Тема 6: сучасний туристичний ринок та особливості його функціонування

6.1. Туристичний ринок та його функції

6.2. Структура туристичного ринку

6.3. Сегментація туристичного ринку

6.1. Функції туристичного ринку

Туристичний ринок – це сфера прояву економічних відносин між виробниками і споживачами туристичного продукту, і якій відбувається процес перетворення туристичних послуг в гроші і назад. Кожен виробник і споживач туристичного продукту має свої економічні інтереси, які можуть не співпадати. Якщо ці інтереси збігаються, відбувається акт купівлі-продажу туристичного продукту. Тому ринок – це своєрідний інструмент узгодження інтересів виробництва і споживання. Центральне положення на ринку займає покупець (клієнт). Обов’язок гарного продавця – задоволення потреб своїх клієнтів.

Туристичний ринок досить складний, оскільки його товар частіше за все продається не напряму, а через посередників (господарюючий суб’єкт – туроператор – турагент – споживач).

У широкому розумінні туристичний ринок означає місце, де відбуваються операції купівлі-продажу туристичного продукту (турів, окремих послуг або товарів для туристів).

При цьому слід мати на увазі, що вказані операції не завжди здійснюються у одному і тому ж місці (наприклад, у місці прийому туристів в готелі або у туроператорів). Туристичний ринок не обмежений специфічним місцем або географічною зоною, тому операції купівлі-продажу туристичного продукту можуть відбутися і без прямого залучення продавця і покупця туристичного продукту – за допомогою телекса, телеграми, факсу, телефонного дзвінка або по чеку.

Прийнято вважати, що ринок ефективно функціонує у тому випадку, якщо дотримуються наступні основні умови:

- вільна конкуренція, при якій всі учасники ринку прагнуть досягти своєї мети (продати товар з максимальним прибутком або купити товар з мінімальними витратами);

- наявність основних правил у сфері якості і безпеки виробленого продукту і наданих послуг;

- можливість вільного вибору споживача.

Сучасний туристичний ринок виконує наступні специфічні функції:

1. Функція реалізації вартості і споживчої вартості, закладених у туристичному продукті. Це означає рух вартості, який відбувається при взаємообміні грошей і туристичного продукту. У результаті цього забезпечується нормальний хід суспільного відтворювання, з'являються і нагромаджуються грошові кошти для розвитку туризму.

2. Функція організації процесу доведення туристичного продукту до споживача (туриста). Реалізується за допомогою мережі туристичних агентств і туроператорів. Турист, витративши грошові кошти на туристичний продукт, задовольняє свої потреби у матеріальних і духовних благах. Отже, туристичний ринок сприяє відшкодуванню витрат робочої сили і відтворенню головної продуктивної сили суспільства.

3. Функція економічного забезпечення матеріальних стимулів до праці. Полягає у тому, що в процесі взаємообміну грошей і туристичного продукту на ринку розподіл (як необхідна фаза відтворення) виступає в завершеному вигляді.

Туристичний ринок має свої специфічні особливості:

1. Туристичні послуги невідчутні. Важливе значення має надійність продукту, гарантії обіцяного рівня і якості, а також вичерпна інформація про споживацькі властивості туру. Від цього залежить довіра до фірми з боку клієнтів та її стійкість на ринку.

2. При реалізації туристичного продукту є розрив у часі між придбанням продукту і його споживанням, тому важлива чіткість і надійність каналів просування туристичного продукту і відповідальність фірми, що реалізовує продукт.

3. На туристичний попит впливають сезонні коливання і нерівномірність туристичного потоку. Зменшення цих негативних явищ можливо методом диференціації цін на елементи обслуговування по сезонах, а також через зниження місткості перевезень туристів.

4. Якість продукту більшою мірою залежить від конкретних виконавців, тому менеджмент усередині туристичного підприємства повинен постійно розвиватися.

5. На туристичному ринку є територіальна роз’єднаність між споживачем і виробником, тому важливим є встановлення оперативних зв’язків з віддаленими партнерами.

Як і всі інші ринки, туристичний ринок функціонує відповідно до закону попиту і пропозиції.

Туристичний попит – підтверджені платоспроможністю туристичні потреби населення, виражені в певній кількості туристичного продукту, які воно може придбати при існуючих цінах.

Відповідно до попиту на ринку виникає пропозиція в туризмі – різноманітна кількість послуг, які необхідні туристу під час відпочинку і подорожі. Пропозиція туристичного продукту обумовлена наявністю виробників продукту, рівнем розвитку туристичної індустрії, обсягом туристичних ресурсів.

Між попитом і пропозицією спостерігається тісний взаємозв’язок: попит не тільки породжує пропозицію, але і пропозиція певним чином впливає на попит.

На туристичному ринку відбувається обмін грошових коштів туриста на послуги. При збалансованому обміні, з одного боку, відбувається задоволення інтересів виробника туристичного продукту і його споживача, а з іншого – створюються умови для поступального розвитку туристичної індустрії.

Туристичний ринок характеризується такими показниками, як місткість, рівень збалансованості попиту і пропозиції, умови реалізації туристичного продукту.

Місткість туристичного ринку – це здатність реалізувати певний обсяг туристичного продукту при існуючих цінах і пропозиції. Залежно від рівня цін потреба в туристичному продукті може скорочуватися або, навпаки, збільшуватися.

На туристичному ринку відбувається постійний рух потоків грошей і туристичного продукту, які рухаються назустріч один одному, створюючи тим самим туристичний кругообіг.

Туристичний кругообіг – це система економічних відносин, у межах яких відбувається процес перетворення послуг в гроші і назад. Вона показує напрям руху потоків туристичного продукту, інвестицій у розвиток сфери туризму і грошових надходжень до бюджету від доходів туристичної діяльності.

Туристичний кругообіг відбувається з наступною схемою:

1. Турист купує путівку і платить туристичному підприємству гроші.

2. У результаті турист задовольняє свої насущні потреби.

3. Туристичне підприємство одержує гроші за проданий туристичний продукт, здійснює інвестиції в розвиток туристичної індустрії, створює або купує нові види туристичного продукту.

4. Туристичне підприємство сплачує податки, різні збори до бюджету і виплачує заробітну плату своїм працівникам.

Туристичне підприємство повинно стійко працювати у динамічному конкурентному середовищі. Елементами цього середовища є декілька ринків, що визначають кон’юнктуру туристичного ринку і впливають на економіку туристичного підприємства:

- ринок праці;

- фінансовий ринок;

- ринок сировини;

- ринок інвестицій;

- ринок туристичного продукту.

Ринок праці – це сфера пропонування робочих рук і інтелекту, необхідного для розвитку туристичної діяльності. Ринок праці сприяє розвитку купівельної спроможності і накопиченню отриманої заробітної плати.

Фінансовий ринок впливає на особисті заощадження, регульовані кредитною політикою держави, перерозподіляє зібрані засоби на споживчий кредит і інвестиції.

Ринок інвестицій – це придбання підприємствами так званих «довгострокових матеріальних благ» (як правило, нерухомого майна). Ринок інвестицій розвивається залежно від споживання і процентних ставок за кредитами. Інвестиції в розширення виробництва можуть прямо і опосередковано впливати на зайнятість: для обслуговування нового устаткування створюються нові робочі місця.