
- •Тема 1. Пам’ятки історії та культури Чернігівщини (6 годин)
- •Додаткова:
- •Тема 3. Пам’ятки історії та культури Чернігова. 4 години
- •П.Тичина
- •Літеретура:
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентів з курсу „Історичне краєзнавство”
- •Список наукової літератури для рецензування
- •Питання до заліку з історичного краєзнавства
Тема 1. Пам’ятки історії та культури Чернігівщини (6 годин)
Тут поховані секрети Старої України – і зародки Нової.
Михайло Грушевський
Маршрут 1. Пам’ятки історії та культури межиріччя Десни та Дніпра (Славутич – Любеч – Ріпки – Добрянка – Олешня – Роїще )
Мета заняття: Знайомство студентів з природно-географічними особливостями та історичним минулим території межиріччя Десни та Дніпра через огляд пам’яток історії та культури, які розташовані в запропонованих для огляду населених пунктах. Підготовка розгорнутого плану-конспекту екскурсійного маршруту з використанням речових, письмових та усних джерел історичного краєзнавства.
План
Географічне положення, кліматичні та природні особливості межиріччя Десни та Дніпра.
Найдавніші поселення в регіоні:
а) доби бронзи (поселення Пустинки);
б) ранньозалізного віку (Деснянка, Роїще).
Літописні міста, городища та поселення ІХ – ХІІІ ст. межиріччя Десни та Дніпра (літописні Листвен, Навози, Оргощ; городища Звеничева, Гущина; Старо-Білоуське, Шумлайське та Петрушівське поселення ІХ – ХІІ ст.).
Любеч – від літописної згадки до сьогодення:
а) Любецький замок та посади;
б) архітектурні пам’ятки Любеча XVII – ХІХ ст.
в) постать Г. Милорадовича
Наймолодше місто України – Славутич.
Водні та сухопутні шляхи сполучень межиріччя Десни та Дніпра.
Старообрядництво на Чернігівщині (Добрянка, Радуль).
Гончарні традиції в с. Олешня.
Видатні історичні постаті, письменники, педагоги, краєзнавці, меценати (П.М. Добровольський, І.Я.Дунін-Борковський, В.М. Еллан-Блакитний, О. Пугачов)
За допомогою етнографічних матеріалів дайте характеристику містечкам: Добрянці, Михайло-Коцюбинському (Козел), Пакулю, Ріпкам та Масанам.
Література:
Основна:
Атлас Чернігівської області. – М., 1991.
Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 101 – 117.
Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ - на початку ХХ ст. – Чернігів, 1997.
История городов и сел Украинской ССР. Черниговская обл. – К., 1983.
Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. – Чернігів, 1995; 1998.
Карнабед А., Карнабед В. По Черниговщине. – К., 1983.
Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001. – С. 27, 89.
Коропатник Т. Фактори формування агровиробничого потенціалу Чернігівської області //Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 193 – 197.
Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу. – К., 1978.
Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К., 1985.
Про кількість та склад населення Чернігівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Деснянська правда. – 2003. – 9 січня. – С. 2.
Словник гідронімів України. – К., 1979.
Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990.
Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004.
Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження). – Ніжин, 2000.
Чернігівська область. – К., 1975. – Розд. 1,2.
Чернігівська область. Географічний атлас. – К., 2003.
Янко М.Т. Топонімічний словник України. – К., 1998.