3-й семестр

Лекція №1.

Тема: Граматика. Морфологія (2 год.)

Мета: проаналізувати поняття «граматика», «морфологія»; висвітлити основні граматичні поняття; проаналізувати існуючі частини мови і принципи їх виділення в українському мовознавстві; розглянути явища переходу слів з однієї частини мови в іншу.

План:

1.Граматика української мови як учення про її морфологічну і синтаксичну будову.

2.Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Їх характеристика.

3.Українська морфологія як граматичне вчення про частини мови, про властиві їм граматичні категорії, граматичні значення і словоформи.

4.Частини мови і принципи їх виділення в українському мовознавстві.

5.Повнозначні та службові слова.

6.Вигук як окрема частина мови. Cлова категорії стану та модальні слова як окремі лексико-граматичні розряди слів.

7.Явища переходу слів з однієї частини мови в іншу.

Література:

1. Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2. Додаткова література:

• Ващенко В.С. Явища переходу в системі частин мови // УМЛШ. – 1953. - №6.

• Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980.

• Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.

• Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.

• Жовтобрюх М.А. Система частин мови в українській лінгвістичній традиції // Мовознавство. – 1993. - №3.

• Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – К., 1983.

• Мовчун А. Етимологія граматичних термінів // Дивослово. – 2000. - №7.

• Мукан Г.М. Перехідні явища в системі частин мови // УМЛШ. – 1976. - №11.

• Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. – К., 1986.

Запитання до лекції:

1. Що вивчає граматика?

2. Що є спільного між граматичним значенням і граматичними категоріями? Чим вони розрізняються?

3. У чому виявляється граматична форма слова?

4. Визначте характер взаємозв’язку між лексичним і граматичним значенням слова.

5. Охарактеризуйте засоби вираження граматичних значень слова. Що вивчає морфологія?

6. Які слова належать до повнозначних частин мови, а які до службових? Мотивуйте, проаналізувавши різні погляди науковців.

7. На якій підставі мовознавці вважають прийменники, сполучники, частки аналітичними морфемами?

8. Визначте, чому вигуки становлять окрему частину мови, не вважаються ні повнозначними, ні службовими.

9. Назвіть критерії, покладені в основу визначення приналежності слова до тієї чи іншої частини мови.

10. Чи правомірне виділення слів категорії стану в окремий лексико-граматичний клас слів?

11. Чим пояснюється можливість уживання слів однієї частини мови в значенні іншої.

Ключові слова: граматика, граматична система, морфологія, синтаксис, граматичне значення, граматична форма, граматична категорія; морфологія, частини мови, повнозначні слова, службові слова, гомогенна та гетерогенна класифікації.

Лекція № 2-3.

Тема: Іменник (4 години)

Мета: проаналізувати іменник як частину мови; визначити його лексико-граматичні категорії; розглянути поділ іменників на відміни та групи; прокоментувати матеріал щодо акцентуації іменників; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Іменник як частина мови. Семантико-граматичні ознаки його виділення.

2.Лексико-граматичні категорії іменника:

- категорія роду;

- категорія числа;

- категорія відмінка.

3.Поділ іменників на відміни та групи.

4.Загальні зауваження до відмінкових форм іменників першої, другої, третьої, четвертої відмін та іменників pluralia tantum.

5.Акцентуація іменників.

6.Морфологічний аналіз.

7.Вивчення питання у загальноосвітній школі.

Література:

1.Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Додаткова література:

- Андерш Й.Ф. Семантична характеристика давального відмінка у сучасній українській мові // УМЛШ. – 1984. -№11.

- Вакула Г.Г. Категорія істот і категорія неістот в українській мові // УМЛШ. – 1965. – № 6.

- Винницький В.М. Наголос в сучасній українській мові. – 1984.

- Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. – К., 1987.

- Вихованець І.Р. Дві версії про місцевий відмінок // Мовознавство. – 1994. - №1.

- Дудик П.С. Про родові та відмінкові форми деяких іменників // УМЛШ. – 1965. – № 10.

- Загнітко А.П. Функції граматичних форм роду іменників // УМЛШ. – 1984. - №11.

- Загнітко А.П. Диференціація невідмінюваних іменників за родами в українській мові // Українське мовознавство. – 1985. – Вип. 13.

- Загнітко А.П. Категорія роду в системі граматичних категорій іменника // Мовознавство. – 1987. – № 2.

- Зинякова А.А. Сучасна українська мова: Види морфологічного аналізу. – Миколаїв, 2003.

- Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв // Мовознавство. – 1975. – № 4.

- Карпенко Ю.О. Друга відміна іменників // УМЛШ. – 1984. - №11.

- Карпенко Ю.О. Четверта відміна іменників // УМЛШ. – 1972. – № 10.

- Ковалик І.І. Слова з конкретним і абстрактним значенням // УМЛШ. – 1977.

- Кучеренко І.К. Категорія відмінка в сучасній українській мові. – Львів, 1961.

- Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія: В 2-х Ч. – К., 1961. – Ч.1. – С. 90-171; 1964. – Ч. 2. – С. 3-46.

- Леонова М.В. Загальне лексичне і граматичне значення іменника // УМЛШ. – 1971. – № 7.

- Матвіяс І.Г. Іменник в українській мові. – К., 1974.

- Мацьків П.В. Наголос і морфемна структура іменника // Мовознавство. 1994. - №1; 1997. - №6.

- Плющ М.Я. Відмінок у семантико-синтаксичній структурі речення. – К., 1978.

- Сич В.Ф. Лексико-семантичні групи іменників // УМЛШ. – 1974. - №6.

Запитання до лекції:

1. Накресліть і заповніть таблицю: «Іменник як частина мови» (семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості). Проілюструйте семантичні групи іменника, його синтаксичні функції.

2. Яку структуру має категорія предметності? Чи збігається предметність матеріального світу з її лінгвістичним розумінням?

3. Чи можуть серед власних назв виділятися збірні, речовинні, абстрактні, конкретні?

4. Чим відрізняється категорія збірності від категорії множини?

5. Назвіть іменники – назви істот / неістот, у яких спостерігається невідповідність між лексичним значенням і граматичними показниками.

6. Проілюструйте перехід загальних назв у власні та навпаки.

7. Зазначте, які закінчення моють форми кожного роду? Наведіть приклади.

8. Як визначити рід невідмінюваних іменників? Абревіатур? Складених іменників?

9. Які іменники в сучасній українській літературній мові належать до подвійного роду?

10. Назвіть особливості сполучуваності іменників спільного роду з іншими словами.

11. Наведіть приклади форм двоїни в сучасній українській літературній мові.

Ключові слова: повнозначна частина мови, іменник, лексичне та граматичне значення, назви істот і неістот, назви загальні та власні, збірні іменники, іменники з речовинним, конкретним, абстрактним значенням, рід, число, відмінок, відміна, групи – тверда, мяка, мішана, відмінювання, незмінювані іменники, іменники singularia та pluralia tantum.

Лекція №4.

Тема: Прикметник (2 год.)

Мета: проаналізувати прикметник як частину мови; розглянути лексико-граматичні розряди прикметників за значенням; ступені порівняння якісних прикметників (компаратив та суперлатив), їх утворення та значення; повні та короткі прикметникові форми, стягнені та нестягнені форми повних прикметників; проаналізувати групи відмінювання прикметників; зупинитися на словотворчій структурі прикметників; явищах субстантивації та ад’єктивація прикметників; прокоментувати матеріал щодо акцентуації прикметників; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Поняття про прикметник як частину мови.

2.Лексико-граматичні розряди прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні та проміжні групи – відносно-якісні та присвійно-відносні.

3.Ступені порівняння якісних прикметників (компаратив та суперлатив), їх утворення та значення.

4.Повні та короткі прикметникові форми. Стягнені та нестягнені форми повних прикметників.

5.Тверда і м’яка групи відмінювання прикметників.

6.Словотворча структура прикметників. Прикметники, утворені складанням основ, їх правопис.

7.Субстантивація та ад’єктивація прикметників.

8.Акцентуація прикметників.

9.Вивчення теми у загальноосвітній школі.

10.Аналіз прикметника як частини мови.

Література: