Случай с бегемотом

Один бегемот - он мечтателем был! - Картонные крылья на рынке купил, И в горы полез, где лежали снега! Под ним - океан, Над ним - облака! Он топал по тропам, Тяжёлый, как слон -           Трам-тири-топ! И крыльями хлопал Картонными он -           ХЛОП!

Счастливый конец: Он крылья пришил И вершину нашёл - Трам-тири-ра! И в небо ВЗЛЕТЕЛ, Как горный орёл - УРРА!!!

Несчастливый конец: Он крылья расправил Как стрекоза - Трам-тири-ах! И... прыгнул с утёса, Зажмурив глаза - ТРРАХ!!!

Трусливый конец: Он вниз посмотрел - Под ним океан... Трам-тири-ой! Он крылья сложил И засунул в карман - И молча вернулся домой.

Летучий мышонок

Солнце светит В узкие щели, Летучий мышонок Проснулся в пещере. Глаза приоткрыл И хнычет: "Бабусь! Включи темноту - Я света боюсь!"

 

Елвін Брукс Уайт перш ніж пішов у коледж. Закінчив Корнельський університет із ступінню бакалавра мистецтв у 1921 році. Він здобув псевдонім „Енді” у Корнелі, де традиція вимагає щоб будь-який студент на прізвище Уайт називався так, на честь співзасновника Ендрю Діксона Уайта Навчаючись у Корнелі, він працював в якості редактора газети „Корнел Дейлі Сан” із своїм одногрупником Елісон Данціг, який пізніше став спортивним коментатором для Нью Йорк Таймс. Працював та був дописувачем до багатьох американських журналів . Наприкінці 1930-х Уайт звернувся до написання дитячих творів заради своєї небоги, Дженіс Гарт Уайт. Його перша дитяча книжка, „Крихітка Стюарт „ була видана у 1945 році, а у 1952 з’явилася „Павутиння Шарлоти”. Обидві книжки були високо оцінені і у 1970 здобули Медаль Лаури Інгалз Вайлдер, яка є головною нагородою в галузі дитячої літератури. В тому ж році він видав третій роман для дітей „Лебідь Трубач”. У 1973 році ця книга отримала нагороду Секвойя з Оклахоми та нагороду Уільяма Аллана Уайта з Канзасу, обидві нагороди присуджуються студентами шляхом голосування „улюблена книга року”.

У 1978 році він отримав Пулітцерівську премію за свою роботу в цілому.

Він одружився у 1929 році з Кетрін Сержем Енджел, яка була видавцем Нью Йоркера. Їхній син Джоел Уайт, суднобудівник та архітектор військово-морського флоту, власник судноверфі у Брук ліні.

Уайт помер у жовтні 1985 року після довгих років у боротьбі з хворобою Альцгеймера.

Щодо робіт письменника варто зауважити, що його роботи суперечливі, вдумливі та інформативні. Він вважався майстром англійської мови, відзначався зрозумілою, добре побудованою та чарівною прозою.

„Павутиння Шарлоти” – книга для дітей, розповідає історію про павучиху на ім’я Шарлотта, яка жила у хліві та її дружбу з поросям Уілборном.

Ця книжка починається коли свиня Джона Арабела народжує поросят і містер Арабел з’ясовує , що одне з них малоросле і хоче вбити його. Однак, його дев’ятирічна дочка Ферн благає його залишити його живим. Таким чином батько віддає його Ферн як домашню тваринку і вона називає малючка Уілбором. Він гіперактивний і весь час зайнятий дослідженням чогось нового. Він живе декілька тижнів у Ферн, а потім його продають її дядечку Гомеру Цукерману. І хоча Ферн відвідує його так часто, як тільки може, Уілбор почувається все більш одиноким з кожним днем. Випадково, теплий та заспокійливий голос говорить йому, що хоче бути його другом. Наступного дня він прокидається і зустрічає свою нову подругу : Шарлотту, сіру павучиху. Уілбур скоро стає членом тваринної спільноти, які живуть у хліві Цукермана.

Коли стара вівця розказує Уілбору, що його збираються з’їсти на Різдво, він звертається до Шарлотти по допомогу. У Шарлотти виникає ідея написати на своєму павутинні слова, про винятковість Уілбора. Вона пояснює це тим, що коли він стане знаменитістю, його не вб’ють. Завдяки зусиллям Шарлотти Уілбор не тільки залишається жити, але їде на ярмарок з Шарлоттою та виграє приз.

Через короткий вік павуків, Шарлотта помирає на ярмарку. Уілбор віддячує їй тим, що доставляє додому мішечок з яйцями павучихи, які вона відклала на ярмарку перед смертю. Коли вони вилупилися на фермі Цукермана і більшість дітей Шарлотти покинули ферму щоб влаштувати своє життя деінде, троє залишилися друзями Уілбора.

Мудра сіра павучиха своїми вчинками вчить дітей справжньої дружби

Уроки дружби, відданості та правди поєднуються у цій казці та показують читачам, що друзі можуть бути будь-якого вигляду, форми та розміру.

Ван Оллсбург Кріс (1949)”Полярний експрес”

Популярний американський письменник за освітою скульптор. Свою першу книжку „Сад Обдула Гасазі” опублікував у 1979 році, а наступного року отримав престижну премію Кадделькота. В цілому написав 15 книжок для дітей та сам проілюстрував їх. Багато з них були удостоєні національних літературних премій США.

Найвідомішими його творами стали три, які стали основою до фільмів: „Джуманджи”(1981), „Полярний експрес”(1985), „Затура” (2002).

Кріс зі своєю дружиною та дітьми мешкає у місті Провіденс. Він досі займається скульптурою та регулярно влаштовує виставки.

Мадонна Луіза Вероніка Чикконе (1958)

Американська співачка народилася у місті Бей-Сіті американського штату Мічиган. У дитинстві була милою пустункою. Дуже любила матір, але та померла від раку, коли Мадонні було п’ять років. Для дівчинки це стало трагедією. Вона на два роки впала в депресію, переконавши себе, що в неї як і в матері, рак. Дім став її прихистком. Варто було вийти з дому, як її охоплював жах та починалася блювота.

Сім’я Чикконе була настільки набожною, що дітей піднімали о шостій ранку, щоб вони провели годину у церкві, перш ніж їх відвезуть до приходської школи. Епатажна натура дівчинки відкрилася ще в школі. Та тим не менш, у католицькій школі, де вона навчалася, у неї були лише відмінні оцінки. А у старших класах вона стала організатором шкільних болільників на спортивних змаганнях, та грала у драмгуртку, ходила на заняття до балетної студії.

З її пластикою та природною любов’ю до танцю вона легко добилася того, що у Мічиганському університеті їй платили стипендію як кращій танцюристці. Але раптом вона вирішила, що зможе зробити кар’єру у Нью Йорку. Щоб прогодувати себе їй доводилося працювати гардеробницею, натурщицею в ізостудії. Вона безуспішно намагалася проштовхнути свої аудіо записи, та вона не здавалася. У 1983 Мадонна випустила свій перший альбом, а через два роки стала королевою поп-музики. З 1986 року вона заробляла по 20 млн.$ щорічно.

Вона майже не відпочиває. Та за її власними словами уже за два дні починає нудитися від нудьги та безділля.

У 2002 році поп-діва по справжньому вирішила стати дитячою письменницею: вона заключила контракт на випуск п’яти дитячих книжок.

Перша книжка Мадонни „Англійськи троянди” мала великий успіх. Це казка для дівчаток, з танцями, вечірками, печивом та феями. Головна мораль: не заздри. Героїні, дівчатка на прізвисько „Англійські троянди” протягом всієї казки переборюють свою заздрість до іншої дівчинки. Більш за все це схоже на щоденники та збірки пісень, які люблять писати дівчатка років десяти: намальовані фломастерами квіточки-голубочки, тексти пісень, гадалки.

Друга книжка присвячена хлопчикам - „Яблука містера Пібоді” Головний герой – хлопчик Біллі-Малюк, який дуже любить грати у бейсбол, і вчиться цьому під керівництвом містера Пібоді. Темою книжки є сила слів та обережність, з якою її требі витрачати.

Третя книга – „Яків та семеро розбійників”. Це за словами авторки, „історія про те, що всі ми володіємо здатністю відкрити небесні врата, незалежно від того, наскільки низької думки ми про себе. Коли людина діє наперекір своїй егоїстичній натурі, вона може творити чудеса у власному житті та житті інших людей”. Чоботар на ім’я Яків, зневірившись вилікувати хворого сина, звертається по допомогу до сільського чудотворця. А той, не достукавшись до воріт Раю, примушує молитися сімох негідників.

У четвертій книзі „Пригоди Абди” розповідається про маленького хлопчика, який має доставити королеві дорогоцінні буси. На його шляху зустрічаються несподівані перепони, його обкрадають, кидають до в’язниці, але юний Абді ніколи не втрачає надії, слідуючи за словами свого вчителя ювеліра Елі: „Все що робиться, все на краще”.

Книга „Lotsa de casha” п’ята із серії книжок, написаних Мадонною. Вона названа на честь героя книги – пса, чиє ім’я співзвучне з англійським Lots of Cash –що в перекладі означає „багато грошей”. Головна ідея книги: ніяке багатство або просто фінансове благополуччя не може гарантувати людині справжнє щастя. Героями книги є лише тварини. Вони прагнуть багатства, забуваючи про решту всього, а знайшовши його, все одно залишаються нещасними.

МакГауен Том () та Рой Том (1922-2004 )(„Коти-аристократи”)

Американські письменники та сценаристи. Том Роу був перекладачем, служив у армії генерала МакАртура під час окупації Японії. У 1950 почав писати сценарії та скетчі для кіно та телебачення. У 1953 він разом з Томом МакГауеном написали повість-казку „Коти-аристократи”, дія якої відбувається у Парижі на початку 20 ст. Кішка-мама на ім’я Герцогиня та її троє кошенят Берліоз, Тулуз та Марі щасливо живуть під опікою мадам похилого віку Аделаїди Бонфаміль. Вона складає заповіт, за яким все її майно має перейти кішкам, і тільки після їх смерті воно може перейти до Едгара, єдиного служника мадам. Дізнавшись про це, підступний Едгар намагається позбавитися Герцогині та її кошенят, яким вдається зруйнувати його плани за допомогою мишеняти Рокфора та бродячого кота О’Меллі. Мадам Бонфаміль бере О’Меллі до свого будинку, вводить його в заповіт та засновує фонд, призначений для допомоги вуличним котам Парижу.

За книгою був знятий мультфільм на студії Діснея. Ця чудова музична комедія вважається однією з десяти найкращих картин Діснея.

Стейг Уільям (1907-2003)””Шрек

Американський письменник та художник, який створив малюнки для журналу „Нью Йоркер”, та ілюстратор незліченої кількості дитячих книжок, автор багатьох казок, включаючи Шрека.

Письменник народився у сім’ї польсько-єврейських емігрантів, видав свій перший малюнок у журналі „Нью Йоркер” 1930 році. Співробітництво його з журналом продовжувалось протягом 70 років. Найвідомішою казкою Стейга була казка про Шрека. „Страшний зелений людожер” народився у 1990, коли його творцю було вже 82 роки.

Коли було прийнято рішення про екранізацію книги, Стейг приймав найактивнішу участь у розробці сценарію майбутнього анімаційного шедевру.

Під час роботи над „Шреком-2” художник помер у себе вдома у Бостоні.