Теми семінарських занять
Семінар 1–2. «Критична» філософія І. Канта.
1. «Коперніканський» переворот Імануїла Канта.
2. Вчення про розсудкове пізнання.
3. Діалектика Канта. Вчення про ідеї та антиномії розуму.
4. Поняття «річ у собі» і його суперечливість.
5. Вчення Канта про категорії. Категорії і судження.
6. Автономія волі як принцип моральності.
7. Категоричний імператив Канта.
Література:
1. Кант И. Критика чистого разума // Соч. – М., 1964. – Т. 3. – С. 68–695.
2. Кант И. Пролегомены // Соч. – М., 1965. – Т. 1. – С. 67–310.
3. Кант И. Критика практического разума //Соч. – М., 1965. – Т. 4. – Ч. 1. – С. 311–328.
4. Кант И. Критика способности суждения. – М., 1994.
5. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.
6. Гулыга А.В. Кант. – М., 1994.
7. Нарский И.С. Кант. – М., 1976.
8. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – К., 1974.
9. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К., 2005.
Семінар 3. Система суб’єктивного ідеалізму й. Фіхте
Поняття досвіду.
Система філософського знання та принципи його побудови.
Принцип діяльності у філософії Фіхте. Теоретичне й практичне.
Творча сила уяви, розсудок та розум.
Література:
Фихте И. Г. Основа общего наукоучения // Соч.: В 2–х т. – СПб., 1993. – С. 104–108.
Фихте И. Г. Первое введение в наукоучение // Там же. – С. 443–476.
Фихте И. Г. О понятии наукоучения, или так называемой философии // Там же. – С. 7–64.
Фихте И. Г. О достоинстве человека // Там же. – С. 435–442.
Фихте И. Г. Основа общего наукоучения // Там же. – С. 73–108, 109–337.
Асмус В.Ф. Очерки истории диалектики в новой философии // Асмус В.Ф. Избр. филос. тр. – М., 1971. – Т. 2. – С. 77–99.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С. 121–145.
Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С. 132–145.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 183–186, 189–193, 206–208.
Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
Семінар 4. Система об’єктивного ідеалізму ф. Шеллінга
Основоположний характер філософської системи Шеллінга.
Натурфілософія та її предмет.
Принцип діяльності. Теоретична філософія, практична філософія та філософія мистецтва.
Теософія («філософія одкровення») та філософія міфології Шеллінга.
Література:
Шеллинг Ф.В.Й. Система трансцендентального идеализма // Соч.: В 2–х т. – М., 1987. – С. 232–237.
Шеллинг Ф.В.Й. Ведение к наброску системы натурфилософии, или о понятии умозрительной физики и о внутренней организации системы этой науки // Там же. – С. 182–226.
Шеллинг Ф.В.Й. О мировой душе // Там же. – С. 85–181.
Шеллинг Ф.В.Й. Философские письма о догматизме и критицизме // Там же. – С. 39–88.
Шеллинг Ф.В.Й. Бруно, или о божественном и природном начале вещей. Беседа // Там же. – С. 490–589.
Шеллинг Ф.В.Й. К истории новой философии // Соч.: В 2–х т. – М., 1989. – Т. 2. – С. 472–495.
Асмус В.Ф. Очерки истории диалектики в новой философии. Диалектика в философии Шеллинга // Избр. филос. пр. – М., 1971. – Т. 2. – С. 100–113.
Булатов М.О. Суперечливий характер ідеалістичної філософії Шеллінга // Філософська думка. – 1975. – № 3. – С. 26–36.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986. – С. 166–167, С. 178–196.
Кушаков Ю.В. Как возможна «философия природы»? // Философские науки. – 1985. – № 1. – С. 52–59.
Семінар 5-6. Філософська система Гегеля.
1. Предмет та основні принципи філософії Гегеля.
2. Система і метод Гегеля.
3. Діалектична логіка.
4. «Вчення про буття» («перехід»):
а) категорії якості; перехід якості в кількість;
б) категорії кількості; перехід кількості в якість;
в) вчення про міру.
5. «Вчення про сутність» («рефлексія»):
а) сутність і позірність;
б) певні сутності або рефлективні визначення (суперечність та її ступені);
в) основа та її визначення;
г) визначення явища;
д) визначення дійсності.
6. Філософія історії та релігії.
Література:
1. Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика // Работы разных лет. – М., 1971. – Т. 2. С. 79–122.
2. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – Т. 1. – М., 1974.
3. Гулыга А.В. Гегель. – М., 1994.
4. Гулыга А.В. Немецкая класическая философия. – М., 2001.
5. Гегель Г. Феноменологія духу. – К., 2005.
6. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К., 2005.
Семінар 7. Антропологічний матеріалізм Файербаха.
1. Критика Фейєрбаха ідеалізму Гегеля.
2. Релігія як відчуження.
3. Сутність людини.
4. Релігія любові.
Література:
1. Фейєрбах Л. К критики философии Гегеля // Соч.: в 2 т. – М., 1995. – Т. 1. – С. 23–55.
2. Фейєрбах Л. Сущность християнства // Там само. –Т. 2. – С. 5–320.
3. Фейєрбах Л. Предварительные тезисы к реформе философии // Там само. – Т. 1. – С. 70–87.
Семінар 8. Філософія песимізму А. Шопенгауера.
1. Становлення некласичної філософії.
2. Інтерпретація світу як «волі і уяви» в філософії А. Шопенгауера.
3. Естетичний песимізм А. Шопенгауера.
4. Теорія пізнання в А. Шопенгауера.
Література:
1. Шопенгауер А. Свобода воли и нравственность. – М., 1992. – С. 46–92.
2. Шопенгауер А. Мир как воля и представление. – М., 1992.
Семінар 9. Екзистенційна діалектика С. К’єркегора.
1. Екзистенційна діалектика С. К’єркегора.
2. Три стадії людського існування. Відчай та страх.
3. Віра і абсурд як підвалини людського існування.
Література:
1. Кьеркегор С. Страх и трепет.– М., 1993.– С. 15–29, 53–77
2. Кьеркегор С. Болезнь к смерти. – М.: Акад. Проект, 2012. – 157 с.
3. Кьеркегор С. Понятие страха. – М.: Акад. Проект, 2012. – 217 с.
Семінар 10. Філософія Ф. Ніцше.
1. Стиль та специфіка філософування Ф. Ніцше.
2. «Так говорив Заратустра» – ключовий твір філософа.
3. Ф. Ніцше та «переоцінка усіх цінностей».
4. Концепція «волі до влади» та її смисл.
Література:
1. Ницше Ф. Воля к власти. – М., 1994. – С. 36–91, 218–266.
2. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – Київ : Дніпро, 1993.
3. Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. – Львів : Літопис, 2002. – 320 с.
4. Ніцше Ф. Ніцше Ф. Повне зібрання творів. – Том 1. Народження трагедії. Невчасні міркування I–IV; Твори спадку 1870–1873. – Львів : Астролябія, 2004. – 769 с.
Семінар 11. Неокантіанство.
1. Проблема специфіки методів пізнання в різних сферах дійсності.
2. Марбурзька школа неокантіанства.
3. Баденська школа неокантіанства.
Література:
1. Реале Дж., Антисери Д. Запалная философия от истоков до наших дней: В 2 т. – СПб., 1991.
2. Налимов В.В. Размышления о путях развития философии. // Вопросы философии. – 1993. – № 9 – С. 85–93.
3. История философии: Учебник для высших учебних заведений. – Ростов–на–Дону. – 1999.
4. Грязнов А.Ф. Язык и деятельность. – М., 1991.
5. Сокулер З. А. Философские идеи Людвига Витгенштейна. – М., 1996.
6. Кассирер Э. Философия символических форм: Введение и постановка проблемы. // Культурология ХХ век. – М., 1995.
7. Філософія: Навчальний посібник // Ф.І. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко. – К., 1999.