2. Природно-кліматична зона

Можливість використання тих чи інших деревних рослин у декоративних насадженнях визначається їх вимогами до умов місцезростання та рівнем негативної дії на них різних екологічних факторів залежно від того, в якому районі вони зростають.

Основними факторами, які впливають на ріст та розвиток рослин, є кліматичні, грунтові, а також рівень забруднення навколишнього середовища. Із кліматичних факторів провідну роль відводять температурі, так як з нею пов’язані морозо-, зимо-, посухо- та жаростійкість деревних рослин.

Для повноцінного росту і розвитку деревним рослинам необхідні також світло, волога та наявність у ґрунті органічних речовин і мінеральних солей.

Для отримання довговічних та високодекоративних деревних насаджень асортимент рослин необхідно добирати для певних умов місцезростання. Для цього територія України була поділена на 8 природно-кліматичних зони:

І. Полісся; ІІ. Лісостеп; ІІІ. Північний і Центральний Степ; IV. Південний Степ; V. Передгірні та гірські райони Криму; VІ. Південний берег Криму; VІІ. Передгірні та гірські райони Карпат; VІІІ. Закарпаття.

К ожен із цих районів характеризується своїми природними умовами та різною придатністю для зростання місцевих та інтродукованих деревних рослин (рис. 1).

Рис. 1. Карта України із зазначенням природно-кліматичних зон

3. Література.

Склад розрахунково-графічної роботи

I. Графічна частина.

II. Пояснювальна записка.

Склад графічної частини розрахунково-графічної роботи

Графічна частина проекту виконується на листах ватману (формат А1). в туші (чорно-біла графіка), з відмивкою акварельними фарбами, кольоровими олівцями або аплікацією. Графічна подача за вибором студента.

До складу проекту на озеленення та ландшафтне облаштування території садово-паркового об’єкта згідно нормативних вимог входять: ситуаційний план, аналіз ландшафту, генеральний план, дендроплан, схема вертикального планування, проект вертикального планування, картограма земляних робіт, робочі креслення, пояснювальна записка та кошторис вартості робіт. Коротко ознайомимося із основними складовими проекту, які є обов’язковими до виконання.

Ситуаційний план виконується в масштабі 1:10000 чи 1:25000 із нанесенням меж об’єкту, по якому здійснюються проектні роботи, а також особливостей сучасного та перспективного використання прилеглих територій. У більшості випадків для такого плану використовують наявні картографічні матеріали населених пунктів із позначеними межами районів, основних вулиць, транспортних шляхів, забудови.

Генеральний план – це основне креслення планування об’єкта, виконане в масштабі 1:500 (1:1000); являє собою рисунок, на якому зображений об’єкт у проектованих межах. На кресленні показують існуючі і запроектовані насадження з позначенням типів посадок (дерева, чагарники, травники, квітники), відкриті газонні простори, водойми, доріжково-стежкова мережа, площадки, малі архітектурні форми, споруди, входи. На плані зазначають ширину доріг, габарити майданчиків, будинків, горизонталі рельєфу. На полях креслення наводять експлікацію, умовні позначення, орієнтацію за сторонами світу. До генплану може додаватися схема функціонального зонування території, поперечні розрізи або профілі характерних ділянок у масштабі 1:200-1:500, перспективи, фрагменти генплану якоїсь частини об’єкта.

Дендрологічний план складається у масштабі відповідно до генерального плану. Входить до складу основних креслень і є проектом розташування дерев, чагарників, ліан, газонних трав, квіткових рослин, основним завданням якого є роз’яснення змісту умовних позначень із точним вказанням, де і які рослини висаджувати. На нього наноситься проектована доріжково-стежкова мережа, будівлі, наземні та підземні споруди. Однопородні дерева в рядових посадках, групах і масивах об’єднуються лініями. Для всіх елементів озеленення виставляються показники: в чисельнику – номер за відомістю посадкового матеріалу, а в знаменнику – кількість дерев і чагарників в ряду, групі або масиві. На листі креслення складається «Відомість посадкових робіт», в якій вказується асортимент проектованих рослин, кількість, а також розміри та об’єм кому (якщо такий передбачається). Крім того, для створення квітників та газонів вказується необхідна кількість розсади та насіння.

Робочі креслення призначені для здійснення усіх видів робіт по будівництву, реконструкції чи відновленню парку і складаються з розбивочних креслень планування та озеленення (посадкове креслення).

Розбивочне креслення планування виконується на основі генерального плану парку. На креслення наноситься прийняте архітектурно-планувальне рішення, прилегла до парку забудова і предмети, які зручно використовувати для винесення проекту в натуру. Розбивочне креслення складається із таким розрахунком, щоб за ним можна було перенести проект на місцевість, не користуючись складними геодезичними інструментами. Тому всі основні розбивочні лінії повинні мати не менше двох прив’язок до меж ділянки або до вже прокладених розбивочних осей. Якщо цього зробити не можна, то вони повинні відходити від меж ділянки або вже проведених осей під прямим кутом, який може бути легко побудований на місцевості за допомогою простих геодезичних інструментів або кілків та рулетки.

Розбивочне креслення складається методом ординат і квадратів. Залежно від характеру планування наносяться базисні лінії, закріплені в натурі реперами, допоміжні лінії, а на складних ділянках планування – сітка квадратів. Довжину перпендикулярів (ординат) від базисних і допоміжних ліній при розбивці кривих, рекомендується приймати не більше 40 м, а сторони квадратів сітки 5-10 м. До базисних, допоміжних ліній і сітки квадратів прив’язуються на кресленні всі розміри елементів планування і забудови парку.

Розбивочне креслення озеленення (посадкове креслення, план котлованів) виконується на основі дендрологічного плану і розбивочного креслення планування парку. В ньому уточнюються місця розташування рослин, вказується, де і яких розмірів необхідно викопати котлован для посадки дерев, чагарників та ліан. Одиночні дерева вказують кружечками, а чагарники – трикутниками, що позначають посадкові ями. При рядовій посадці дерев слід провести тонку розбивочну лінію по осі проектованої рядової посадки, а потім позначити посадкові місця рослин точками на відповідній відстані одне від одного. Відстань від дерев і чагарників до стін будівель та споруд приймається згідно існуючих Державних будівельних норм.

Для проектів з невеликою насиченістю креслення допускається суміщення дендрологічного плану з розбивочним кресленням озеленення.

Перед початком роботи по контуру листа, на якому виконується генплан, робиться рамка, розміри якої становлять 20 мм з лівого боку листа і по 5 мм з інших трьох боків. Також від рамки згори відкладаємо 5 см, а з правого боку 25 см (для таблиць та написів). Утвориться поле, на якому зображають проектні пропозиції.

У складі розрахунково-графічної роботи (для студентів СПГ) генплан і дендроплан виконується на окремих листах А1. Дендроплан можна виконувати і на кальці, використовуючи чорно-білу графіку (в туші) без відмивки. У випадку розрахунково-графічної роботи (для студентів ЛГ та МГ, а також студентів заочної форми навчання) генплан і дендроплан суміщаються на одному листі, на якому цифрами позначаються номери порід за асортиментною таблицею та кількість.

Таблиці та окремі елементи генплану:

а) назва листа; б) масштаб М 1:200, 1:250

в) умовні позначення; г) експлікація;

д) «роза вітрів» е) баланс території

є) асортиментна таблиця; ж) штампи