Спеціальні норми редагування

1. Редактор повинен стежити за дотриманням формату своєї радіостанції.

2. У деяких передачах редактор повинен стежити за дотриманням визначеної послідовності повідомлень.

Приклад. Так, в Україні в новинах спершу подають повідомлення про Президента, далі – про Голову Верховної Ради, потім – про Прем’єр-міністра й голів Верховного та Конституційного судів і т. д.

Аналогічно існує визначений самою радіостанцією порядок подання груп повідомлень, що йдуть під однією рубрикою. Так, для українського державного проводового радіо на даний момент типовою є така послідовність груп новин: анотація новин, прогноз погоди, новини всередині держави, далі – повідомлення з інших країн, потім – культура, спорт, а на завершення – розширений повтор прогнозу погоди.

3. Редактор повинен стежити за розподілом рекламних матеріалів за часом їх виходу в ефір, забезпечуючи максимально широку аудиторію для тих рекламних повідомлень, за які рекламодавці заплатили найбільше.

Приклад. Так, часом, в який аудиторія є найбільшою за результатами соціологічних досліджень, є години з 6 до 10 ранку.

Методи виправлення

Існують відмінності в методах редагування, з одного боку, для передач, які готують у студії, записують на носій інформації та передають у запису з фонограми, й з другого – для передач, які йдуть у прямий ефір.

Методи виправлення радіопередач, підготованих у студії.

1. Перелічені вище норми вимови не поширюються на інтерв’юйованих, доповідачів, співбесідників тощо.

2. При скороченні тривалості радіопередач треба застосовувати таку послідовність видалення із передач різних фрагментів: 1) на першому етапі – усунути слова-паразити й «заповнювачі» міжслівних пауз неінформаційними звуками (и-и-и…, а-а-а…, і-і-і… тощо, якщо такі є); 2) на другому етапі – усунути паузи між словами, реченнями тощо; 3) виконати традиційне скорочення тексту за методикою, описаною в літературі.

3. При збільшенні тривалості радіопередач треба застосовувати такі методи (залежно від часу, на який слід збільшити їх тривалість): 1) пропорційно збільшити тривалості пауз на нижніх лінгвістичних рівнях повідомлення - між словами й реченнями; 2) збільшити тривалість пауз між частинами передачі, якщо такі існують; 3) вставити в передачі додатково голосові фрагменти, записані дикторами; 4) вставити в радіопередачу неголосові фрагменти (музику тощо).

4. Якщо у вимові недикторів є грубі відхилення від фонетичних норм, редактор повинен видаляти ці фрагменти з повідомлення або відредагувати методами комп’ютерного аудіомонтажу, не порушуючи при цьому авторських прав мовця.

Винятки. 1. Участь у передачі чужомовців, які погано володіють державною (українською) мовою. 2. Участь у передачі людей з вадами мови.

5. Якщо у вимові недикторів є такі відхилення від норм, що ображають гідність реципієнтів, редактор повинен видаляти ці фрагменти з повідомлення.

Приклад. Так, особа, що бере участь у передачі, не може дозволити собі: копіювати вимову посадової особи – Президента, Прем’єр-міністра, Голови парламенту, голів Верховного Суду, Конституційного Суду тощо; суржиком копіювати мову окремої національності тощо (крім гумористичних передач, звичайно).

6. Виправлення радіопередач здійснюють методами аудіомонтажу: вирізання, копіювання, вставлення, видалення.

7. В окремих випадках для виправлення радіопередач доречно використовувати ефекти звукових редакторів.

Типові звукові ефекти поділяють на дві групи: без зміни звуку та зі зміною звуку.

До ефектів без зміни звуку належать:

- затримка звукового сигналу (на певний інтервал часу від визначеної точки);

- «детонація» (нагадує зліт літака);

- «хор» (помножує один сигнал);

- вібрато (створює звук, що виникає, наприклад, у смичкових інструментах, коли на струні під час її звучання вібрують пальцем);

- реверберація (створює ефект звучання джерела звуку в закритому приміщенні, наприклад кімнаті).

До ефектів зі зміною звуку належать:

• тремоло (звук затихає, а потім відновлюється до нормального то зліва, то справа при його постійному звучанні);

• компресування (зменшує діапазон звучання від найвищої до найнижчої частоти на вказаний відсоток);

• експандерування (збільшує діапазон звучання від найвищої до найнижчої частоти на вказаний відсоток);

• блокування частот (блокує звучання заданих частот);

• обмежування шумів (зменшує рівень шумів вказаного порогового значення).