
- •Мови, рівні і віртуальні машини
- •Сучасні багаторівневі машини
- •Поняття архітектури пк
- •1.4. Розвиток комп’ютерної архітектури
- •Розвиток багаторівневих машин
- •Типи сучасних еом
- •Питання до лекції
- •2.1. Принципи розробки сучасних комп'ютерів
- •2.2. Паралелізм на рівні команд
- •2.3. Конвеєри
- •2.4. Суперскалярні архітектури
- •2.5. Паралелізм на рівні процесорів
- •2.6. Векторні комп'ютери
- •Блок управління
- •2.7. Мультипроцессори
- •2.8. Мультикомпьютери
- •Питання до лекції
- •3. Основи комп’ютерної організації : пам’ять
- •3.1. Ієрархічна структура пам'яті
- •3.2. Загальні відомості про пам'ять
- •3.4. Методи звертання до пам'яті
- •3.5. Модулі пам'яті
- •3.6. Ряди і банки пам'яті
- •3.8. Код з виправленням помилок
- •3. 9. Скільки потрібно пам'яті
- •Питання до лекції
- •4. Цифровий рівень побудови ом
- •4.1. Вентилі і булева алгебра
- •4.2. Булева алгебра
- •4.3. Реалізація булевих функцій
- •4.4. Еквівалентність схем
- •Основні цифрові логічні схеми Інтегральні схеми
- •4.5. Комбінаційні схеми
- •3 Входи і 8 виходів
- •4.6. Арифметичні схеми.
- •4.7. Тактові генератори
- •Питання до лекції
- •Цифровий рівень побудови ом.
- •5. Цифровий логічний рівень архітектури: пам’ять, мікропроцесори
- •5.2. Синхронні sr-защіпки
- •5.3. Синхронні d-защіпки
- •5.4. Тригери (flip-flops)
- •5.5. Регістри
- •5.6. Організація пам'яті
- •Тригер (б)
- •Кожний ряд представляє одне з 3-бітних слів. При операції зчитування і запису завжди зчитується або записується ціле слово
- •5.7. Мікросхеми пам'яті
- •5.9. Мікросхеми процесорів
- •Стрілочки указують вхідні і вихідні сигнали. Короткі діагональні лінії вказують на наявність декількох висновків.
- •Питання до лекції
- •6. Шини
- •6.1. Ширина шини
- •6.2. Синхронізація шини
- •6.3. Синхронні шини
- •6.5. Асинхронні шини
- •6.6. Арбітраж шини
- •6.7. Принципи роботи шини
- •Питання до лекції
- •7. Мікроархітектурний рівень
- •7.1. Приклад мікроархітектури
- •7.2. Тракт даних
- •В цьому розділі
- •Табліця 7.1. Деякі комбінації сигналів аллу і відповідні їм функції
- •7.3. Синхронізація тракту даних
- •7.4. Робота пам'яті.
- •7.5. Мікрокоманди
- •7.6. Управління мікрокомандами: Mic-1
- •7.7. Приклад архітектури команд: ijvm
- •7.8. Модель пам'яті ijvm
- •Питання до лекції
- •8. Рівень архітектури команд
- •8.1. Моделі пам'яті
- •8.2. Загальний огляд рівня архітектури команд
- •8.3. Властивості рівня команд
- •8.4. Регістри
- •8.5. Команди
- •8.6. Загальний огляд рівня команд машини Pentium II
- •8.8. Загальний огляд рівня команд системи ultrasparc II
- •8.9. Загальний огляд віртуальної машини Java
- •8.10. Типи даних
- •8.11. Числові типи даних
- •8.12. Нечислові типи даних
- •8.13. Типи даних процесора Pentium II
- •Підтримувані типи відмічені хрестом (х)
- •8.14. Типи даних машини UltraSparc II
- •8.16. Типи даних віртуальної машини Java
- •8.17. Формати команд
- •Питання до лекції
- •9. Адресація
- •9.1. Способи адресації
- •9.2. Безпосередня адресація
- •9.3. Пряма адресація
- •9.4. Регістрова адресація
- •9.5. Непряма регістрова адресація
- •Лістинг 9.1 - Програма на асемблері для обрахунку суми елементів масиву.
- •9.6. Індексна адресація
- •Листинг 9.2. Програма на мові асемблера для обчислення операції або від (Аі і Ві ) для масиву з 1024 елементів.
- •9.7. Відносна індексна адресація
- •9.8. Стекова адресація
- •9.9. Зворотній польський запис
- •9.10. Обчислення формул в зворотнім польськім записі
- •Питання до лекції
3. 9. Скільки потрібно пам'яті
Необхідний обсяг пам'яті залежить від операційної системи і використовуваних додатків, кількості одночасно відкритих вікон, фонових служб і процесів. Обсяг пам'яті більше впливає на продуктивність системи, чим тактова частота процесора. Для Windows XP краще повільний Celeron з 128 Мбайт пам'яті, чим швидкий Pentium 4 з 32 Мбайт. Великий розмір файлу підкачування не замінить оперативної пам'яті. Віртуальна пам'ять Windows дозволяє запускати більшу кількість програм, чим може поміститися у фізичній пам'яті, завдяки тому, що невикористовувані сторінки вивантажуються з оперативної пам'яті на диск. Коли Windows звертається до файлу підкачування, продуктивність різко падає.
Щоб визначити, скільки пам'яті буде потрібно, необхідно визначити одну з перерахованих нижче категорій. Якщо в деякому випадку є попадання між категоріями, потрібно вибирати вищу.
- Слабке навантаження на пам'ять. Подорожі у Веб, робота з електронною поштою, періодична робота з текстами й електронними таблицями, керування чековими книжками, найпростіші ігри. Звичайно відкрито одне-два вікна, використовуються програми не самих останніх версій.
- Найбільш типова система. Згадані вище додатки, але тепер вже останніх версій. Відкрито три-п'ять вікон, використовуються більш вимогливі додатки: відновлення і запити до баз даних, складні таблиці, найпростіше і середнє програмування, типові ігри. Загальний доступ до файлів і принтерів у невеликій робочій групі або домашній мережі.
- Сильне навантаження на пам'ять. Додатки, вимогливі до пам'яті, такі як Photoshop, програми розпізнавання мови і символів, велика кількість одночасно відкритих вікон, ігри зі складною графікою типу Quake III,
Інтегроване середовище розробки (Integrated Development Environment) часте виконання компіляції і компонування. Загальний доступ до файлів і принтерів у великій робочій групі або на підприємстві. Обмежене використання як серверів баз даних або додатків.
- Екстремальне навантаження. Професійні наукові, інженерні і статистичні розрахунки, робота з дуже великими обсягами даних, використання як об'єднаний сервер файлів, печатки, додатків і баз даних.
Мінімальні вимоги до об’єму пам'яті відповідно до встановленої операційної системи і типу використання приведені в табл.2. Ці правила виведені з досвіду. Чим більше – тим краще, тому що при збільшенні об’єму пам'яті понад мінімально необхідний зростає стабільність системи. Windows 9Х має недостатню стійкість для складних задач, не говорячи вже про екстремальний режим, тому рекомендації не приводяться в графі «Екстремальне навантаження».
Таблиця 3.2. Рекомендований об’єм оперативної пам'яті (Мбайт)
Операційна система |
Мале навантаження |
Типове навантаження |
Сильне навантаження |
Екстремальне навантаження |
Windows 95 |
24 |
64 |
128 |
|
Windows 98/98SE |
32 |
64 |
128 |
|
Windows ME |
64 |
64 |
128 |
|
Windows NT 4 Workstation |
64 |
128 |
256 |
384+ |
Windows NT 4 Server |
96 |
256 |
512 |
768+ |
Windows 2000 Professional |
96 |
192 |
384 |
512+ |
Windows 2000 Server |
128 |
256 |
512 |
768+ |
Windows XP Home/Professional |
128 |
256 |
512 |
1024+ |
Windows XP Server |
256 |
384 |
768 |
1024+ |
Linux (робоча станція з GUI) |
96 |
128 |
256 |
384+ |
Linux (сервер без GUI) |
64 |
96 |
192 |
256+ |
У кожної операційної системи є своя “точка перегину”, точне положення якої залежить від типу додатків. У середньому вона знаходиться десь між значеннями, що рекомендуються для типового і сильного навантаження. Збільшення пам'яті до точки перегину приводить до підвищення продуктивності. Після неї приріст продуктивності починає скорочуватися. Для Windows 95/98/МЕ вважається, що ця точка відповідає 96 Мбайт, для Windows NT Workstation 4.0 – 192 Мбайт, для Windows NT Server 4.0 – 384 Мбайт, для Windows 2000 Professional – 256 Мбайт, для Windows 2000 Server – 384 Мбайт, для Windows XP (Home і Professional Edition) – 384 Мбайт, для Windows XP Server – 512 Мбайт.