Етапи редагування телепередачі:

1) організаційно-творчий (планування, робота з автором над передачею);

2) редакторський аналіз, літературне редагування програми (робота з автором, що працює в кадрі, редагування сценарію передачі, участь редактора у підготовці передач у прямому ефірі);

3) виробничий етап – специфічний процес роботи телевізійного редактора у прямому ефірі.

Організаційно-творчий етап включає в себе власне організаційний аспект, тематичне планування, а також роботу з автором і (у специфічних випадках) режисером.

Організаційна частина передбачає вибір об'єктів показу, контроль за домовленостями з підприємствами, установами, які є джерелом відеоматеріалу, пошук героїв випуску.

Тематичне планування дає можливість відібрати найбільш раціональні й актуальні теми випуску, дозволяє систематично і поглиблено опрацьовувати їх. Відбір тематики обумовлюється такими факторами, як специфічні особливості телебачення («ефект присутності», оперативність, одночасне охоплення масової аудиторії, видовищність), показник аудиторії, умови перегляду тощо. Розрізняють перспективний, місячний, тижневий і поточний плани.

Після того, як тема визначена, починається активний етап співпраці автора і редактора. Обговорюються найскладніші аспекти, уточнюється коло джерел, визначається найкращий варіант побудови матеріалу задля максимально повного розкриття теми.

Етап безпосереднього редагування. Це робота над композицією матеріалу, його літературне опрацювання і перевірку фактичного матеріалу. Робота над композицією починається із зіставлення тексту із завданням та темою матеріалу: чи в повній мірі все збігається, чи не з'явилися відхилення в інший бік, чи не виникла паралельна тема в тексті як результат накопичення зайвого матеріалу. Працюючи над композицією рукопису, редактор повинен виходити із загальних вимог до неї – послідовності викладу, композиційної цілісності (а звідси – сумірності частин), чіткості членування тексту. Вносячи зміни до твору, автор має розуміти залежність композиції від тих, на кого розрахований текст, який у нього жанр.

Літературне опрацювання тексту включає в себе стилістичну обробку і літературну правку. Основними вимогами до стилістичної обробки є стислість і простота речень, динамічність тексту, чітке вираження основної ідеї матеріалу у перших фразах, відсутність жаргону, використання в дозволених межах розмовного стилю. На цьому ж етапі варто пам'ятати: текст не повинен повторювати відео, пояснювати його.

Перевірка фактичного матеріалу. Починаючи редагування фактичного матеріалу, треба спочатку визначитись, наскільки вдалим є відбір основного фактажу, наскільки вдало факти поєднуються між собою та з допоміжними даними. Будь-яка помилка або неточність викладу фактичного матеріалу підривають довіру як до самого тексту, його автора, редактора, так і до телевізійної компанії, яка пропустила неточність. Особливу увагу бажано звертати на внутрішнє текстове співвідношення цифр, повторів імен, назв, дат і чисел, а також на уточнення термінів, особливо перекладних, на перевірку джерел, цитат.

Виробничий етап телевізійного редагування – це ще один аспект редакторської діяльності на телебаченні, який передбачає такі функції редактора:

1. Спільна робота редактора і режисера над начитаним остаточним варіантом сценарію – добір відповідного відеоряду.

2. Контроль над записом ведучого в студії.

3. Підготовка нового оперативного матеріалу безпосередньо під час монтажу.

4. «Підгонка» всіх матеріалів під заданий хронометраж.

«Рафінований професіоналізм, багатоаспектність (якщо не універсальність) діяльності і яскраво виражена творча орієнтація редактора-фахівця, як її розуміють, зокрема, сучасні західні дослідники (Б. Льюї, Р. Дерикур, Л.-Т. Шарп та І. Гантер та ін.), – усе це риси, що дозволяють говорити про формування принципово нової моделі редактора...» – це витяг зі статті «Сучасний редактор: проблеми професійного вишколу» (Н. Зелінська, Е. Огар, Ю. Фінклер, Н. Черниш). Ми поки що стверджуємо про засвоєння класичної моделі телевізійної редактора без ідеологічних нашарувань та суб'єктивних упереджень.