2.3. Оформлення курсової роботи та її обсяг

Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку — 30 мм, з правого — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм.

Вступ, розділ, зазначений у плані курсової роботи, висновки, літературу слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Перед назвою розділу (підрозділу) проставляють його номер. Вступ, висновки, список літератури, додатки не нумеруються.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться.

Зміст курсової роботи викладають на другій сторінці. Праворуч зазначають номери сторінок, з яких починаються структурні частини курсової роботи. Зміст, вступ, назви розділів, список використаної літератури, додатки записуємо великими літерами. Назви підрозділів записуємо малими літерами і нумеруємо наступним чином 1.1. (перший підрозділ першого розділу) і т.д.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 15-20 сторінок стандартного формату А4 (210 х 297 мм). Шрифт — 14, інтервал між рядками – 1,5.

Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури рекомендується складати у такій послідовності:

1.     Основні нормативні документи і матеріали (державні й урядові).

2.     Друковані джерела суспільно-політичного, соціального, економічного, природничо-наукового, соціально-культурного характеру.

3.     Книги.

4.     Статті.

5.     Нормативно-технічні документи.

6.     Каталоги промислового устаткування виробів.

7.     Ресурси Internet.

У межах кожної групи список формується в порядку алфавіту або черговості згадування документа в тексті.

Усі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі:

Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок.

Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб., К.), а назви інших міст подаються повністю.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому — сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с. 10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку використаної літератури під номером 5 на сторінці 10.

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.

Робота подається у встановлений згідно з графіком термін.

2.4. Рецензування та захист курсової роботи

Курсову роботу рецензує викладач — керівник курсової роботи. У рецензії відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи, допущена чи не допущена вона до захисту. Роботи, які не відповідають установленим вимогам, або ж мають незадовільну оцінку повертаються на доопрацювання. Інші позитивно оцінені курсові роботи допускається до захисту. На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, виділити її проблемні аспекти, обґрунтувати висновки, відповісти на запитання викладача. За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), яку в екзаменаційну відомість виставляє викладач.

Оцінку «відмінно» отримує студент, у якого акуратно і правильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре» одержує студент за роботу, у якій виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції.

Оцінку «задовільно» отримує студент, у якого робота містить недопрацьовану схему пристрою, є помилки при оформленні схем та програмного забезпечення, текст оформлений неакуратно.

Оцінку «незадовільно» отримує студент, робота якого містить грубі помилки принципових схем, пояснювальна записка оформлена не охайно, графічні роботи оформлені не по ГОСТ 2.104-68.

Співвідношення між національними та ECTS оцінками і рейтингом студента

Оцінка національна	Оцінка ECTS	Процент студентів, які досягають відповідної оцінки в Європейських університетах	Визначення оцінки ECTS	Рейтинг студента, бали
Відмінно	А	10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90-100
Добре	В	25	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками	82-89
	C	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок	75-81
Задовільно	D	25	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	66-74
	E	10	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-65
Незадовільно	FX	-	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку)	35-59
	F	-	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота	01-34