2.2. Турист як об’єкт туризму

Споживачем послуг туризму є турист. Як споживач туристичного продукту турист є об’єктом туризму.

Найбільш широке визначення міститься в рекомендації комісії з туризму та рекреаційної географії Всесвітнього географічного конгресу. Турист – особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку й зміни постійного місця проживання, за умови перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин.

Після розробки рекомендацій зі статистики туризму Всесвітньою туристською організацією у 1993 р., за основу визначення поняття «турист» приймається положення, що турист – це тимчасовий відвідувач, який подорожує за межами місця його постійного проживання щонайменше 24 години (але не більше 12 місяців) з будь-якою метою, крім зміни постійного місця проживання та заняття діяльністю, що оплачується джерелом з місця тимчасового перебування.

Аналогічно приведеному визначенню можна виділити наступних учасників туризму: міжнародний турист, внутрішній турист, екскурсант, відвідувач.

Міжнародний (іноземний) турист визначається як особа, яка подорожує з метою туризму в іншу країну, що не є країною її постійного проживання і знаходиться за межами звичного для неї середовища протягом не менше 24 годин без заняття оплачуваною діяльністю.

Міжнародними туристами вважаються особи, які подорожують:

- з метою відпочинку, лікування, відвідування родичів тощо;

- з метою участі в семінарах, конгресах (наукових, дипломатичних, релігійних, адміністративних, атлетичних тощо);

- з діловими цілями;

- у морському круїзі, навіть якщо вони залишаються на судні менш ніж 24 години.

До категорії міжнародних туристів не включають і, відповідно, не враховують у статистиці туризму:

- осіб, які працюють у країні перебування і отримують за це грошову винагороду – іноземних робітників;

- мігрантів, в тому числі утриманців і супроводжуючих;

- осіб, які прибувають з метою навчання на строк понад шість місяців;

- військовослужбовців, їх утриманців та членів сімей, за винятком прибуття з метою туризму;

- працівників дипломатичних служб, а також їх утриманців, членів сімей, обслугу працівників дипломатичних служб;

- біженців і кочовиків, примусових переселенців;

- мешканців прикордонних територій, які постійно мігрують з метою пошуку роботи;

- осіб, які залишаються на постійне проживання у країні перебування;

- осіб, які здійснюють подорожі з метою державної служби (державні діячі, члени делегацій, дипломатії, торговельні місії, військовослужбовці тощо);

- учасників наукових експедицій;

- осіб, які в юридичному значенні не в’їхали до країни (наприклад, пасажири авіалайнерів, які не залишають транзитної зони аеропорту) – транзитні подорожуючі;

- учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;

- члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування;

- подорожуючі, які проїжджають через країну без зупинки, навіть якщо їхня подорож триває понад 24 години.

Внутрішній турист – особа, яка зупиняється у місці відвідування хоча б на одну ніч, постійно проживає в певній місцевості та подорожує з туристичною метою в іншу місцевість у межах своєї країни, але поза межами постійного середовища проживання на строк не більше 12 місяців, та не займається оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

У публікаціях Національного комітету США з аналізу туристських ресурсів (1973 рік) міститься наступне визначення: внутрішній турист – це особа, що подорожує за межі свого місця проживання, за умови переміщення більш ніж на 50 миль (в один кінець) з діловою, пізнавальною, особистою і іншою метою, окрім занять оплачуваною діяльністю, і здійснює одну ночівлю або повертається того ж дня.

Екскурсант – це тимчасовий (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту або країни, незалежно від його громадянства, статі, мови і релігії, що знаходиться в даній місцевості з метою туризму менш ніж 24 години. До категорії екскурсантів відносяться пасажири яхт і інших круїзних суден, учасники туристських залізничних маршрутів.

Відвідувач. Конференція Організації Об’єднаних Націй з міжнародного туризму, яка відбувалася у Римі в 1963 році, рекомендувала наступне визначення: відвідувач – це особа, яка відвідує країну за межами свого місця проживання з будь-якою метою, окрім занять оплачуваною діяльністю. Це визначення включало:

- туристів як тимчасових відвідувачів, що залишаються в країні більш ніж на 24 години і мають на меті подорожі, відпочинок, лікування, навчання, паломництво, спорт тощо, а також отримання вакантних робочих місць, ділові поїздки, відвідини родичів і участь в конгресах;

- екскурсантів як тимчасових відвідувачів, що знаходяться в країні менше 24 годин.

Експертна статистична група, створена Комісією ООН в 1967 році, рекомендувала використовувати визначення «відвідувач», запропоноване в 1963 році в Римі, виділивши в ньому особливий клас відвідувачів, який можна визначити як «одноденних відвідувачів» або «екскурсантів», які, у свою чергу, розділяються на:

- одноденних екскурсантів;

- людей, що перетинають кордон з робочою метою;

- пасажирів круїзів;

- транзитних пасажирів, які не зупиняються на ніч у готелях.