6.2. Структура туристичного ринку

Ринок – це механізм, що дозволяє збалансувати співвідношення попиту і пропозиції на різні види товарів і послуг. На ньому діє велика кількість незалежних один від одного продавців і покупців. Тут можна виявити реальних і потенційних конкурентів, посередників, споживачів, реалізовувані товари, а також умови функціонування ринку.

При характеристиці ринку туризму враховується наступне:

- основним предметом купівлі-продажу є послуги;

- окрім покупця і продавця в механізм туристичного ринку включається значна кількість посередницьких ланок;

- попит на туристичні послуги має низку особливостей: значну різноманітність учасників поїздок залежно від матеріальних можливостей, статі, мети і мотивів; еластичність; індивідуальність і високий ступінь диференціації; віддаленість за часом і місцем від туристичної пропозиції;

- туристична пропозиція характеризується такими особливостями: товари і послуги в туризмі мають потрійний характер (природні ресурси, створені ресурси, туристичні послуги); високою фондомісткістю туристичної індустрії; низькою еластичністю; комплексністю.

Для більш чіткого розуміння процесів, що відбуваються на туристичному ринку (конкуренція, ціноутворення, збут тощо) необхідно брати до уваги відносини субституції (взаємозамінності) і компліментарності (взаємодоповнюваності). Вплив субституції тим відчутніший, чим більшу кількість замінників має та або інша туристична послуга. Компліментарність виявляється в тому, що придбання споживачем одних послуг (наприклад, транспортних) автоматично приводить до необхідності придбання цілого комплексу інших (послуг харчування, розваг тощо).

Ринок туризму неоднорідний. У його структурі виділяються більш дрібні за своїми масштабами ринки. У зв’язку з цим існують різні способи класифікації туристичного ринку.

По відношенню до певного району (регіону, країни) виділяються наступні ринки:

- ринок внутрішнього туризму, що включає подорожі жителів району по цьому району;

- ринок в’їзного туризму, що включає подорожі по району осіб, що не є його жителями;

- ринок виїзного туризму, що включає подорожі жителів одного району в інший район.

Залежно від мети подорожі виділяють ринки рекреаційного, ділового, наукового, культурно-пізнавального, релігійного, етнічного туризму.

Залежно від характеру організації подорожі розрізняють ринки організованого і неорганізованого туризму.

За кількістю учасників подорожі виділяють ринки групового і індивідуального туризму

Залежно від способу пересування розрізняють ринки пішохідного, залізничного, авіаційного, морського і річкового, а також автомобільного туризму.

Кожний з перерахованих туристичних ринків неоднорідний. Так, ринок ділового туризму включає поїздки делегацій або окремих осіб для участі у переговорах, нарадах, з метою відвідин виставок, ярмарків тощо. Іншим різновидом ділового туризму є поїздки у складі спеціалізованих груп за професіями. За характером їх можна віднести до пізнавальних поїздок, але спеціальна програма відвідин різних об’єктів і підприємств, а також однорідний склад учасників зумовлюють доцільність виділення таких поїздок у окремий різновид ділового туризму.

У зв’язку з особливостями і змістом маркетингової діяльності виділяються наступні ринки:

- цільовий, на якому підприємство реалізує або збирається реалізовувати свою мету;

- основний, де реалізується основна частина послуг підприємства;

- додатковий, на якому забезпечується продаж певного обсягу послуг;

- зростаючий, що має реальну нагоду зростання обсягів продажів тощо.

Туристичний ринок має різну якісну структуру.

Потенційний ринок складає 10% жителів країни (регіону, міста тощо), До його складу входять клієнти, які виявляють цікавість до придбання туристичних послуг. Тим часом, одного бажання клієнта явно недостатньо – необхідно мати у своєму розпорядженні засоби для придбання туристичних послуг. Платоспроможні споживачі повинні мати доступ до туристичних послуг, які можуть задовольнити їх потреби. Якщо всі перераховані умови дотримуються, є підстава говорити про так званий дійсний ринок.

Його слід зменшити на кількість клієнтів, які із тих або інших причин не реалізують свою зацікавленість в туристичних послугах на кваліфікованому ринку, який складає 20% потенційного ринку або 50% дійсного.

Підприємство активно обслуговує 10% споживачів потенційного ринку, які мають можливість робити вибір зі всього різноманіття пропонованих продуктів, у тому числі конкуруючими фірмами, і утворюють обслуговуючий ринок.

Освоєний ринок утворюють клієнти, що віддають перевагу послугам даного підприємства. Вони складають лише 5% потенційного і 50% обслуговуючого ринку.

Подібна класифікація корисна для планування маркетингу. Вона дозволяє поглибити характер дослідження того або іншого туристичного ринку і визначити особливості роботи на ньому різних туристичних підприємств.