Класифікація туризму за Зоріним і.В. Та Квартальновим в.О.

Основні класифікації		Категорії туризму
І	Суб’єкт діяльності	Індивідуальний		Груповий		Сімейний
ІІ	Регіон відпочинку	Національний			Міжнародний
ІІІ	Ринок	Внутрішній			Іноземний
IV	Спосіб організації	Самодіяльний			Організований
V	Ціль	Релаксаційний (відпочинок)		Реабілітаційний (санаторний)		Рекреаційний
VI	Вік	Дитячий	Молодіжний		Середній		Третій
VII	Транспорт	Автомо-більний	Автобус-ний	Водний	Пішохід-ний	Залізнич-ний	Верховий
VIII	Основна діяльність	Конгресний	Діловий	Пізнавальний		Спортивний	Екологічний
IX	Основні ресурси	Гірський	Морський		Лісовий		Річковий

3.2. Соціальна, гуманітарна та економічна функції туризму

Економіка країни і туризм тісно взаємодіють між собою. Загальноекономічні чинники впливають на туризм як позитивно, так і негативно. Чинниками позитивного впливу є:

- зростання реального доходу – при збільшенні реального доходу споживачі отримують більше грошей, відповідно збільшується і попит на туризм;

- більш рівномірний розподіл доходу – чим рівномірніше розподіляється дохід в суспільстві, тим більша кількість людей зможе купити туристичний продукт;

- стабільність валюти – якщо курс іноземної валюти стабільний, то населення може купити її в більшій кількості, а в такій ситуації легше спланувати свій відпочинок.

Чинниками негативного впливу на туризм є:

- економічні кризові явища;

- зростання безробіття, скорочення заробітної платні тощо;

- нестабільна ситуація з валютою – якщо курс іноземної валюти високий, то населення може придбати її менше, а значить, туристична поїздка закордон коштуватиме дорожче.

Туризм впливає на економіку регіону, в якому він розвивається. Можна виділити три основні напрями впливу туризму на життя суспільства: економічний, соціальний і гуманітарний.

Економічне значення туризму. Як економічне явище туризм розглядається з двох сторін:

- як економічний комплекс, розвиток якого більшою мірою пояснюється світогосподарськими зв’язками, процесами і відносинами;

- як найважливіший каталізатор економічного зростання. В цій якості туризм виступає каналом перерозподілу валового внутрішнього продукту між країнами.

У сучасному світі туризм:

- має індустріальну форму;

- виступає у вигляді послуг, які не можуть нагромаджуватися і транспортуватися;

- характеризується високим рівнем ефективності і швидкою окупністю інвестицій;

- є піонером господарського освоєння нових районів;

- виступає як ефективний засіб охорони природи і культурної спадщини;

- сумісний практично зі всіма галузями господарства і видами діяльності людини.

Відомо, що дохід від іноземного туризму в розвинутих країнах в два рази перевищує дохід від міжнародної торгівлі кольоровими і чорними металами.

Доходи від туризму утворюються в результаті туристичних витрат, які визначаються як загальна сума споживчих витрат, здійснених відвідувачем в ході його поїздки і перебування в місці призначення. Туристичні витрати включають оплату:

- комплексних поїздок;

- пакетів послуг на відпочинок і тури;

- розміщення;

- харчування і напоїв;

- транспорту;

- рекреаційних, культурних і спортивних видів діяльності;

- споживацьких товарів, що є невід’ємним елементом подорожей;

- медичного обслуговування тощо.

Перераховані туристичні витрати прямо впливають на економіку, тобто економічна діяльність туризму – складова створення національного доходу.

Сферами впливу туризму на економіку країни і суспільство в цілому є:

- підприємницька сфера. Створення туристичного підприємства приносить користь, оскільки воно надає клієнтам свої продукти і послуги; робітникам і службовцям – заробітну плату і інші види виплат, акціонерам (власникам) – прибуток, державі (регіону) – податки і збори;

- споживацька і прибуткова сфери. Туризм створює нову форму споживацького попиту. Попит туристів на різноманітні товари і послуги сприяє розвитку місцевої промисловості. Завдяки цьому розвивається виробництво споживчих товарів і підвищується рівень життя населення.

Завдяки туризму розвиваються місцеві підприємства, у тому числі:

- культурні і розважальні (музеї, виставки, меморіальні комплекси і пам’ятники, шоу-бізнес, кінобізнес), які, у свою чергу, через оподаткування приносять користь регіону і місцевому населенню;

- транспортні підприємства і фірми (суспільний транспорт, прокат автомобілів, використання автобусів під екскурсії, місцеві авіакомпанії значною мірою зорієнтовані на доходи від туризму);

- підприємства, які виготовляють сувеніри, спеціальне туристське спорядження і народний промисел (продукція цих підприємств у всьому світі в значній мірі орієнтована на туристів);

- валютна сфера. Туризм сприяє притоку значних сум іноземної валюти. Причому надходження іноземної валюти відбувається не тільки у вигляді оплати за туристичний пакет (тур), але і у вигляді обміну грошей в обмінних пунктах туристичного центру, які використовуються туристами на повсякденні витрати, оплату додаткових послуг тощо.

- виробнича інфраструктура. Туризм створює структуру відпочинку, яка може бути використана не тільки для туристів, але і для місцевого населення. Поява нових туристських центрів супроводжується виникненням сервісних, торгових і розважальних підприємств, будівництвом доріг, пляжів, що позитивно впливає на оточуючу інфраструктуру, а також на споживчий ринок та інші сфери підприємницької діяльності. Розвинута туристична інфраструктура в тому або іншому регіоні служить показником рівня життя місцевого населення.

Гроші, витрачені туристами в місці перебування, одночасно створюють доходи для країни (регіону) перебування. Цей дохід веде до ланцюгової реакції: витрати – доходи – витрати – доходи і т.д. Кожна грошова одиниця, що заробляється на першому обороті засобів і одержується у вигляді доходу, знову йде з рахунку підприємства. Таким чином, у результаті первинних доходів, отриманих внаслідок туристичних витрат, виникають нові доходи, але вже третіх осіб, якщо ці особи виступають у ролі постачальників яких-небудь товарів для туристичного підприємства. У результаті виходить дохід з приростом.

Цей процес опосередковано впливає на економіку країни (регіону). Непрямий вплив туризму на економіку країни виявляється в ефекті повторення витрат туристів на придбання послуг і товарів в певний час та у визначеному місці.

Таке явище називається ефектом мультиплікації, або мультиплікатором. Мультиплікаційний вплив туризму виявляється в тому, що в результаті ланцюгової реакції «витрати – доходи», дохід, одержуваний від одного туриста, перевищує суму грошей, витрачених ним в місці перебування на придбання послуг і товарів.

Це означає, що частина доходів, отриманих з виручки від продажу туристичних послуг і товарів, спрямовується на сплату податків. Коли туристичне підприємство купує місцеві товари, то гроші туристів починають повністю працювати на економіку регіону. З цих доходів виплачується заробітна плата працівникам, які, у свою чергу, витрачають їх на придбання товарів і послуг.

Частина грошей, отриманих від туристів, йде на створення фонду накопичення; частина – покриває витрати на товари, придбані в інших регіонах, тобто є витоком грошей зі сфери економіки туризму. Таким чином, збільшення доходу і управління виробництвом туристичного продукту посилює мультиплікацію туристичних витрат. З іншого боку, чим більше товарів імпортується з інших регіонів, тим менший ефект мультиплікації.

У регіональному аспекті, туризм сприяє економічному розвитку слабких, в структурному відношенні, регіонів. Для місцевих жителів таких регіонів туризм є важливим джерелом додаткового доходу.

Туризм допомагає вирішувати загальні економічні проблеми, але, враховуючи багатоаспектний характер туристичної діяльності, він не може ефективно розвиватися сам по собі. Економічна активність туризму безпосередньо пов’язана з розвитком економіки країни. Економічна ефективність туризму передбачає, що туризм в країні повинен розвиватися паралельно і у взаємозв’язку з іншими галузями народногосподарського комплексу.

Соціальне значення туризму. Соціальне значення туризму для життя суспільства полягає в:

- відновленні психофізіологічних ресурсів суспільства і працездатності людини;

- раціональному використанні вільного часу;

- створенні робочих місць і забезпеченні зайнятості населення;

- дії на культуру місцевих жителів;

- забезпеченні доходів працівників, зайнятих на підприємствах, і доходів власників;

- екологічній безпеці туризму і спрямованості його на підтримку і відновлення рекреації.

З соціальної точки зору, основною функцією туризму є відновлення сил людини, затрачених нею при виконанні своїх виробничих обов’язків, які нерідко пов’язані з нервовим перенапруженням і одноманітністю. Туристичний відпочинок – це зміна обстановки, зміна повсякденного способу і ритму життя, звільнення від втомленості, можливості розважитися, ознайомитися з новою місцевістю, її мешканцями, розширити кругозір тощо. Все це сприяє відновленню сил людини.

Пропонуючи людям свої послуги, туристичне підприємство залучає їх до туристичного відпочинку. Туристи отримують можливість провести вихідний день, відпустку, канікули раціонально і з користю.

Розвиток туристичних клубів, здатних привернути молодь до захоплюючих подорожей, сприяє формуванню здорового покоління. Виконання туристичними підприємствами поставлених завдань впливає на моральний і фізичний стан всього суспільства.

Наявність розвинутої туристичної індустрії дозволяє вирішувати проблему зайнятості робочих рук. Туризм є однією з самих трудомістких галузей економіки, тому розвиток туризму сприяє зменшенню безробіття. За даними ВТО: кожне п’ятнадцяте робоче місце в світі припадає на туристичний бізнес.

Світова практика показує, що туристична індустрія залучає додаткові трудові ресурси з інших регіонів, збільшуючи, тим самим, населення даної місцевості.

Туризм впливає на підвищення рівня життя населення. Послуги туризму, в порівнянні з роботою в інших галузях, добре оплачуються, тому робота у сфері туризму має високий попит.

Туризм впливає і на сімейну структуру: через фінансову незалежність працюючих, змінюються відносини між батьками і дітьми, а також становище жінок в сім’ї

Сучасний туризм двояко впливає на екологічну ситуацію. З одного боку, навколишньому середовищу до певної міри завдається шкода. Відбувається зміна природних життєвих умов людей, тваринного і рослинного світу. Серед чинників шкідливої дії туризму на перше місце, місцеві жителі ставлять забруднення повітря транспортом і неекологічне використання землі (задоволення своїх потреб у відпочинку туристи ставлять вище, ніж турботу про використання і збереження природного середовища).

З іншого боку, туризм зацікавлений в підтримці екології і рекреації, оскільки це є важливою умовою його діяльності. Експлуатуючи природні, культурні та історичні об’єкти, туризм зацікавлений в їх підтримці. Наявність доглянутих парків, скверів, пам’ятників сприяє доброму відпочинку туристів і підвищує рейтинг туристичного підприємства.

До негативних наслідків дії туризму на життя місцевого населення можна віднести:

- зростання частки некваліфікованої праці;

- зростання числа відхилень від суспільних норм поведінки (алкоголізм, хуліганство, проституція);

- розлучення, легке відношення молоді до життя;

- комерціалізацію культури;

- втрату самобутності конкретного туристичного напряму;

- конфлікти між місцевим населенням і туристами.

Як позитивні, так і негативні аспекти дії туризму виявляються на різних рівнях – національному, місцевому і індивідуальному.

Задоволення туристичних потреб не повинно завдавати збитків інтересам населення регіонів і країн, культурним та історичним цінностям, навколишньому середовищу, природним ресурсам.

Гуманітарне значення туризму. Загальноприйнятим в цьому значенні є поєднання відпочинку з вивченням життя, історії, культури, звичаїв народів інших країн. Важливе значення для туриста має огляд визначних пам’яток. Побачене і почуте на екскурсії, як правило, залишається у пам’яті надовго. Знайомство з культурою і звичаями народів різних країн розширює кругозір, духовно збагачує людину.

Професійне екскурсійне обслуговування дитячої аудиторії, починаючи з раннього віку, допомагає розширювати кругозір дітей, а також формувати естетичні смаки підростаючого покоління, його відношення до суспільства і навколишньої природи.

Таким чином, до переваг розвитку туризму відносяться:

- збільшення грошового потоку в регіон, у тому числі притоку іноземної валюти;

- зростання валового внутрішнього продукту;

- створення нових робочих місць;

- реформування структури відпочинку, яка використовується як туристами, так і місцевим населенням;

- залучення капіталу, у тому числі іноземного;

- збільшення податкових зборів в регіоні.

До негативних наслідків розвитку туризму відносяться:

- зростання конкуренції на місцеві товари і послуги, природні ресурси і нерухомість;

- відтік грошей за кордон при туристському імпорті;

- викликані туризмом екологічні і соціальні проблеми;

- недостатній розвиток інших галузей народного господарства, якщо туризм у регіоні стає профілюючою галуззю.