Частота патології у другого партнера в процентах у випадку захворювання одного з близнят

 

Види патологічних уражень	Типи близнят
	однояйцеві	двояйцеві
Ендемічний зоб	71	70
Туберкульоз	66,7	23
Цукровий діабет	65	18
Шизофренія	69	10
Заяча губа	33	5

 

 

Статистичний для популяції метод полягає у визначенні і порівнянні частоти появи хвороби в окремих сім'ях і в популяції в цілому. Спадкові хвороби носять сімейний характер. В окремих сім'ях частота їх вища, ніж у популяції.

Біохімічний метод – це вивчення порушень обміну речовин спадкового походження.

Дерматогліфічний метод полягає в аналізі спадково обумовлених рисунків шкіри долонь, кінчиків пальців.

Принципи профілактики і лікування спадкових хвороб

Профілактика спадкових хвороб зводиться до наступних заходів:

а) попередження дії фізичних і хімічних мутагенів на генофонд людини;

б) попередження небажаного дітонародження, якщо шляхом амніоцентезу встановлений серйозний генетичний дефект у дитини;

в) роз'яснювальна робота про небажаність близькородинних шлюбів;

г) рекомендації щодо народження дітей у молодому віці;

д) у  майбутньому – заборона генетично небажаних шлюбів.

Принципи лікування спадкових хвороб. У минулому вважали, що спадкова ознака не піддається корекції. Отже, лікувати спадкові хвороби неможливо. Ці уявлення виявилися помилковими. Зараз з'ясовані глибокі біохімічні механізми спадкової патології. Ми навчилися впливати на формування спадкової ознаки на всіх рівнях дії гена. Нижче викладені головні методи цієї дії.

1. Генна інженерія (генна терапія) вважається найперспективнішим методом. Він повністю базується на досягненнях сучасної молекулярної біології і включає декілька оригінальних прийомів:

а) індукція специфічних мутацій, іншими словами – направлений (локальний) мутагенез. Деякі хімічні речовини вибірково атакують певні основи в ДНК і викликають точкові мутації. Мутагенну активність цих речовин можна використовувати з лікувальною метою, з метою ремонту пошкодженої ДНК.

б) перенесення генів. В даний час єдиними клітинами для перенесення генів людині є клітини кісткового мозку і фібробласти. Інші клітини неможливо виростити на штучному середовищі, перенести в них ген і повернути пацієнтові. Найвідоміший приклад – перенесення генів від кишкової палички (Е. сoli) у фібробласти людини. Було виявлено, що у людини і кишкової палички метаболізм галактози здійснюється за допомогою однакових ферментів. У людини відома спадкова  хвороба – галактоземія. Причина її – дефіцит одного з трьох ферментів метаболізму галактози. Виникла приваблива ідея – перенести ген, який кодує синтез цього ферменту, від кишкової палички в клітини людини. Інкубація виявилася успішною. Фібробласти людини почали синтезувати потрібний фермент. Таким чином, перенесення генів з лікувальною метою стало реальністю. Учені вважають, що найперспективнішим методом в майбутньому буде перенесення генів за допомогою ретровірусів.

в) створення штучних генів. Зараз синтез штучних нуклеотидів – звичайне явище. За допомогою рестриктаз ці нуклеотиди (гени) можна упровадити в будь-який геном.

2. Замісна терапія. Класичний приклад – лікування  гемофілії А. У плазмі крові людей був ідентифікований особливий білок – антигенофільний фактор (фактор VІІІ). Цей білок необхідний для першої фази згортання крові. Він відсутній у хворих з гемофілією А. З лікувальною метою таким хворим вводять концентрат фактора VІІІ в кров. Ін'єкції його запобігають кровоточивість. Лікування можливе в домашніх умовах. Хворі ведуть нормальний спосіб життя. Завдяки досягненням генної інженерії вирішена проблема донорської крові. Фактор VІІІ отримують в культурі трансформованих клітин. Ці клітини поза організмом синтезують фактор VІІІ в 300 разів активніше, ніж нормальні клітини в організмі.

3. Видалення метаболіту перед блокованим етапом. Суть методу полягає в тому, що з їжі видаляють речовину, яку організм не може засвоїти. Вперше успішна корекція такого типу здійснена при лікуванні фенілкетонурії (Біккель та інш., 1953). Вони замінили продукти харчування з великим змістом фенілаланіну на гідролізат з мінімальним вмістом цієї незамінної амінокислоти. Дієтотерапію починають з перших тижнів життя дитини під контролем рівня фенілаланіну в крові. Тривалість лікування – 5-10 років.

Аналогічна терапія (до 3 років) використовується при галактоземії. З їжі видаляють молоко (галактозу) і замінюють його безгалактозними сумішами.

4. Компенсація метаболіту після блокованого етапу. Терапія такого типу широко використовується при порушеннях синтезу гормонів. Наприклад, при кретинізмі вводять гормони щитовидної залози – тироксин, трийодтиронін.

По-іншому підішли до лікування хвороб накопичення глікогену – глікогенозів. При глікогенозах глікоген синтезується нормально, а розщеплювання його неможливе або різко обмежене. Глікоген відкладається в печінці, селезінці, нирках, м'язах і інших органах. Виникає хронічна гіпоглікемія – зниження рівня глюкози в крові. Внутрішньовенні ін'єкції глюкози користі не дають. Тому запропонували оригінальне хірургічне втручання – створення шунта між портальною веною і нижньою порожнистою веною. Частина крові з високою концентрацією глюкози транспортується з вен кишечника безпосередньо в нижню порожнисту вену в обхід печінки. Вміст глюкози у всій циркулюючій крові підвищується.

5. Видалення побічних ефектів. Цим способом лікують більшість спадкових хвороб. Даний підхід не вимагає точного знання генетичних і патофізіологічних механізмів їх розвитку. Наприклад, ми майже нічого не знаємо про біохімічні основи полідактилії, заячої губи або вовчої пащі. Проте ці хвороби успішно лікують хірургічним шляхом. Дуже мало відомо про біохімічні основи психічних хвороб. Все ж таки емпіричним шляхом вдається підібрати медикаменти для адекватного лікування їх.

Отже, еволюція людського вигляду не завершена. Важливо передбачати тенденції розвитку генетичної структури людської популяції в майбутньому, іншими словами – прогнозувати біологічне майбутнє людства.

Негативні тенденції: а) збільшення частоти мутацій під впливом іонізуючої радіації і хімічних мутагенів; би) збільшення частоти рецесивних хвороб; у) розповсюдження патологічних генів унаслідок ослаблення природного відбору.

Позитивні тенденції: а) зменшення частоти хромосомних і точкових мутацій унаслідок зменшення віку кремезній; би) добровільна відмова від дітородіння в сім'ях із спадковими хворобами; у) генетичне консультування і пренатальна діагностика.

Загальний генний склад зміниться мало. Спадкова патологія матиме наступні особливості: а) збільшиться число хвороб, викликаних полігенними чинниками – спадковими дефектами і зовнішнім середовищем;   б) стануть рідкістю люди з аутосомною аберацією; в) генетичні дефекти знаходитимуться під ефективним контролем генетичного консультування і пренатальної діагностики.