5. Експертиза при статевих злочинах

Експертиза зґвалтування. Зґвалтування, згідно з визначенням ст. 117 КК України — це статевий акт із застосуванням фізичної сили, погрози чи з використанням безпорадного стану жінки (потерпілої).

Судово-медична експертиза може встановити факт зґвалтування тільки у випадках, коли статевий акт відбувався із застосуванням фізичного насил­ля, а також інколи з використанням безпорадного стану. В інших випадках зґвалтування може бути встановлений тільки факт минулого статевого акту.

При вивченні обставин зґвалтування необхідно детально проаналізу­вати умови, які сприяли скоєнню насильницького статевого акту: безлюдна місцевість, неочікуваність нападу, розгубленість, втома, біль, страх, фізична слабкість, а також стан безпорадності жінки, застосування наркотиків тощо, і, нарешті, наявність погрози.

Зґвалтування із застосуванням безпорадного стану може відбутися, наприклад, при фізичній слабкості жінки, внаслідок хвороб, при непритом­ності, шоковому стані, припадку, при наявності якого-небудь каліцтва, пси­хічній хворобі, стані штучно викликаного сну, алкогольному сп'янінні тощо.

Однією із важливих умов експертизи у випадках зґвалтування є своєчасність її проведення, оскільки час може знищити докази (сліди сперми тощо), а отримані ушкодження можуть втратити свій первинний вигляд. Важливе значення має детальне вияснення обставин події, а саме характеру опору жінки. Дуже необхідною є участь судово-медичного експерта в огляді місця події, що дозволяє уточнити обставини випадку і кваліфіковано вилу­чити речові докази.

140

Судово-медичне встановлення зґвалтування стосується двох обставин, кожна із яких повинна бути мотивована і науково обгрунтована даними ек­спертизи:

1. Необхідно визначити, що в даному випадку мав місце статевий акт.

2. Що скоєння його супроводжувалось насиллям.

Статевий акт — це фізіологічний акт, спрямований на продовження роду і який полягає у введенні статевого члена у піхву.

М. Г. Шалаев під статевим актом розуміє задоволення чи намагання задоволення статевого потягу шляхом введення статевого члена не тільки у піхву, але і в її переддвір'я і навіть у тому випадку, якщо воно не супро­воджувалось дефлорацією і викиданням сперми.

Які ж ознаки статевого акту?

1. Якщо жінка не жила раніше статевим життям — це розриви дівочої пліви, при дослідженні якої експерт повинен описати її особливості, інколи зустрічаються нариви і розриви стінок піхви, розрив проміжності.

За стадіями загоювання розривів установлюється і давність статевого акту.

2. Важливим доказом статевого акту, крім розривів, є також виявлен­ня слідів сперми на шкірі навколо зовнішніх статевих органів і в піхві, що у свіжих випадках можливо. Це є основним доказом статевого акту у жінок, які раніше жили статевим життям.

Ознаки насилля виникають при чиненні опору. Це садна і синці (сліди від нігтів і пальців), які розміщуються, як правило, на внутрішній поверхні стегон, над колінами, в ділянці зовнішніх статевих органів, на передпліччі, обличчі, шиї, молочних залозах. Однак необхідно пам'ятати, що яких-небудь ушкоджень, характерних для зґвалтування, немає.

Експертній оцінці піддаються і наслідки, які могли виникнути в ре­зультаті насильницького статевого акту. До них можна віднести фізичну і психічну травму, вагітність, зараження венеричними хворобами, самогубство.

При зсвалтуванні важливо встановити, чи не витирала потерпіла (чи ґвалтівник) після скоєння статевого акту статеві органи яким-небудь предме­том, якщо це було, то необхідно такі предмети вилучити і надіслати на ек­спертизу, оскільки на них може бути виявлена сперма.

На одязі потерпілої можуть бути виявлені сліди крові, сперми, волос­ся, які належать ґвалтівнику. Тому одяг ретельно оглядається і відразу ж надсилається на дослідження в лабораторію. Виявлене на ній волосся знімається, упаковується і надсилається на експертизу окремо.

Особу, яка підозрюється у скоєнні зґвалтування бажано якомога швидше після його скоєння притягнути до обстеження. Інколи обстеження звинувачуваного підтверджують заяву потерпілої (виявлення конкретних ушкоджень у місцях, зазначених нею). Такі ушкодження інколи дозволяють упізнати ґвалтівника і є доказом опору, який йому чинився.

Необхідно старанно досліджувати піднігтевий вміст ґвалтівника. У зіскобах із-під нігтів ґвалтівника при мікроскопічному дослідженні можуть бути виявлені волокна одягу, обривки волосся, сліди крові, які належать потерпілій.

Особливої уваги вимагає огляд статевих органів ґвалтівника. На стате­вому члені можуть бути виявлені ушкодження, заподіяні потерпілою при чиненні нею опору і при грубих спробах статевого акту — садна, подряпини, синці, надриви вуздечки, сліди укусів, в препуціальному мішку — волосся,

141

яке належить потерпілій, на статевому члені — кров, елементи вмісту піхви, слина, кал (при спотворених формах статевого акту). Всі речові докази над­силаються на біологічне дослідження.

При огляді підозрюваного безпосередньо після події в сечівнику може бу­ти виявлена сперма. Для цієї мети беруть мазки вмісту сечівника для мікро­скопічного і бактеріологічного дослідження. Рекомендується брати відбитки зі статевого члена і з внутрішньої поверхні препуціального мішка (для виявлення сперматозоїдів, еритроцитів, клітин піхвового епітелію).

Сліди сперми можуть бути виявлені на білизні і верхньому одязі підозрюваного. При груповому зґвалтуванні на одязі можуть бути плями сперми із різними груповими властивостями. Це може підтвердити не тільки походження їх від різних осіб, але і послідовність скоєння ними статевих актів. Огляд, опис, вилучення одягу, білизни та інших предметів підо­зрюваного, надсилання їх на експертизу — обов'язок слідчого.

Лабораторні дослідження виявлених на тілі і одязі речових доказів розширюють можливості судово-медичної експертизи і дозволяють отримати об'єктивні докази статевого акту, який мав місце.

Експертиза розпусних дій. Кримінальне карається скоєння чоловіком чи жінкою розпусних дій щодо особи тієї чи іншої статі, яка не досягла повноліття.

До розпусних дій належать непристойне доторкання руками до стате­вих органів, доторкання статевим членом до статевих органів чи тертя ним між стегнами, заняття онанізмом в присутності дівчинки чи оголення стате­вих органів, ознайомлення неповнолітнього з порнографічною літературою. Існують і інші форми розпусних дій, які у більшості випадків можуть бути встановлені лише слідчим шляхом.

Розпусні дії, як правило, не супроводжуються значними механічними уш­кодженнями і тому експертні дані дуже мізерні. Як доказ цих дій можуть бути ушкодження у вигляді надривів, розривів, крововиливів у дівочу пліву, на­явність сперми чи характерних змін дівочої пліви при тривалому» застосуванні розпусних дій. Інколи розпусні дії з дітьми можуть закінчуватись статевим ак­том, що супроводжується масивними'ушкодженнями з розривом проміжності, стінок піхви, сечівника, з можливим смертельним наслідком.

При виясненні обставин скоєння розпусних дій необхідно враховувати, що діти легко піддаються навіюванню, самонавіюванню, фантазії, дуже лег­ко сприймають погрози, інколи говорять неправду. Розпитування дітей не­обхідно проводити з участю педагога.

Експертиза мужолозтва. Мужолозтво — це статевий акт чоловіка з чоловіком, коли статевий член активного партнера вводиться в пряму кишку пасивного партнера.

Доказові можливості судово-медичної експертизи мужолозтва дуже обме­жені. У активного партнера можна виявити сліди калу на статевому члені, інколи ушкодження самого члена. У пасивного партнера в ділянці заднього про­ходу можна виявити різні зміни: почервоніння, садна, розриви, лійкоподібне поглиблення, грубу складчастість чи зглаженість її. Однак тільки ці ознаки самі по собі не дають підстави для вирішення питання про мужолозтво. Вирішальним доказом акту мужолозтва у пасивного партнера є сперма в ділянці заднього проходу і на слизовій оболонці прямої кишки, а також наявність венеричних захворювань — гонорейного проктиту, твердого шанкру, СНІДу.

142

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

.

2. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц. —М.: Ме­дицина, 1966

Авдеев М. И. Судебно-медицинская экспертиза трупа. — М.: Медицина, 1976. — 440 с.

4. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами. —М.: Медицина, 1978. – 112с.

1. Акопов В. Й. Судебная медицина в вопросах й ответах: Справочник- пособие для юристов й врачей. - Ростов-на-Дону: Изд-во "Феникс", 1998.-448с.

5. Барсегянц 'Л.О., Левченков Б. Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма. —М.: Медицина, 1978.

6. Ботезату Г.А. Судебно-медицинская диагностика давности наступле-ния смерти. —Кишинев: Штинца, 1975.

7. Ботезату Г.А., Мутой Г. Л. Асфиксия. — Кишинев: Штинца, 1983.

Братусь В: Д., Шерман Д. М. Геморррагический шок. — К.: Наукова думка, 1989. — 34 с.

2. Герасименко О. 1. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини. - Донецьк, 1999. - 292 с.

8. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине. —М.: Медицина, 1979.

9. Громов А.П., Науменко В. Г. Судебно-медицинская травматология.— М.: Медицина, 1977.

10. Диагностика смерти и определение давности ее наступления в судебно-след-ственной и судебно-медицинской практике: Метод, разработка /С.П. Дид-ковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990.

И. Дидковская С.П. Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы.—Киев: КГУ, 1977.

3. Завальнюк А. X. Тлумачний словник судово-медичних термінів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - 351с.

Завальнюк А. X. Судова медицина: Курс лекцій. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 648 с.

4. Закон України "Про судову експертизу" // Голос України. - 1994. - №74 (824). - С. 5.

12. Загрядская Л.П. Судебно-медицинское установление транспортной травмы: Лекция. —Горький: ГМИ, 1976.

13. Загрядская Л.П. Лабораторные методы исследований при судебно-медицинской экспертизе механических повреждений: Метод, рекоменд.— Горький: ГМИ, 1980.

14. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза отравлений: Лекция для студентов. —Горький: ГМИ, 1984.

15. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза повреждений ост­рыми и тупыми предметами: Лекция. —Горький: ГМИ, 1984.

16. Загрядская Л.П., Федоровцев А.Л., Королева Е.И. Судебно-ме­дицинское исследование клеток и тканей. —М.: Медицина, 1984.

5. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи. - К., МОЗ України, 1995.-9с.

17. Использование физико-технических методов исследования в судебно-медицинской практике: Метод, рекоменд./С.П. Дидковская, А.И. Мар­чук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987.

Клюев А. В., Артемов В. Н. Руководство по медицинскому расследованию авиационных происшествий. — М.: Воз­душный транспорт, 1986. — 103 с.

Кононенко В. И., Тагаев Н. Н. Дифференциальная диагности­ка мотоциклетной травмы. — Харьков, 1985. — 38 с.

Коршаков И. К. Автомобиль и пешеход. Анализ механизма наезда. — М.: Транспорт, 1989. — 142 с.

18. Концевич И.А. Судебно-медицинская диагностика странгуляций. —К.: Здоров'я, 1968.

2. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина. - К.: МП "Леся", 1997.-656с.

3. Кримінальний Кодекс України: Офіційний текст. - К.: Юрінком Інтер, 2001.-240с.

. Кримінально-процесуальний Кодекс України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 840 с.

Крюков В. Н. Судебная медицина. — М.: Медицина, 1990. -448 с.

2. Марчук А. І. Судова медицина: Курс лекцій. - К.: Генеза, 1997. - 144 с.

Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упор, і наук, редактор Н. Б. Болотіна. - К.: Видав, дім "Ін Юре", 2001. - 412 с.

2. Молчанов В. Й., Попов В. Л., Калммков К. Н. Огнестрельньїе повреждения й их судебно-медицинская зкспертиза. - Л.: Медицина, 1990. - 272 с.

3. Муханов А. Й. Атлас-руководство по судебной медицине - К : Вища школа, 1988.-232с

Муханов А. М. Судебно-медицинская диагностика поврежде­ний тупыми предметами. — Тернополь, 1974. — 506 с.

3. Наказ МОЗ України №6 від 17.01.95 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України". - К.: МОЗ України, 1995. - 174 с.

4. Основи законодавства України про охорону здоров'я // Фармація України. - 1993. - №6. - С. 1-3.

20. Осмотр трупа на месте его обнаружения/Под. Ред. А.А. Матышева. — Л.: Медицина, 1989.

21. Попов Н.В. Судебная медицина. —М.: Медгиз, 1950.

22. Райский М.И. Судебная медицина. —М.: Медгиз, 1953.

23. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине/Под ред. И.А. Концевич. —К.: Вища школа, 1988.

143

24. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений /Под ред. Р.В. Бережного, Я.С. Смусина, В.В. Томилина, П.П. Ширинского. — М.: Медицина, 1980. - 410 с.

25. Сапожников Ю.С., Гамбург А. М. Судебная медицина. —К.: Вища школа, 1980. .-328с.

26. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине. —К.: Здо­ров'я, 1970.

Солохин А. А. и др. Логические приемы в судебно-медицин­ской экспертизе / Судмедэкспертиза. — 1985. — JM9 1. — С. 3—8.

Солохин А. А., Бедрин Л. М. Таблицы и схемы по судебной медицине. Общие судебно-медицинские вопросы травмато­логии. — Ярославль; — М.: ЦОЛИУВ, 1985. — 80 с.

Солохин А. А., Бедрин Л. М. Таблицы и схемы по судебной медицине. Повреждения от падения с высоты и воздей­ствия частей транспорта. — М.: Ярославль: ЦОЛИУВ, 1986. — 76 с.

Солохин А. А., Бедрин Л. М. Таблицы и схемы по судебной медицине. Судебно-медицинское исследование трупа. -— Ярославль — М.; ЦОЛИУВ, 1986. — 96 с.

Солохин А. А., Бедрин Л. М. Таблицы и схемы по судебной медицине. Огнестрельные повреждения, повреждения ос­трыми предметами, механическая асфиксия. — Ярославль, 1986. — 88с.

Стислий тлумачний російсько-український словник з судової медицини та судової психіатрії / А. С. Лісовий, К. А. Лі­совий, Ю. А. Томіна, К. Г. Чопівська, Л. Л. Голубович, П. Л. Голубович та інші. — Запоріжжя, 1995. — 109 с.

Судово-медична травматологія / Л. Л. Голубович, А. С. Лісо­вий, Г. В. Бобро, П. Л. Голубович. — Запоріжжя, 1994. — 68 с.

Голубович, П. Л. Голубович та інші. — Запоріжжя, 1995. — 109 с.

27. Судебная медицина /Под ред. В.М. Смольянилова. —М.: Медицина, 1982.

28. Судебная медицина /Под ред. А.А. Матышева и А.Р. Деньковского. — М.: Медицина, 1985.

29. Судебная медицина /Под ред. В.В. Томилина. —М.: Юрид.лит., 1987.

30. Судебная медицина /Под ред. В.Н. Крюкова. —М.: Медицина, 1990.

31. Судебная медицина /Под ред. И.В. Виноградова, В.В. Томилина. —М.: Юрид. лит., 1991.

32. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юристов. —М.: Юрид. лит., 1985. - 332 с.

33. Судебно-медицинское исследование трупа /Под ред. А.П. Громова.— М.: Медицина, 1991.

16. Судові експертизи в Україні. - К.: Видав, дім "1н Юре", 2002. - 416 с.

17. Судово-експертна діяльність. Довідник для суддів. - К.: Видав, дім "Ін Юре", 2001.-344с.

18. Татаренко В. А. Змисионньш спектральньїй анализ в судебно- медицинской практике: Практ. руководство. - Харьков, 1999. - 150 с.

19. Томилин В. В. Судебная медицина. - М.: Медицина, 1987. - 336 с.

34. Томилин В.В., Барсегянц Л.С., Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств. —М.: Медицина, 1989. - 264 с.

35. Томилин В.В. Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование крови в делах о спорном отцовстве, материнстве и замене детей. —М.: Медици­на, 1981.

36. Туманов А.К. Основы судебно-медицинской экспертизы вещественных доказательств. —М.: Медицина, 1975.

23. Фсдорчук-НезнакомІІева Є. П., Павлович В. Г. Посібник з судово- медичної танатології. - К.: МП "Леся", 1998. - 46 с.

. Хижнякова В.И. Определение давности смерти: Экспресс-методы.— М.: Юрид. лит., 1991.

37. Швайкова М.Д. Токсилогическая химия. — М.: Медицина, 1975.

23. 38 Яланський О. В., Воробйов Ю. В., Яланська Л. О., Воробйов М. Ю. Судово-медичне дослідження трупа. Полтава, 2000. - 240 с.

193.ТОМИЛИН В.В. Авиационная травма // Судеб. - мед. травм тология: Руководство. - М.: Медицина, 1977. - С. 288-309

194.ТРАХТЕНБЕРГ Л.Я. Новая модификация легочной плавательной пробы для выявления небольшого количества воздуха в легких / / Материалы 3-й респ. науч. конф., посвященной памяти М И Раис кого. - К., 1958. - С. 54-55.

195. ТРУБНИКОВ В.Ф., ИСТОМИН Г.П. Травматизм при дорожно-транспортных происшествиях. - Харків: Вища школа, 1977. - 192 с

196.ТРЫНКИНА И.А., ВАСИЛЬЕВА Г.П. Случай убийства электротоком // Судеб.-мед. экспертиза и криминалистика на службе следствия

- Ставрополь, 1967. - Вып. 5. - С. 530-532.

197. ТУРОВЕЦ Н.П. К вопросу о закономерностях в развитии трупных пятен // Труды суд.-мед. экспертов Украины. - К., 1962. - С. 29-31.

198. Уголовно-процессуальный Кодекс Украины: Офиц.текст с изм. и доп. по состоянию на 1 окт. 1984 г. - К.: Политиздат Украины 1984. - 317с.

199. УНГУРЯН С.В. О редком признаке при удавлении руками // Совр. диагностика в судеб, мед-не. - Кишинев, 1981. - С. 187-189.

200. ФАИН М.А. "Судебная медицина: Руководство для врачей" / Под ред. А.А. Матышева и А.Р. Деньковского. - Л., 1985. - С. 187-188.

201. ФЕДОРОВ. М.И. Судебно-медицинское и клиническое значение постасфиктических состояний. - Казань: Б.и., 1967. - 312 с.

202. ФРИДМАН И.Я. Профилактическая работа судебного эксперта при исследовании объектов химического и биологического происхож­ дения // Вопросы судеб, травматологии. - К., 1966. - С. 38-42.

203.ХИЖНЯКОВА К.И. Динамика десквамации клеток эпителия роговицы, как признак давности наступления смерти // Вопросы судеб.-мед. экспертизы. - М., 1968. - Вып. 4. - С. 168-170.

204. ЦАРЕГОРОДЦЕВ Г.И., ПЕТРОВ С.В. Проблема причинности в современной медицине. - М.: Медицина, 1972. - 223 с.

205. Цивільний процесуальний Кодекс України: Офіц. текст із змін, і доп. за станом на 1 верес. 1988 р. - К.: Політвидав України, 1988. - 239 с.

206. ЦИПКОВСКИЙ В.П. К вопросу об осаднениях кожи у выходного огне­ стрельного отверстия / / Сб. тезисов и аннотаций каф. судеб, мед-ны Винницкого мед. ин-та. - Винница, 1956. - Вып. 1. - С. 54-59.

207. ЦИПКОВСКИЙ В.П. Осмотр места происшествия и трупа на месте его обнаружения. - К.: Госмедиздат, 1960. - 320 с.

208. ЦИПКОВСКИЙ В.П. Учебно-методическое пособие по судебно- медицинскому исследованию плодов и трупов новорожденных детей.

- Винница: Б.и., 1962_ - 72 с.

632

209.ЦИПКОВСКИЙ В.П. Судебно-медицинское исследование трупа в случаях отравления или подозрения на таковое. - Винница- Б и 1962. — 88 с.

210.ЦИПКОВСКИЙ В.П. Необычные случаи отравления выхлопными Вопросы судеб, травматологии. - К., 1971. - Вып. 3. -С. 115-116.

211. ЧИЖЕВСКИЙ А.Л. Земное эхо солнечных бурь. - М.: Медицина,

212. ЧИСТЯКОВ В.Г. Философский календарь / / (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Философия и жизнь", №8). - М • Знание 1991 - С. 43-50.

213. ШАЛАЕВ Н.Г. Судебно-медицинская экспертиза подозреваемых в половых преступлениях: Автореф. докт. дис. - Горький, 1966. - 32 с.

214. ШЕВЧУК В.А. Редкий случаи электротравмы // Труды суд.-мед. экспертов Украины. - К., 1965. - С. 93-95.

215. ШЕРШАВКИН С.В. История отечественной судебно-медицинской службы. - М.: Медицина, 1968. - 132 с.

216. ШИРИНСКИЙ П.П. Динамика морфологических изменений родовой опухоли в судебно-медицинском отношении: Автореф. канд. дис. - М., 1964. - 18 с.

217. ШИРИНСКИЙ П.П., ГРОМОВ А.П. Актуальные методологические вопросы судебной медицины // Судеб.-мед. экспертиза. - 1982. - № 4. - С. 14-18.

218.ШКРАБ М.Я. Редкий случай травмы плода при самопомощи во

время родов // Труды суд.-мед. экспертов Украины. - К., 1962. -

С. 183-185.

219.ЭЙДЛИН Л.М. Огнестрельные повреждения. - Ташкент: Медгиз

УзССР, 1963. - 332 с.

220.ADELSON L. Homicide by pepper // J. forens. sc., 1964. - № 3. -

S. 391-395.

221.AGUIAR Т., NUNES M. Sur un signe de reaction vitale dans le

pendaison//Ann. med. Legale, 1963. - T. 43. - №1. - S. 33-35.

222.DEROBERT L. Historie de la medecine legale // Zacchia, 1973. -

№ 1. - S. 1-37.

223.FASSBENZER H.G. // Rev. int. serv. Sante Armees, 1974.

№9-10. -S. 623-630.

224.GRESHAM G.A. Fat embolism // Forensic Sci. Int., 1

№ 3. - S. 175-180.

225.GRIEST K., ZUMWALT R. Child abuse by drowning //

1989. - 83. - № 1. - S. 41-46.

633

226. HECHT A. Autopsiebefund und pathologisch-anatomische Epikrise / / Pathologe, 1990. - 11. - № 4. - S. 197-200.

227. IKUTA Т Pure water intoxication in a chronic schizophrenic patient // Nagoya med. J., 1984. - № 2. - S. 73-79.

228.JELLINEK S. Der elektrische Unfall. - Leipzig und Wien, 1927. -170s.

229. JONES G.R. Judicial electrocution and the prison doctor // Lancet 1990. - Vol. 335. - № 8691. - P. 713-714.

230. KLEMSTEIN J. Der Schock - eine interpretation aus histomorphologischer Sicht // MTA, 1989. - 4. - № 12. - 5. ц₆₅. 1167.

231. LAURIE W. Aortic Root Hypoplasia and Sudden Unixpected Death // J. forens. Med., 1971. - № 4. - S. 155-163.

232.MADRO R., TOMASZEWSKA Z., LOGOWSK1 S. Wylewy krwawe w dolnych przyczepach miesni mostkowo-obojczykowo-sutkowych w przypadkach powieszen // Arch. Med. Sadow. Kryminol., 1982. -32. - №1/2, - S. 33-38.

233.MANT A. The Hadgkiss Case - Wife in the Bath // Med.-Leg. J., 1979. - 47. - № 3. - S. 103-113.

234.MAREK Z., SYCH M., HORZELA Т., JAEGERMANN K. Niezasadne uznanie chorego za zmarlego / /Przegl. lek., 1987. - № 7. - S. 552-554.

235. MUELLER B. Gerichtliche Medizin. - Berlin-Gettingen, 1953. - 320s.

235. NATHAN F. Sull'assenza di lesioni cutaneeal collo nei casi di strozzamento//Minerva med. leg., 1967. - 87. - № 6,- S. 299-302.

237. PALMOVI V. Цит. за Тиуновым Л.А. и Кустовым В.В. 238.PENNERS В.-М., KRAMER M., GRUNER О. Plotzlicher Herztod

nach psychoemotionaler Belastung // Z. Rechtsmed., 1986. - №2.

- S. 151-157. 239. POTONDI A. Pathomechanism of Spontaneus Cardiac Rupture following

Infarction // Z. Rechtsmed., 1971. -'№ 1. - S. 7-Ю. 240.SATERNUS K.-S., DOTZAUER G., IMHAUSER G. Zum Stellenwert

des Smonschen Zeichens // Rechtsmed., 1979. - 83.- № 4,- S. 283-

289. 241.SAUNDERS E. Neonaticides following "secret" pregnancies: seven

case reports//Publ. Hlth. Rep., 1989 - Vol 104. - № 4. - S. 388-

392. 242. SCHELLMANN В., SPERL W. Diatomeen - Nachweis in Knochenmark

/Femur/ Nichtertrunkener // Rechtsmed 1979.- 83. - № 4. -

S.319-324.

634

243. SIMON A. Vitale Reaktionen im Bereich der Lendenwirbelsaule beim

Erhangen // Wiss. Z. Martin-Luther-Univ., Halle-Wittenberg, 1968.

- 17. - №4. - S. 591-597.

245.TAMAKI Y., OGURA Y. Suicidal scalding by injestion of hot water:

report of a case // Jap. J. leg. med.. - 1974. - № 6. - S. 413-414.

246.WEIMANN W. Zur Histopathologie der Hautveranderungen durch

den elektrischen Strom // Dtsch. Z. ges. gerichtl. Med.. - 1927. -

Bd. 9. - S. 587-602.