущенні гречки – пісковикову.
Продукт, що підлягає лущенню, із прийомного пристрою по направляючому лотку надходить у першу робочу зону між валком і першою декою і далі по другому направляючому лотку – у другу робочу зону між валком і другою декою, після чого виводиться з верстата.
Лущільні машини, що впливають на зерно тривалим тертям у зоні між робочими органами.
Основною машиною для лущення зерна таким способом є вертикальна лущильно-шліфовальна машина А1-ЗШН-3 або перший аналог А1-ЗШН (1,5).
Робочими органами машини є 6...7 абразивних дисків, що обертаються на вертикальному валові в ситовій нерухомій обичайці, що, у свою чергу, укладена в сталевий, також нерухомий, корпус (рис. 17).
Рис. 17 – Лущильно-шліфувальна машина типу ЗШН:
1 – абразивний ротор; 2 – обичайка; 3, 4 – патрубок завантажувальний та вивантажувальний.
Вихідне зерно надходить у робочу зону лущильника між обертовими дисками і ситовою обичайкою, де в результаті стирання обертовими абразивними дисками, тертя об обичайку, а також взаємного тертя зерен поступово відокремлюються зовнішні плівки.
При терті, як відомо, виділяється велика кількість тепла, а при лущенні зазначеним способом значна частина відділених зовнішніх шарів представляє собою дрібний продукт у виді борошенця, дрібної дробленки і здрібнених плівок. Тому зона продувається повітряним потоком, що виходить з отворів між дисками пустотілого вала і виходить через отвори ситової обичайки, відводячи тепло і захоплюючи дрібні фракції відходів. Інтенсивність обробки продуктів у машині залежить від тривалості його перебування в робочій зоні. При повному заповненні робочої зони тривалість обробки прямо пропорційна обсягові робочої зони і обернено пропорційна продуктивності машини.
Настроювання швидкості руху продукту в робочій зоні, що забезпечує нерозривність потоку при заданій його продуктивності, забезпечується клапаном, установленому на виході продукту.
Якість обробки залежить також від величини абразивного матеріалу, застосовуваного для виготовлення дисків.
Перевагою машини є її універсальність, тому що вона може застосовуватися не тільки для лущення, але і шліфування продуктів. Останнім часом , наприклад, її стали застосовувати для лущення і шліфування проса, є можливість використовувати її і для рису. Недоліками машини можна вважати підвищену витрату енергії, відносно швидкий знос робочих органів, у першу чергу перфорованого циліндра.