- •З програми військової підготовки студентів
- •5,45Мм автомат Калашникова ак74 і кулемет Калашникова рпк74 та боєприпаси до них.
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова автомата (кулемета). Поняття про роботу частин і механізмів автомата (кулемета).
- •2. Порядок неповного розбирання і складання автомата (кулемета).
- •3. Боєприпаси до ак74.
- •Ручний протитанковий гранатомет рпг-7в та 40 мм підствольний гранатомет гп-25.
- •1. Призначення, бойові властивості, загальна будова гранатомета рпг‑7в. Неповне розбирання і складання гранатомета.
- •Бойові властивості гранатомету
- •Загальна будова.
- •Порядок неповного розбирання та складання.
- •Загальна будова і принцип дії пострілів до гранатомета рпг-7в
- •3. Призначення, бойові властивості і загальна будова гранатомета гп-25. Неповне розбирання і складання гранатомета
- •"Підготовка озброєння механізованого відділення до бойового застосування".
- •1. Перевірка бою та приведення до нормального бою автомата ак74 і кулемета рпк74.
- •Порядок перевірки бою
- •Приведення до нормального бою:
- •2. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета рпг-7в.
- •Ручні осколкові гранати
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова ручних гранат ргд‑5, рг-42, рго, ргн, ф-1 та запалів до них
- •Основні бойові характеристики ручних гранат
- •2. Робота частин і механізмів запалу узргм при метанні гранати
- •3. Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.
- •Реактивні протитанкові гранати (рпг).
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова реактивних протитанкових гранат.
- •Загальна будова гранат
- •Граната рпг-18 складається із таких основних частин:
- •2. Принцип дії реактивних протитанкових гранат.
- •3. Підготовка гранат до застосування. Заходи безпеки при поводженні з реактивними протитанковими гранатами..
- •7.62 Мм кулемети калашникова пкм і пкт.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета пкм та пкт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •2.Неповне розбирання і складання кулеметів пкм і пкт.
- •3. Боєприпаси до кулеметів. Порядок спорядження стрічки патронами.
- •7.62 Мм снайперська гвинтівка Драгунова свд
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гвинтівки свд.
- •Снайперська гвинтівка складається із таких основних частин і механізмів:
- •2. Загальна будова прицілу до снайперської гвинтівки свд- псо – 1. Порядок підготовки прицілу до роботи.
- •3. Неповне розбирання і збирання гвинтівки свд.
- •Порядок неповного розбирання гвинтівки.
- •Порядок збирання гвинтівки після неповного розбирання.
- •30 Мм автоматичний гранатомет на станку агс-17.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •2. Неповне розбирання та складання гранатомета.
- •3. Боєприпаси до гранатомета.
- •9 Мм пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова пістолета пм. Порядок неповного розбирання і складання пістолета.
- •Вагові та лінійні дані 9-мм пістолету Макарова (пм)
- •Порядок неповного розбирання пм
- •Збирання пістолета проводять у зворотній послідовності.
- •2. Боєприпаси до пм. Спорядження магазина. Устрій патрона
- •3. Прийоми та способи стрільби із пістолета. Заходи безпеки при стрільбі.
- •14,5 Мм крупнокаліберний кулемет владімірова кпвт.
- •Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета кпвт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •Бойові властивості кулемета кпвт
- •Неповне розбирання і складання кулемета.
- •Боєприпаси до кулемета кпвт. Порядок спорядження стрічки набоями.
- •30 Мм. Автоматична гармата 2а42.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гармати 2а42. Принцип дії автоматики гармати.
- •2. Неповне розбирання та складання гармати 2а42.
- •Порядок неповного розбирання.
- •3. Боєприпаси до гармати 2а42. Спорядження стрічки снарядами.
- •Система управління вогнем бмп-2 (сув бмп-2)
- •1. Призначення , властивості та склад сув бмп-2. Розміщення елементів сув в бойовому відділенні. Режими роботи стабілізатора.
- •2. Підготовка стабілізатора до роботи в різних режимах.
- •Перед вмиканням стабілізатора:
- •3. Призначення, характеристика і загальна будова прицілів бпк-2-42, 1пз-3 та приладу спостереження ткн – 3б
- •Боєкомплект бмп-2. Система живлення гармати 2а42 і кулемета пкт.
- •1. Склад та розміщення боєкомплекту бмп-2.
- •2. Система живлення 2а42. Загальна будова, спорядження та укладання стрічок зі снарядами.
- •3. Система живлення кулемета пкт. Спорядження та укладання стрічок.
- •1. Вивірка прицілу бпк-2-42. Перевірка бою зброї
- •2. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2а42.
- •Управління вогнем механізованого відділення у обороні
- •1. Робота командира механізованого відділення з організації вогню у обороні. Тактична обстановка.
- •Організація вогню:
- •Організація спостереження.
- •Варіант постановки задачі спостерігачу:
- •Оцінювання місцевості:
- •Вибір і облаштування вогневих позицій:
- •Постановка вогневих задач:
- •Підготовка вихідних даних для стрільби:
- •Складання картки вогню відділення.
- •2. Управління вогнем механізованого відділення у ході оборонного бою. Управління вогнем.
- •Подавання команд на відкриття вогню.
- •Основи зовнішньої балістики.
- •1. Явище пострілу. Постріл та його періоди.
- •2. Початкова швидкість кулі.
- •3. Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола.
- •1. Вплив умов стрільби на політ кулі (гранати). Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •2. Правила стрільби з автомата ак74 та кулемета рпк74 по цілях, що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Відхилення температури повітря від табличної.
- •Відхилення атмосферного тиску повітря.
- •Урахування кута місця цілі.
- •Визначення поправок на рух цілі.
- •Поправки напрямку на фронтальній рух цілі з швидкістю 3 м/сек.
- •3. Правіла стрільби з гранатомету рпг-7в по цілям що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Виконання нормативу № 14 свд. “Складання снайперської гвинтівки свд після неповного розбирання”.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок складання свд після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу № 13 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання рпг-7в:
- •Виконання нормативу № 14 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 гп-25.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання гп-25:
- •Відокремити корпус ударно-спускового механізму з казенником та рукояткою від стволу:
- •3. Відокремити вісь корпусу та перевідник :
- •Виконання нормативу № 13 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок збирання агс-17 після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу №13 кпвт “Неповне розбирання кулемету кпвт”
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок виконання нормативу:
- •“Збирання кулемету кпвт після неповного розбирання”
2. Робота частин і механізмів запалу узргм при метанні гранати
Для заряджання гранати РГД-5 або Ф-1 необхідно вийняти ії із гранатної сумки, вигвинтити пластмасову пробку із гранати і загвинтити до кінця запал. Частини ударного механізму запала знаходяться у такому положенні: ударник зведений і утримується у верхньому положенні вилкою спускового важеля, з’єднаного з трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені і надійно утримують Ії у запалі.
Граната для метання береться у руку так, щоб спусковий важіль чотирма пальцями був притиснутий до корпусу гранати. Не відпускаючи важеля, висмикують запобіжну чеку і гранату кидають у ціль.
Після висмикування чеки, положення частин запала не змінюється, ударник у зведеному стані утримується спусковим важелем, який притиснутий до корпусу гранати пальцями руки. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється від гранати і звільнює ударник. Ударник під дією бойової пружини наносить удар (накол) по капсулю-запалювачу і запалює його. Струмінь вогню від капсуля-запалювача запалює уповільнювач (дистанційну частину запалу) і, пройшовши його, передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає і підриває розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається; осколки корпусу і запала розлітаються у різні сторони.
3. Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.
На заняттях метання гранат виконується тільки за командою командира, а у бою – у залежності від обстановки: за командою, або самостійно.
При метанні бойових гранат дотримуватись заходів безпеки, щоб не допустити ураження того, хто кидає гранату, або ж сусідів. Після метання наступальної гранати на ходу, не зупиняючись, підготуватись до стрільби і продовжити рух. Після кидка оборонної гранати або протитанкової гранати негайно сховатись за укриття, а після вибуху швидко підготуватись до стрільби або почати рух. При дії на бронетранспортерах або БМП після вибуху гранати підготуватись до стрільби через бійницю.
Метання ручних гранат у бою виконується з різних положень: стоячи, з коліна, лежачи, а також на ходу, із бойової машини і у пішому порядку (тільки наступальних).
Метання гранати складається з виконання наступних прийомів: підготовка до метання (заряджання гранати і прийняття положення) і метання гранати.
Заряджання гранати проводиться за командою: „Підготувати гранати”, а у бою і самостійно.
Метання гранати виконується за командою: „Гранатою - вогонь”, а у бою і самостійно. Для метання гранати необхідно:
взяти гранату в руку і пальцями щільно притиснути спусковий важіль до корпусу гранати;
продовжуючи притискувати спусковий важіль, другою рукою стиснути (випрямити) кінці запобіжної чеки і за кільце пальцем висмикнути ії із запала;
розмахнутись і кинути гранату у ціль; після метання оборонної гранати сховатись за укриття.
При цьому індивідуальна зброя має знаходитись у такому положенні, яке забезпечує негайне ії застосування.
Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами:
особи, які навчаються, повинні бути в сталевих шоломах;
перед заряджанням оглянути гранати і запали; у випадках, коли виявлені пошкодження негайно доповісти командиру;
метання осколкової оборонної і протитанкової гранат проводять з окопу чи з укриття, що не пробивається осколками, під керівництвом офіцера;
при метанні однією особою, що навчається, декількох гранат кожну наступну гранату метати не раніше як через 5 с після вибуху попередньої;
якщо гранату не кинули (запобіжна чека не виймалася), розряджання її роблять тільки за командою і під безпосереднім наглядом командира (старшого);
вести облік гранат, що не розірвалися, помічати місця їх падіння червоними прапорцями; після закінчення метання гранати, що не розірвалися, знищують підривом на місці падіння. Згідно з правилами, що викладені в Керівництві по зберіганню артилерійського озброєння і боєприпасів у військах; підрив гранат (запалів) організовує командир військової частини;
район метання ручних гранат оточувати в радіусі не менше 300 м;
особовий склад, що не задіяний метанням гранат, відводять в укриття або на безпечну відстань від вогневого рубежу (не ближче 350 м);
вихідне положення для метання гранат помітити білими прапорцями, вогневий рубіж – червоними;
пункт видачі гранат і запалів обладнують у сховищі не ближче 25 м від вихідного положення.
Розбирати бойові гранати і усувати в них несправності, переносити гранати без сумок (підвішеними за кільце запобіжної чеки або спусковий важіль), торкатись гранати, що не розірвалася, до метання гранат звільняти рукоятку (відпускати спусковий важіль) та випускати гранати з рук після висмикування запобіжної чеки категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.