3. Проектно-рекомендаційний розділ

Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій до удосконалення предмета дослідження, його інформаційного, методичного та організаційного забезпечення, обґрунтування моделей управління фінансово-економічними параметрами та індикаторами розвитку установи (підприємства)-(стратегія, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесів, реструктуризація, фінансове оздоровлення, впровадження нових технологій), окремого сегменту ринку фінансових послуг на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, інструментарію, викладеного у першому розділі, а також з врахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі дослідження.

Розділ складається з 2-х– 3-х параграфів. Рекомендований обсяг – 35-40% від основної частини.

У третьому розділі приводиться обґрунтування пропозицій з вдосконалення тих сторін фінансово-економічної діяльності, організації та функціонування, проблемні елементи яких були виявлені в аналітичній частині.

Вносячи пропозиції, доцільно пропонувати декілька варіантів рішення виявленої проблеми. Слід проаналізувати кожний з варіантів, вибрати оптимальний і не тільки прогнозувати позитивні результати його використання, але і запропонувати заходи з мінімізації ризиків негативних наслідків.

Завданнями, що вирішуються в третьому розділі, як правило, є наступні:

огляд напрямів удосконалення предмету дослідження та пристосування їх до установи (підприємства), що досліджується, і оптимізація одного або декількох найбільш значущих елементів предмету дослідження, в тому числі з використанням математичних методів і моделей;

використання можливостей обчислювальної техніки для вдосконалення окремих аспектів предмету дослідження.

У цій частині роботи розглядаються основні резерви підвищення ефективності діяльності установи (підприємства), окремого сегменту ринку фінансових послуг, що досліджується. Логіка викладення матеріалу в цій частині роботи повинна безпосередньо кореспондувати з теоретичним і аналітичним розділом.

Достатньо часто в роботах використовуються економіко-математичні моделі. Для вірогідності одержуваних результатів необхідно визначити, зміни яких основних чинників дана модель не враховує. Відповідно, формулюючи отримані результати, слід вказати, що ці результати одержані без врахування певних чинників і обґрунтувати причини абстрагування.

Типовими помилками, що допускаються студентами в оптимізаційному розділі роботи, є:

дослідження більшою мірою присвячується проблемам оптимізації предмету дослідження у загальному плані і практично не розробляються заходи до установи (підприємства), що досліджується;

дослідження в третьому розділі здебільшого дублюють другий розділ;

відсутність чітких висновків за результатами проведених досліджень: на чому воно ґрунтувалася, як відбувалося і що дало (які резерви поліпшення діяльності установи ( підприємства), сегменту ринку фінансових послуг були ідентифіковані);

відсутність структурно-логічного зв’язку між аналізом, проведеним в другому розділі, і напрямками пошуку резервів оптимізації, що були здійснені у третьому розділі.

Кожний підрозділ другого розділу роботи повинен закінчуватися резюмуючою фразою «Таким чином …».

Кожен змістовний розділ дипломної роботи закінчується короткими загальними висновками (в межах сторінки), у яких повинно бути відбито результати вирішення завдань, що вирішувалися у межах розділу, та означений їх взаємозв’язок і наведено логіку переходу до наступного розділу роботи.

Висновки в кінці кожного розділу і підрозділу та загальні висновки не повинні повторюватися слово в слово.

Завершується робота висновками (3-4 стор.). Основне призначення висновків – резюмувати зміст (підвести підсумок) роботи, вигідно підкреслити її переваги. У висновку роботи викладаються положення, що характеризують ступінь розкриття теми, визначається рівень досягання мети і вирішення завдань роботи.

Висновок носить форму синтезу отриманих в роботі результатів. Цей синтез – послідовне, логічно виразне викладення отриманих результатів і їх співвідношення з метою роботи і конкретними завданнями, поставленими та сформульованими у вступі.

При формулюванні висновків необхідно дотримуватися деяких правил. По-перше, висновки повинні бути спрощеними (наприклад, «Товар – це продукт праці, призначений для продажу або обміну», що є очевидним). По-друге, в якості висновків слід формулювати отримані у даному підрозділі кінцеві результати, а не проміжні. По-третє, при формулюванні висновків недоцільно наводити ті положення, що не важливі для викладення наступного матеріалу і не випливають з мети роботи. По-четверте, висновок не можна підміняти декларацією про результати виконаної роботи («розглянуто», «проаналізовано», «вивчено» тощо. По-п'яте, висновки повинні бути стислими і в стислому вигляді містити результати, одержані при написанні підрозділу. Останню вимогу можна продемонструвати наступним прикладом: «Таким чином, в процесі аналізу розрахункових правовідносин сформульовані особливості цих правовідносин» не несе практично жодного смислового навантаження. Більш прийнятний висновок: «Таким чином, у теперішній час бюджетні організації не володіють достатніми грошовими коштами для оплати одержуваних товарів, робіт і послуг. У зв'язку з цим, контрагентам цих підприємств бажано вимагати попередньої оплати». Таке формулювання в стислій формі містить причину і наслідок цієї причини, тобто сам висновок.

Список використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Додатки. При потребі до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття ДР :

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• розрахунки економічного ефекту;

• інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання ДР ;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Не слід включати у додатки матеріали на які не має посилань у ДР.