2. Інвестиційний ринок та його інфраструктура.

Інвестиційний ринок — це економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвестиційний ринок формує суб’єкт — інвестор, тобто господарюючий суб’єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари.

Інвестиційна діяльність завжди починається з ринку, оскільки заощаджень і поточних прибутків потенційному інвестору для початкового капіталу, як правило, недостатньо.

Крім того, інвестор завжди прагне залучити до справи позиковий (акціонерний) капітал з метою зменшення ризику і розділення ризику відповідальності.

Після задоволення своїх насущних потреб потенційний інвестор вивчає кон'юнктуру інвестиційного ринку. Ринок реальних активів (іноді застосовується термін матеріальних або фізичних активів) пропонує інвестиційні товари і послуги на нерухомість, дільниці під забудову (іпотечний ринок) - обладнання, будівельні матеріали, дослідницькі конструкторські, будівельні, монтажні, пусковоналагоджувальні і інші роботи і послуги (підряд ний ринок); нові технології, ліцензії, патенти на винаходи і відкриття, досвід, знання, ноу-хау, инжинирінгові послуги (ринок інтелектуальних цінностей). На цьому ринку реалізується також робоча сила як інвестиційний товар, тобто здібність до праці за наймом.

Реальні активи можуть реалізовуватися на умовах «спот» (в прямому значенні протягом кількох днів) або за ф’ючерсними контрактами, тобто постачання товарів здійснюється після закінчення певного часу, наприклад шести місяців або року.

Ринок фінансових активів поділяється на грошовий ринок (ринок цінних паперів - боргових свідоцтв з термінами погашення менше за один рік), ринок капіталів (довгострокових цінних паперів і корпоративних акцій) і кредитний ринок (боргових зобов’язань за довгостроковими кредитами).

Ринок капіталів, в свою чергу, поділяється на первинний (торгівля новими цінними паперами) і вторинний (торгівля між інвесторами раніше випущеними і цінними паперами, що знаходяться в обертанні).

Фондові біржі є вторинними ринками капіталів, оскільки на них котируються цінні папери, які вже знаходяться в обігу. Корпорація, акціями якої здійснюється торгівля па фондовій біржі, не бере участь в операціях на вторинному ринку і відповідно не отримує якого-небудь прибутку від такого продажу. Існують вторинні ринки для різних інших видів позик і інших фінансових активів.

На інвестиційному ринку працює велика кількість різних посередників, які створюють його інфраструктуру. Саме взаємодіями цих посередників і характеризується стан інвестиційного ринку.

Інвестиційний ринок — це система, що включає:

- суб’єктів (інвесторів, підрядників, замовників, проектні і науково-дослідні організації та ін.);

- об’єктів (матеріальні і нематеріальні, права, ліцензії, патенти, ноу-хау та ін.);

- інфраструктуру ринку (банки, біржі, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фірми, суд, арбітраж та ін.);

- ринковий механізм;

- контроль з боку держави за дією ринкового механізму.