3.2. Конкретизовані вимоги до структури др

В анотації (до 1 с.) дається коротка характеристика основного змісту дипломної роботи та одержаних результатів дослідження. При цьому використовуються переважно прості синтаксичні конструкції, характерні стилю ділових документів та стандартизована термінологія. Анотація завершується наведенням ключових слів – сталих терміноло­гічних словосполучень, які з позицій інформаційного пошуку визначають смис­лове навантаження дипломної роботи. Сукупність ключових слів повин­на відображати поза контекстом основний зміст наукового дослідження. Клю­чові слова подаються у називному відмінку, друкуються в рядок, через кому, їх загальна кількість повинна бути не більше десяти слів (див. додаток Е).

У змісті наводиться перелік і назви розділів, підрозділів роботи, інших її структурних елементів та сторінки, які вони займають (приклад змісту наведено у додатку Ж).

Перелік умовних позначень і скорочень розміщують одразу ж після змісту з нової сторінки, де наводять всі такі позначення і скорочення, які були використані автором. Загальновживані скорочення в даному разі не наводяться (їх перелік наведено у додатку З).

У вступі необхідно:

• стисло обґрунтувати актуальність обраної теми на сучасному етапі в Україні;

• визначити місце та значення обраної теми в системі управління підприємством чи галуззю, рівень її розробки, зазначити науковців та основні їх праці за темою дослідження;

• вказати інформаційну базу дослідження. Наприклад, інфор­маційною базою дослідження стали: первинна документація, регістри обліку, фінансова звітність підприємства, нормативно-правові акти, статистичні матеріали Держкомстату України національного чи регіонального рівнів, наукові звіти НДІ тощо;

• обґрунтувати практичну значущість обраної теми дипломної роботи для базового підприємства (групи підприємств);

• сформулювати основну мету і поставити завдання дослідження, що розкривають зміст роботи;

• окреслити предмет та об’єкт дослідження;

• визначити методологічні прийоми, які будуть використані під час вирішення поставлених завдань;

• визначити наукову новизну дослідження;

- вказати на яких конференціях проведена апробація роботи та у яких виданнях опубліковані статті і тези за обраною темою дослідження.

Перший розділ – теоретична частина. Тут висвітлюється методика та загальна концепція вибраної теми дослідження. Розділ містить розкриття методології здійснюваного наукового аналізу та послідовне визначення основного понятійного та категоріального апарату досліджуваної теми, критичний аналіз існуючих поглядів учених стосовно трактування основних економічних категорій та принципів аналізу об’єкта, полеміку економістів з основних питань теми дипломної роботи, а також аргументацію власної точки зору з питань, що розглядаються.

У розділі слід охарактеризувати різні методи проведення економічного та фінансово-економічного аналізу, їх переваги та недоліки, обґрунтувати свій вибір тих методів та принципів аналізу, що будуть застосовуватись у ДР.

Виклад матеріалу у цьому розділі доцільно будувати за принципом поступового звуження діапазону досліджуваних питань так, щоб логічно виділити і постійно тримати в центрі уваги головну, центральну проблему, що є предметом основного аналізу цієї дипломної роботи.

При написанні цього розділу використовується спеціальна наукова еко­номічна література вітчизняних та зарубіжних авторів (монографії, статті в журналах і т.д.), нормативно-законодавча документація (Конституція Украї­ни, Закони України, Укази Президента України, Постанови уряду тощо).

Подається кваліфікований і обґрунтований аналіз сучасної наукової літератури, законодавчих і нормативних актів, інструкцій міністерств і відомств з питань, що розглядаються в роботі. Цей аналіз носить дискусійний характер з посиланнями на точки зору конкретних авторів, а також розкриває власне бачення і трактування цього питання автором роботи.

В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично, висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми.

В даному розділі розглядаються такі аспекти проблеми – об’єкта дослідження:

• формулюються основні означення та поняття предмета і об’єкта дослідження (категорії, характеристики), їх взаємозв'язок з іншими економічними процесами та явищами;

• розкривається значення проблеми щодо вирішення питань удосконалення управління, підвищення ефективності господарювання чи вирішення інших питань;

• наводиться характеристика різних методів проведення аналізу, їх переваг та недоліків, обґрунтовується вибір тих методів, що будуть застосовуватись у дипломній роботі ;

• обґрунтовується методика розрахунків економічних показників, що аналізуються;

• проводиться зіставлення формул, які застосовуються для розрахунків показників, та обґрунтовується їх вибір;

• дослідження повинні проводитись на принципах порівняння, тобто враховувати динаміку розвитку об'єкта дослідження у світовій та вітчизняній економіці.

Огляд літератури повинен повно і систематизовано висвітлювати стан питання, якому присвячена робота. Необхідно уникати повторення даних і відбирати тільки той матеріал, який має відношення до теми. Суперечливі відомості повинні бути ретельно проаналізовані і оцінені.

При викладенні огляду літератури обов'язковими повинні бути посилання (у квадратних дужках) на джерела, що зазначені у "Списку використаних джерел". В кінці цього розділу на основі вивченого матеріалу, як короткі проміжні висновки, необхідно сформулювати завдання, що їх потрібно вирішити у роботі.

Результатом теоретичної частини повинен бути висновок про доцільність та актуальність дипломного дослідження, ступінь новизни проблеми, а також розроблена теоретична модель пошуку шляхів вирішення завдання, що поставлене у роботі. Алгоритм цієї моделі обов’язково повинен бути використаним в процесі аналізу відповідної інформації у наступних розділах.

Підсумком першого розділу повинен бути стислий висновок, що випливає з досліджуваних питань, практичне вирішення яких стане предметом аналізу у розділах 2 і 3 ДР. Висновки, одержані і сформульовані в результаті дослідження в межах 1 розділу, мають обов’язково у подальшому інтерпретуватися в наступних частинах роботи.

Другий розділ, що має науково-практичний характер, розкриває проблеми дослід­ження за обраною тематикою. Цей розділ повинен базуватися на матеріалах підприємства (групи підприємств) чи галузі (декількох галузей), що виступає об’єктом дослідження, відповідному міжнародному досвіді і методології дослідження. Особливу увагу слід приділити існуючим недолікам. Необхідно обґрун­тувати пропозиції щодо вдосконалення об’єкта дослідження за обраною тематикою. Теоретичні положення окремих підрозділів потрібно підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства. При виконанні аналітичного дослідження розглядаються основні показники розвитку галузі, регіону або діяльності, як правило, не менше ніж за останні 3 роки.

Цей розділ носить прикладний, аналітичний характер. Його результати є основою для подальшої роботи з виявлення резервів еколого-економічної діяльності підприємства (організації), обґрунтування тих чи інших управлінських рішень, розробки конкретних заходів та пропо­зицій. Розділ може складатися з наступних підрозділів:

2.1. Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження

Виконується на підставі інформації про конкретний об’єкт дослід­жен­ня: підприємство, його підрозділ, групи підприємств, галузь тощо. Інформаційний матеріал повинен бути достовірним та містити дані про:

• назву, історію та дату заснування, реєстрації об’єкту дослідження;

• величину статутного капіталу;

• мету та предмет діяльності; організаційно-правові форми господарювання;

• характеристику продукції: призначення, ринки збуту, конкурентоспроможність, конкуренти та постачальники;

• організаційну структуру об’єкта дослідження.

2.2. Оцінка результатів еколого-господарської діяльності об’єкта дослідження

Проводиться оцінка динаміки зміни системи основних показників еколого-господарської діяльності об’єкта дослідження за останні три роки.

Загалом в цьому підрозділі необхідно представити послідовність розрахунків, динаміку зміни та аналіз показників, які відображають загальну оцінку еколого-господарської діяльності об’єкта дослідження.

Аналіз показників необхідно закінчити дослідженням впливу окремих факторів на значення та динаміку основних еколого-економічних показ­ників відповідно до об’єкту та предмету дослідження.

2.3. Спеціальний еколого-економічний аналіз показників об’єкта дослідження у відповідності до теми дипломної роботи

Цей підрозділ є основним в аналітичній частині дипломної роботи. Тут здійснюється поглиблений аналіз проблеми дипломної роботи за методикою, що була обрана і обґрунтована дипломником в першому розділі роботи.

При проведенні спеціального аналізу обов’язково використовувати сучасні методи та прийоми еколого-економічного аналізу: графічний метод, метод експертних оцінок, балансовий метод, факторний аналіз та ін.

Третій розділ має аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. Завершальна частина роботи повинна містити опрацьовані й науково обґрунтовані пропозиції автора щодо можливих шляхів і напрямків вирішення даного питання на сучасному етапі переходу до ринкових відносин.

На основі результатів аналізу, здійснених у другому розділі, необхідно внести пропозиції щодо усунення недоліків господарської діяль­нос­ті об’єкта дослідження. Даний розділ має прикладний характер. У ньому наводяться власні пропозиції диплом­ника з належними обґрунтуваннями та рекомендаціями.

Пропозиції і рекомендації повинні супроводжуватись фінансовими розрахунками та визначенням очікуваного екологічного, економічного і соціального ефекту від їх впровадження.

Завершення прикладної частини доцільно представити у вигляді плану заходів щодо вирішення означених у дипломній роботі завдань та розрахун­ком загальної ефективності роботи. Наводиться план заходів, який пропонується автором для вирішення поставлених у роботі завдань. У план заходів мають бути включені всі пропозиції, зроблені дипломником. У розрахунках необхідно враховувати фактор часу, здійснювати дисконтування витрат та доходів, рівень інфляції тощо.

План заходів доцільно подати у вигляді таблиці, в якій висвітлені: 1) найменування і зміст заходів, що пропонуються; 2) терміни виконання; 3) витрати (грн.); 4) екологічний та інші види ефекту.

Всі пропозиції повинні мати приблизно таку структуру:

• описання змісту запропонованого заходу з обґрунтуванням доцільності саме такого підходу стосовно альтернативних варіантів, кожен з яких повинен бути детально описаний;

• формування витрат на організацію впровадження запропонованого заходу;

• представлення результатів від реалізації запропонованого заходу з урахуванням економічних, соціальних, екологічних та інших аспектів.

Обов’язковим підпунктом прикладної частини є представлення вирі­шення або оптимізації досліджуваної проблеми за допомогою економіко-математичних методів та моделей.

Аргументація цих пропозицій має бути конкретною, підтвердженою відповідними розрахунками, науковими положеннями тощо. Тут же слід показати, яким чином і в який спосіб можна використати в перспективі головний і основні висновки, що були одержані в аналітичній частині роботи. Особливу увагу в цій частині роботи слід звернути на джерела, методи та виконавців контролю на кожному етапі відповідних процесів.

Обов’язковою умовою є те, що всі пропозиції повинні містити розрахунки та обґрунтування, на підставі яких даються конкретні пропозиції дипломника щодо вирішення тих проблем, які були сформульовані у завданні дипломної роботи. Обов'язковою складовою прикладної частини є також проведення варіантного аналізу та економічних розрахунків, які б підтверджували вибір кращого варіанта вирішення задач з декількох можливих, щонайменше – співставлення ефективності запропонованого варіанту із реально існуючим на об’єкті дослідження.

Розрахунки витрат на здійснення запропонованих заходів та їх окупності (ефективності) можуть мати прогнозний, вірогідний характер. Важливим при цьому є доведення автором своєї здатності до такого роду аналізу.

Наприкінці, у вигляді проміжного короткого (до 0,5 стор.) висновку до 3 розділу, узагальнюється повна ефективність застосування всіх заходів.

Висновки та пропозиції наводяться окремо та є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. В них коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять:

• формулювання розв’язку проблеми;

• оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставленим у вступі завданням, елементам наукової новизни;

• пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у розділі 3. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не розглядалися в розділі 3.

Узагальнення проведених досліджень повинні коротко висвітлюватися по завершенню кожного підрозділу роботи. При цьому за розділами кожен висновок або пропозиція повинні обов’язково супроводжуватися розрахунками, посиланнями на вітчизняний або закордонний досвід, результати спеціальних досліджень. В заключній частині роботи студент стисло формулює результати аналізу й проектування, при необхідності вказуючи, в якому розділі міститься докладна аргументація. Не допускається, щоб у загальних висновках студент розмірковував про питання, які він докладно не досліджував у попередніх розділах. При цьому підсумковий результат, здобутий магістрантом і відображений у висновках, не повинен замінюватися простими висновками, які одержані в кожному розділі, а повинен відображати те нове, суттєве, що є підсумковим результатом, яке виноситься на оприлюднений захист та оцінку ДЕК.

Список використаних джерел рекомендовано розміщувати у порядку згадування їх у тексті роботи. Список використаних джерел включає повний перелік літературних джерел, що були використані магістрантом при виконанні роботи.

Джерела літератури нумерують арабськими цифрами. Список використаних джерел оформляється відповідно до бібліографічного опису списку літератури наведеного в додатку К.

Додатки. Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках. У додатках до дипломної роботи міститься допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи.

У додатки слід винести допоміжний та ілюстративний матеріал, який має безпосереднє відношення до теми дослідження, але при включенні його в основний зміст роботи ускладнює сприйняття тексту. Додатки мають бути оформлені відповідно до вимог, таблиці, графіки та схеми повинні мати назву і бути пронумеровані, а в основному тексті дипломної роботи обов’язково мають робитися посилання на матеріал, що міститься в додатках, і пояснення змісту кожної таблиці, рисунка, схеми тощо, що винесені у додатки.

Розміщують додатки у порядку посилань за текстом роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. У правому верхньому куті пишуть слово «Додаток» з відповідною позначкою великими літерами українського алфавіту. Наприклад: «Додаток А».

Кожний із додатків позначається послідовно великими літерами української абетки (за винятком Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), містить назву, посилання на джерело. При наявності значної кількості додатків, якщо їх неможливо пронумерувати літерами алфавіту, ті з них, які об’єднані спільною темою або пояснюють одне і теж явище, дозволяється нумерувати арабськими цифрами в поєднанні з літерами. Наприклад: Додаток А1, А2, А3 …А10.