1.2. Стан селекційної роботи з культурою в Україні, основні завдання і напрями

З початку культивування м’яти в Україні вона пережила часи піднесення і спаду виробництва в залежності від об’єктивних і суб’єктивних причин (війни, розрухи, голодомор, стан розвитку фармацевтичної індустрії тощо).

За часів СРСР площа під м’ятою в Україні становила 65 – 68 % від всіх загальносоюзних плантацій. За даними Г. І. Мустяце, площа в Україні під м’ятою в 1971 – 1975 рр. складала близько 4100 га, з якої в середньому щорічно одержували 56 т ефірної олії, а в 1976 – 1980 рр. – з площі 3960 га одержували 50,3 т олії. Рівень рентабельності виробництва м’ятної олії в Україні в 1976 – 1980 рр. становив 14,6 %. М’яту в основному вирощували для одержування ефірної олії і ментолу, незначну кількість площ використовували на аптечне листя. Спеціалізовані господарства системи «Союзлікраспром» мали заводи по переробці сировини м’яти на ефірну олію. Впровадження у виробництво високопродуктивних сортів м’яти та контейнерної технологічної лінії по переробці сировини м’яти сприяли піднесенню м’ятного виробництва.

Серед лікарських і ефіроолійних рослин м’ята – одна з найприбутковіших і високорентабельних культур. Зокрема, від впровадження сорту м’яти Згадка селекції Дослідної станції лікарських рослин УААН з площі 40 га в 1984 році в радгоспі «Мостиський» АПК «Союзлікраспром» Львівської області економічний ефект склав 33,6 тис. крб. Всього ж за період 1982 – 1988 рр. з площі 262 га в цьому господарстві валовий прибуток становив 282,4 тис. крб., отримано чистого прибутку з розрахунку на 1 га в цілому 1078 крб. Високорентабельним також було вирощування сорту Чорнолиста, в 1988 р. у радгоспі «Мостиський» з площі 21,4 га одержано валовий прибуток у сумі 18,4 тис. крб., а чистий прибуток з 1 га склав 863,5 крб.

Після районування в 1981 році в Молдавії сорту Згадка виробничі площі 1984 року становили 495 га, валова продукція м’яти оцінювалася в 353 тис. крб.

Сорт Згадка за період 1982 – 1984 рр. у радгоспах «Союзлікраспром» і АПО «Молдефірмаслопром» з площі 850 га дав економічний ефект у сумі 700,4 тис. крб.

У радгоспі «Радуга» АПК «Союзлікраспром» Сімферопольського району (Крим) при середньому за інтенсивністю режимі зрошення м’яти з площі 65 га чистий прибуток у перерахунку на 1 га становив 1800 – 2500 крб./га.

З розпадом СРСР ринок збуту ефірної олії в Україні значно скоротився, ефірна олія і ментол, у зв’язку з засиллям іноземних препаратів, використовуються фармацевтичною промисловістю по мінімуму. В даний час фермерські господарства здебільшого вирощують м’яту на малих площах переважно на аптечне листя. У 2002 році в Україні під м’ятою зайнята площа близько 100 га і одержано 100 кг ефірної олії.

У зв’язку зі спадом в Україні виробництва вітчизняної м’ятної ефірної олії обсяг науково-дослідних робіт з цією культурою зведений до мінімуму. Цим завдаються суттєві збитки економіці держави в розмірі не менше 2 млн. доларів США за рік.

Враховуючи, що Україна завжди була традиційним постачальником на світовий ринок високоякісної м’ятної олії, в грудні 2002 року проведений семінар-нарада в м. Прилуки за участю Інституту ефіроолійних і лікарських рослин УААН (м. Сімферополь), Прилуцької дослідної станції УААН (м. Прилуки) та Дослідної станції лікарських рослин УААН (с. Березоточа, Полтавська область) з питання відновлення виробництва сировини м’яти і м’ятної ефірної олії в Україні. На основі постанови семінару-наради розроблена програма проведення комплексних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт по проблемі «Науково-технічне забезпечення відновлення виробництва сировини і ефірної олії м’яти в Україні на 2003 – 2005 рр.», яка затверджена президентом Української академії аграрних наук.

Настав час в Україні приділити увагу на урядовому рівні розвитку цієї галузі, що сприятиме надходженню грошей у бюджет країни та розвитку фармацевтичної промисловості, яка працюватиме на зміцнення здоров’я нації [2].

В колишньому СРСР селекція м’яти велася в двох напрямках: виведення високоментольних сортів для одержання олії і ментолу для хіміко-фармацевтичної промисловості, а також сортів на аптечне листя, для парфумерії і харчової промисловості, де важливою ознакою олії є аромат.

Останнім часом отримані сорти м’яти для парфумерії з вмістом в ефірній олії карвону і ліналоолу.

Вихідний матеріал по м’яті створюється методом насіннєвого розмноження фертильних форм, перспективних видів, сортів, сортозразків, міжвидової та внутрішньовидової гібридизації (штучного та вільного перезапилення підібраних батьківських форм), відбір клонів серед сортів (брунькові мутації), використання хімічних і фізичних реагентів, поліплоїдії, інбридингу.

Одержане насіння різними методами пророщують у чашках Петрі на фільтрувальному папері. Папір змочений дистильованою водою. Пророщування проводять при температурі + 25 °С на світлі. При появі сім’ядольних листочків сіянці пінцетом висаджують в ящики з структурною землею рядочками з міжряддям 5 см. З появою двох пар справжніх листочків сіянці пікірують в ящики або на стелажі в теплиці з площею живлення 5 х 5 см.

З появою 5 – 6 пар листочків проводять загартування сіянців та органолептичну оцінку за запахом. Відбирають ментольні сіянці, вибраковуючи з неприємним (нементольним) запахом. Відібрані ментольні сіянці у поле з площею живлення 0,9 х 0,9 м.

Якщо насіння багато, його можна висівати безпосередньо в ящики із структурним ґрунтом у борозенки рядками, присипаючи прожареним піском. Полив проводять розбрискуванням. Ящики накривають склом або плівкою. При появі сходів покриття знімають. У фазі двох пар справжніх листків сіянці пікірують. У стадії 5 – 6 пар листочків після загартування і органолептичної оцінки їх висаджують у відкритий ґрунт.

Восени проводять оцінку сіянців за формою куща: карликові, повзучі рослини вибраковують, а також сильно уражені іржею та іншими хворобами. На відібраних восени сіянцях проводять органолептичну оцінку на наявність ментолу: нементольний аромат, слабий, середній та сильний ментольний аромат. Якщо є рослини з цікавим ароматом, селекціонер залишає їх для вивчення. Рослини з сильним ментольним ароматом відмічаються кілочками для висадки їх навесні вегетативно в селекційний розсадник. На зиму сіянці вкривають соломою або перегноєм.

Схема селекційного процесу:

1. Розсадники вихідного матеріалу:

а) колекційний;

б) гібридний;

в) сіянці.

2. Селекційний розсадник (клони поколінь).

3. Попереднє сортовипробування.

4. Конкурсне сортовипробування.

5. Виробниче сортовипробування.

6. Державне сортовипробування.

Колекційний розсадник. М’ята – вегетативно розмножувана рослина. Для зберігання зразків колекції необхідно їх щорічно пересаджувати в зв’язку з тим, що на другий рік вегетації в міжряддя проростають бруньки кореневищ сусідніх зразків, засмічуючи матеріал. Більшість зразків колекції утворюють насіння, але, в зв’язку зі складним гібридним походженням одних зразків м’яти або з великим поліморфізмом інших, одержати генетично однорідний матеріал неможливо. Тому колекція підтримується вегетативним способом, що створює деякі труднощі в роботі по збереженню колекції. Висаджують зразки рядками з площею живлення 20 х 90 см. У перші 2 – 3 роки вивчення зразка необхідно мати 13 – 15 рослин; в наступні роки для його збереження достатньо 4 – 5 рослин.

Кількість господарсько-цінних ознак м’яти, які цінні селекціонеру для роботи, велика. З надходженням зразка в колекцію, його протягом 2 – 3 років вивчають за такими тестами: урожайність сухої сировини, вміст м’ятної ефірної олії в сировині, основний компонент олії, його кількісний вміст, морозостійкість, стійкість до шкідників і хвороб, фертильність пилку, насіннєва продуктивність, вегетаційний період, строки проходження фаз розвитку, здатність відрости після укосу, урожайність кореневищ, їх виповненість, висота куща та його форма, діаметр, розмір листя, його форма, облиствленість рослини, форма суцвіття [3].

Селекційний розсадник. Селекційні зразки порівнюються з стандартним районованим сортом. Для зразків високоментольного напрямку стандартом є сорт м’яти Сімферопольська 200. Для сортів на аптечне листя – Чорнолиста, які висаджуються в розсаднику через 10 – 20 зразків. Проводиться орієнтовний облік урожаю (з 10 рослин), вміст ефірної олії в сухому листі, в кращих зразках визначається вміст ментолу в ефірній олії.

В цьому розсаднику проводять вибраковку низьковрожайних, низькоолійних та низькоментольних форм, сильно ушкоджених шкідниками та уражених хворобами.

Попереднє випробування. Вивчаються перспективні зразки, які виділилися за господарсько-цінними ознаками в селекційному розсаднику. Площа ділянки 10 кв. м. Повторність 3 – 4-кратна. Вивчення проводиться в порівнянні зі стандартними сортами. Облік урожайності суцільний.

Конкурсне сортовипробування. Площа ділянки 25 кв. м. Повторність 4-кратна. Розміщення ділянок у шахматному порядку або рендомізовано. Вивчаються перспективні зразки протягом трьох років у порівнянні зі стандартним сортом. Облік урожаю суцільний.

Паралельно проводиться розмноження перспективного сорту та виробниче випробування у виробництві у виробництві у порівнянні зі стандартним сортом, який районований у даній зоні. Оцінка проводиться за основними господарсько-цінними ознаками. Після проходження конкурсного випробування майбутній сорт передається до Державного сортовипробування, де випробується протягом 2 – 3 років у різних зонах вирощування культури.

Визначний вчений-селекціонер, доктор с.-г. наук, професор М. Д. Матвєєв відзначав, що перспективні зразки конкурсного сортовипробування в роки їх вивчення повинні досліджуватися в усіх дослідах селекційної схеми. Це дає можливість щорічно мати низку даних по досліджуваних зразках, оперуючи якими, можна достовірно встановити перевагу перспективних зразків над районованим сортом (стандартом).

Строк виведення нового сорту 7 – 8 років.

Оцінку зразків у розсадниках, попереднє та конкурсне сортовипробування проводять за основними господарсько-цінними ознаками: урожайність зеленої маси і сухого листя в перерахунку на 1 га, вміст ефірної олії в листі, вміст ментолу в ефірній олії, збір ефірної олії та ментолу в кг/га, вегетаційний період від початку сходів до фази цвітіння (50 % квітів на центральному суцвітті), стійкість до хвороб і шкідників, здатність швидко відростати після першого укосу, урожайність отави та кореневищ, ступінь облиствлення рослини і маса листя з однієї рослини (ці показники слугують для відбору продуктивних форм м’яти).

Крім оцінки сортів за основними господарсько-цінними ознаками, проводять наступні спостереження та облік: феноспостереження за фазами розвитку, опис рослин та кореневищ, динаміку сходів і визначення густоти травостою, органолептичну оцінку якості ефірної олії, математичне обчислення експериментальних даних.

На різних етапах селекційного процесу визначають висоту рослин, діаметр куща, розмір листкової пластинки, кількість вузлів на головному стеблі, кут відхилення гілок та висоту прикріплення нижніх гілок до стебла.

При описі кореневищ визначають такі показники: колір, довжину, товщину, виповненість, кількість бруньок на одиницю виміру довжини, відмічається наявність корінців [4].