1.4. Світовий туризм

Друга половина ХХ ст. є сучасним етапом історії світового туризму. Після відбудови післявоєнної руїни розпочався стабільний розвиток туризму, що на початку ХХІ ст. перетворився на могутню індустрію, великий міжгалузевий комплекс, який сприяє розвитку політичних і культурних контактів, є важливим елементом економічної стратегії та вагомим чинником суспільного розвитку.

Збільшення масовості на розширення кола споживачів туристичних послуг призвело до диверсифікації туристичного продукту, урізноманітнення туристичної пропозиції. Збереження життєвої активності людей пенсійного віку стимулювало появу туризму «третього віку». Сьогодні значний прошарок людей пенсійного віку є вимогливою платоспроможною соціальною групою, орієнтованою на якісний сервіс, які переважно обирають тури на відпочинок, пізнавальні подорожі та круїзи. Все активнішими стають подорож та туризм інвалідів та осіб із фізичними вадами. Особливості сучасного бізнесу стимулювали появу туризму ділових жінок, відпочинок неводних сімей. Пізні шлюби сприяли появі туризму одиноких сердець тощо.

Значно диференціювався туристичний попит. Мету туристичної подорожі сьогодні зумовлюють не тільки певні потреби, а і освітній рівень туристів, хобі, мода, бажання отримати незвичні враження, відчуття адреналіну – подієвий туризм. Сучасні туристи, які бажають побачити «дива світу», беруть участь у «heritage-tourism» – «туризмі-спадку», або подорожах із відвідуванням найвідоміших пам’яток культурної спадщини людства, що знаходяться у інших країнах.

Останнім часом розширюються варіанти екологічного туризму та його підвидів: сільського зеленого, або агро- і фермерського туризму.

Надзвичайно високими темпами зростають пропозиції на ринку пригодницького, екзотичного та екстремального туризму.

Зростанню масовості туризму, збільшенню його видів сприяло підвищення культурного та освітнього рівня населення, збільшення міжнародних ділових і культурних контактів. Але ще значнішу роль у зростанні туристичної активності населення світу, становленні туризму як великого міжгалузевого комплексу світової економіки відіграв науково-технічний прогрес і технологічні революції, що знайшли відображення у інтенсивному розвитку транспорту, електронної та комп’ютерної техніки, вдосконаленні інфраструктури туризму.

Світова економічна криза 2008–2009 рр. мала негативні наслідки для туристичної індустрії. За даними ВТО у 2009 році кількість міжнародних туристичних прибуттів з діловою, рекреаційною та іншою метою у світі скоротилась до 882 млн. чол. або на 4% порівняно із 2008 роком.

На тлі покращення економічної ситуації світовий туризм після світової фінансової кризи відновлюється швидше, ніж очікувалося. Міжнародні туристичні прибуття у 2010 році зросли на 6,7% порівняно із 2009 р., при цьому позитивні темпи зростання були зафіксовані у всіх регіонах світу. Кількість міжнародних туристичних прибуттів у світі досягла відмітки 935 млн., що на 58 млн. перевищує показник 2009 року та на 22 млн. – показник передкризового пікового рівня 2008 р. (913 млн.).

Азія стала першим регіоном, де відбулося швидке відновлення і який розвивався у 2010 році найшвидшими темпами. Кількість міжнародних туристичних прибуттів до Азії у 2010 році досягла нового рекордного рівня – 204 млн. порівняно із 181 млн. у 2009р. Африка – єдиний регіон, який мав позитивні темпи зростання у 2009 р. та зберіг їх у 2010р. завдяки посиленню динамізму економіки та проведенню таких заходів, як чемпіонат світу по футболу.

У Європі позитивні темпи відновлення після глобальної кризи почали з’являтися у другій половині 2010 року. Це пов’язано із виверженням вулкану Ейяфьятлайокудль та економічною невизначеністю у єврозоні.

Туризм Американського регіону відновлюється після спаду 2009 року, викликаного економічними труднощами у Північній Америці та спалахом грипу A(H1N1). Покращенню результатів регіону в цілому сприяло відновлення позитивних темпів зростання у економіці США, а також посилення процесів регіональної інтеграції у Центральній та Східній Америці.

Згідно із опублікованим ВТО довгостроковим прогнозом «Туризм: перспектива 2030» очікується, що кількість міжнародних туристичних прибуттів до 2030 року досягне 1,8 млрд. У період 2010 – 2030рр. зростання світового туризму буде продовжуватися, але більш помірними темпами порівняно із минулими десятиліттями, при зростанні кількості міжнародних туристичних прибуттів в світі у середньому на 3,3% на рік. У результаті чого ринок туризму буде поповнюватися щорічно у середньому на 43 млн. міжнародних туристів.

На нинішньому етапі розвитку світового туризму можна виділити 9 ключових трендів, які визначатимуть майбутнє світового туризму, в тому числі і туризму в Україні.

1. У всьому світі зміщується сезонність і відбуваються істотні зрушення у загальній структурі попиту. Багато досвідчених туристів обирають відпочинок не просто «влітку на пляжі» чи «взимку на лижах». Стереотип відпустки у літній час поступово ламається з кількох причин. Однією з причин зрушень сезонності є зміна посткризового свідомості: у людей з’явилося чітке розуміння, що життя проходить зараз і його не потрібно відкладати на потім, а крім роботи важливо звертати увагу на сім’ю, особистісний розвиток, здоров’я і фізичну форму.

2. З’явилися принципово нові види туризму гастрономічний туризм, дегустаційні тури, дієтичні, шопінг-тури, тури-детокс, серф-тури (в які туристи відправляються тільки для того, щоб навчитися серфінгу) та інші. У структурі попиту відбувається зміщення пріоритету зі «стандартних» турів (наприклад, пляжного відпочинку) на користь екскурсій та спеціальних програм. Особливу популярність набувають екстремальні подорожі: на повітряній кулі, виживання в джунглях, експедиції в Арктику, на Камчатку, аж до подорожей у космос. Дослідницька компанія Tourism Control Intelligence зазначає, що вже найближчим часом Антарктида стане великим центром екотуризму – там будуть побудовані готелі, ресторани та інші об’єкти інфраструктури. Зростає популярність подієвого туризму – поїздки на пивний фестиваль, рок-концерт відомої групи, футбольний або тенісний матч. Особливо актуальний цей тренд в Україні, так як вартість відвідування концерту всередині країни з хорошим місцем у залі або на стадіоні цілком порівнянна з поїздкою з тією ж метою, наприклад, до сусідньої Чехії чи Польщі, а вражень більше.

3. «Посткризовий» турист став більш вимогливим – як щодо матеріальних цінностей, так і власних вражень і потреб. Вкладаючи в поїздку мінімум коштів, він прагне отримати максимум сервісу і вражень. Туристи стали краще розбиратися у відпочинку і його можливостях, вони хочуть за ті ж гроші отримати більш якісний сервіс, комфортний відпочинок та насичену програму.

4. Відбувається перерозподіл ваги туристичних напрямків – у всьому світі та в Україні. У нашій країні це багато в чому пов’язано із тим, що дуже сильні «турецькі» оператори і в зв’язку з цим, іншим гравцям «доводиться» робити акцент на інших напрямках – Іспанії, Греції, Хорватії. На перерозподіл також істотний вплив чинять форс-мажорні обставини, які відлякали туристів від деяких напрямів – напад акул в Єгипті, революції в низці арабських країн тощо.

5. Поїздки стали коротшими і частішими. Посткризова свідомість вплинула на формування «легких на підйом» туристів, які проводять вихідні в Європі або довгі вікенди у Азії (4-5 днів).

6. З’явився сегмент мандрівників, яким важливо отримати власні враження, досвід. Для представників цього сегменту стало важливим не просто «поставити галочку» про факт відвідування, а дійсно отримати корисний досвід, переживання та власні враження від подорожі. Для цих людей важливі не п’ятизіркові готелі і готові тури, але автентичність, дотик до традицій іншої країни. Вони прагнуть зрозуміти і відчути іншу культуру, побут, готові жити навіть у хостелі, але при цьому не пошкодують грошей на якусь специфічну екскурсію або музей.

7. Оформився сегмент туристів, котрі самостійно влаштовують свою поїздку без покупки готового туру. Вони у змозі скласти маршрут, знайти і забронювати готелі, придбати квитки на транспорт, подбати про карти, їжу та вхідні квитки до різних пам’яток. Субтренд полягає в тому, що під цей сегмент зароджуються турагенства. Такі люди зазвичай дуже зайняті і готові заплатити комісію (зазвичай це невелика сума), щоб всю підготовчу та організаційну роботу зробили за них клієнт-менеджери.

8. Соціальні мережі та мобільні технології голосно заявили про себе у туризмі. Як і в інших сегментах бізнесу, в туризмі спостерігається бурхливий розвиток цієї тенденції.

9. З’явився специфічний сегмент «здорових і багатих». Для їх позначення в англомовному середовищі використовується абревіатура LOHAS (Lifestyles Of Health And Sustainability). Ці люди люблять зелений туризм, екологічний туризм, піклуються, у першу чергу, про навколишнє середовище та готові навіть переплатити за «зелений» відпочинок і послуги. Вони обирають більш екологічні способи подорожей, що сприяють зниженню викидів СО2, адже світовий туризм, за оцінками експертів, дає 5%-ву частку сукупних викидів вуглекислого газу на планеті (40% з яких – авіаперевезення, 32% – автоперевезення). Представник сегменту LOHAS прагне відпочити без шкідливої засмаги, любить усе свіже й натуральне (наприклад, у країнах, де широко поширені більш дешеві продукти з ГМО, вони виберуть більш дорогі, але природні), прагне уникати різних хімічних та інших добавок. Експерти світового ринку вважають, що це – преміальний сегмент найближчого майбутнього в туристичній галузі.

Таким чином, дані доповіді «Туризм: Перспектива 2030» та результати дослідження нових тенденцій у розвитку світового туризму дають змогу стверджувати, що світовий туризм володіє значним потенціалом для подальшого зростання найближчі десятиліття.