Контрольні питання
1. Охарактеризуйте основні класифікаційні підходи в туризмі.
2. Визначте соціальну, гуманітарну та економічну функції туризму.
3. Назвіть чинники позитивного та негативного впливу на туризм та сфери впливу туризму на економіку і суспільство.
4. Охарактеризуйте туризм як соціально-економічну систему.
5. Перерахуйте чинники, що впливають на розвиток туризму. Обґрунтуйте відповідь.
Термінологічний словник
Активний туризм – відвідування даної країни жителями інших країн.
Багатоетапний туризм – відвідування туристами декількох країн під час однієї подорожі.
Груповий (колективний) туризм – форма організації туристичної подорожі людей, об’єднаних можливістю спільної подорожі за конкретним маршрутом або з метою отримання програмного обслуговування, задоволення колективного інтересу до об’єкту відвідування.
Індивідуальний туризм – форма організації туристичної діяльності людини за власним планом, програмою, яка складається та реалізується в індивідуальному обслуговуванні.
Короткостроковий туризм – поїздка на строк 5–7 днів, зазвичай, в кінці тижня та подальші неробочі дні (іноді строк зменшується до 3 днів).
Неорганізований (самодіяльний) туризм – спонтанні поїздки, що як правило, організовуються самими туристами, без участі посередника: тур фірми, клубу, секції тощо (оплата послуг у такому випадку відбувається по мірі користування ними).
Організований (плановий) туризм – поїздки по маршрутам, організованим туристичними фірмами або клубами.
Пасивний туризм – виїзд громадян до інших країн.
Постійний туризм – відносно рівномірне відвідування туристичних районів та населених пунктів протягом року.
Сезонний туризм – відвідування туристичних районів та населених пунктів у певну пору року.
Сімейний туризм – форма організації поїздок людей, пов’язаних родинними стосунками.
Туристична індустрія – сукупність підприємств матеріального виробництва і невиробничої сфери, що забезпечує виробництво, розподіл, обмін і споживання туристичних послуг, освоєння і експлуатацію туристичних ресурсів, а також створення матеріальної бази туризму.
Змістовий модуль іі. Організація роботи туристичних підприємств в умовах розвитку індустрії туризму
Тема 4. Туристичне підприємство та особливості
Його функціонування в умовах розвитку індустрії туризму
4.1. Структура туристичної індустрії
4.2. Поняття про підприємство та основну мету його функціонування
4.3. Види підприємств
4.4. Туристичне підприємство та його основні цілі
4.5. Туристичні фірми
4.6. Туроператорська та турагентська діяльність підприємств туризму
4.1. Структура туристичної індустрії
За останнє десятиліття значно зросли роль та значення туризму для економіці України. Цей період характеризується створенням значної кількості туристичних підприємств, зростанням конкуренції на ринку туристичних послуг, збільшенням попиту на туристичні послуги серед різних верств населення. Туризм в Україні стає все більш масовим. Масовий характер туризму призводить до зростання туристичного попиту, що, у свою чергу, вимагає поліпшення технологічності створення і надання туристичних послуг.
Розвиток науково-технічного прогресу створює умови для переходу від індивідуальних підходів у створенні продукції до промислових. Стосовно туризму цей процес має певну інерцію, що обумовлено значним впливом людського чинника при виробництві й споживанні туристичних послуг. Однак поява таких понять, як «туристичний продукт», «туроперейтинг» тощо свідчить про індустріалізацію туристичної діяльності. Наслідком цих процесів є створення туристичної індустрії.
Слід зазначити, що визначення поняття «туристична індустрія» є неоднозначним і має певні протиріччя. Існує два підходи до визначення терміну «туристична індустрія». Перший підхід пов’язаний із визначенням туристичної індустрії як міжгалузевого комплексу. Згідно іншого підходу туристичну індустрію визначають як самостійну галузь економіки. Розглянемо детальніше визначення туристичної індустрії.
Індустрія туризму – міжгалузевий господарський комплекс, що спеціалізується на створенні туристичного продукту, який здатний задовольняти потреби населення у подорожах, проведенні дозвілля, відпочинку та оздоровлення шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення. Структуру індустрії туризму як міжгалузевого комплексу наведено на рис. 4.1.
Туристична індустрія – сукупність підприємств, закладів та організацій матеріального виробництва і невиробничої сфери, що забезпечують виробництво, розподіл, обмін та споживання туристичного продукту, освоєння та використання туристичних ресурсів і створення матеріально-технічної бази туризму. Структура туристичного сектора економіки наведена на рис. 4.2.
Рис. 4.1. Структура індустрії тризму як міжгалузевого комплексу
Рис. 4.2. Структура туристичного сектору економіки
Індустрію туризму з іншими елементами туристичного сектору економіки об’єднують організаційні, економічні зв’язки і закони функціонування ринкової економіки. Для туристичної індустрії в сучасних умовах характерні такі процеси: спеціалізація, кооперування, концентрація.
Сучасна туристична індустрія характеризується наступними особливостями:
а) тяжіння підприємств і організацій туристичного комплексу до рекреаційних місцевостей;
б) залежність якості послуг від обслуговуючого персоналу;
в) залежність обсягу послуг від місткості території;
г) нерозривність процесу виробництва та споживання;
д) комплексне використання різних видів рекреаційних ресурсів;
е) значний термін використання;
ж) значна диференціація тривалості рекреаційних послуг;
з) індивідуальний характер виробництва послуг.
З вищесказаного можна зробити наступний висновок. Оскільки виробництво однорідної продукції є характерною ознакою при віднесенні підприємств до тієї чи іншої галузі економіки, то певну сукупність підприємств і організацій, що безпосередньо беруть участь у створенні, просуванні та реалізації туристичного продукту, слід віднести до туристичної індустрії як самостійної галузі економіки.
При визначенні суб’єктів господарювання, які включаються до туристичної індустрії, використовують прийом, сутність якого полягає у спробі уявити, що туризм не існує як масове явище, і визначити доцільність існування тих чи інших підприємств та організацій. Якщо існування суб’єкта господарювання в умовах відсутності туризму недоцільне, то його слід віднести до складової туристичної індустрії. У іншому випадку, якщо в умовах відсутності туризму суб’єкт господарювання скорочує обсяг своєї діяльності, але продовжує існувати для задоволення потреб економіки, то такий суб’єкт слід віднести до інфраструктури, яка забезпечує ефективне функціонування туристичної індустрії.
Таким чином, згідно із запропонованим підходом, туристичну індустрію слід вважати самостійною галуззю економіки, що включає організації, які здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, організації, які надають екскурсійні послуги та послуги гідів перекладачів, засоби розміщення, підприємства ресторанного господарства, об’єкти ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення. Усі інші суб’єкти господарювання, які беруть участь у туристичній діяльності, доцільно відносити до інфраструктури туристичної індустрії.