
- •З програми військової підготовки студентів
- •5,45Мм автомат Калашникова ак74 і кулемет Калашникова рпк74 та боєприпаси до них.
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова автомата (кулемета). Поняття про роботу частин і механізмів автомата (кулемета).
- •2. Порядок неповного розбирання і складання автомата (кулемета).
- •3. Боєприпаси до ак74.
- •Ручний протитанковий гранатомет рпг-7в та 40 мм підствольний гранатомет гп-25.
- •1. Призначення, бойові властивості, загальна будова гранатомета рпг‑7в. Неповне розбирання і складання гранатомета.
- •Бойові властивості гранатомету
- •Загальна будова.
- •Порядок неповного розбирання та складання.
- •Загальна будова і принцип дії пострілів до гранатомета рпг-7в
- •3. Призначення, бойові властивості і загальна будова гранатомета гп-25. Неповне розбирання і складання гранатомета
- •"Підготовка озброєння механізованого відділення до бойового застосування".
- •1. Перевірка бою та приведення до нормального бою автомата ак74 і кулемета рпк74.
- •Порядок перевірки бою
- •Приведення до нормального бою:
- •2. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета рпг-7в.
- •Ручні осколкові гранати
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова ручних гранат ргд‑5, рг-42, рго, ргн, ф-1 та запалів до них
- •Основні бойові характеристики ручних гранат
- •2. Робота частин і механізмів запалу узргм при метанні гранати
- •3. Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.
- •Реактивні протитанкові гранати (рпг).
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова реактивних протитанкових гранат.
- •Загальна будова гранат
- •Граната рпг-18 складається із таких основних частин:
- •2. Принцип дії реактивних протитанкових гранат.
- •3. Підготовка гранат до застосування. Заходи безпеки при поводженні з реактивними протитанковими гранатами..
- •7.62 Мм кулемети калашникова пкм і пкт.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета пкм та пкт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •2.Неповне розбирання і складання кулеметів пкм і пкт.
- •3. Боєприпаси до кулеметів. Порядок спорядження стрічки патронами.
- •7.62 Мм снайперська гвинтівка Драгунова свд
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гвинтівки свд.
- •Снайперська гвинтівка складається із таких основних частин і механізмів:
- •2. Загальна будова прицілу до снайперської гвинтівки свд- псо – 1. Порядок підготовки прицілу до роботи.
- •3. Неповне розбирання і збирання гвинтівки свд.
- •Порядок неповного розбирання гвинтівки.
- •Порядок збирання гвинтівки після неповного розбирання.
- •30 Мм автоматичний гранатомет на станку агс-17.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •2. Неповне розбирання та складання гранатомета.
- •3. Боєприпаси до гранатомета.
- •9 Мм пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова пістолета пм. Порядок неповного розбирання і складання пістолета.
- •Вагові та лінійні дані 9-мм пістолету Макарова (пм)
- •Порядок неповного розбирання пм
- •Збирання пістолета проводять у зворотній послідовності.
- •2. Боєприпаси до пм. Спорядження магазина. Устрій патрона
- •3. Прийоми та способи стрільби із пістолета. Заходи безпеки при стрільбі.
- •14,5 Мм крупнокаліберний кулемет владімірова кпвт.
- •Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета кпвт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •Бойові властивості кулемета кпвт
- •Неповне розбирання і складання кулемета.
- •Боєприпаси до кулемета кпвт. Порядок спорядження стрічки набоями.
- •30 Мм. Автоматична гармата 2а42.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гармати 2а42. Принцип дії автоматики гармати.
- •2. Неповне розбирання та складання гармати 2а42.
- •Порядок неповного розбирання.
- •3. Боєприпаси до гармати 2а42. Спорядження стрічки снарядами.
- •Система управління вогнем бмп-2 (сув бмп-2)
- •1. Призначення , властивості та склад сув бмп-2. Розміщення елементів сув в бойовому відділенні. Режими роботи стабілізатора.
- •2. Підготовка стабілізатора до роботи в різних режимах.
- •Перед вмиканням стабілізатора:
- •3. Призначення, характеристика і загальна будова прицілів бпк-2-42, 1пз-3 та приладу спостереження ткн – 3б
- •Боєкомплект бмп-2. Система живлення гармати 2а42 і кулемета пкт.
- •1. Склад та розміщення боєкомплекту бмп-2.
- •2. Система живлення 2а42. Загальна будова, спорядження та укладання стрічок зі снарядами.
- •3. Система живлення кулемета пкт. Спорядження та укладання стрічок.
- •1. Вивірка прицілу бпк-2-42. Перевірка бою зброї
- •2. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2а42.
- •Управління вогнем механізованого відділення у обороні
- •1. Робота командира механізованого відділення з організації вогню у обороні. Тактична обстановка.
- •Організація вогню:
- •Організація спостереження.
- •Варіант постановки задачі спостерігачу:
- •Оцінювання місцевості:
- •Вибір і облаштування вогневих позицій:
- •Постановка вогневих задач:
- •Підготовка вихідних даних для стрільби:
- •Складання картки вогню відділення.
- •2. Управління вогнем механізованого відділення у ході оборонного бою. Управління вогнем.
- •Подавання команд на відкриття вогню.
- •Основи зовнішньої балістики.
- •1. Явище пострілу. Постріл та його періоди.
- •2. Початкова швидкість кулі.
- •3. Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола.
- •1. Вплив умов стрільби на політ кулі (гранати). Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •2. Правила стрільби з автомата ак74 та кулемета рпк74 по цілях, що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Відхилення температури повітря від табличної.
- •Відхилення атмосферного тиску повітря.
- •Урахування кута місця цілі.
- •Визначення поправок на рух цілі.
- •Поправки напрямку на фронтальній рух цілі з швидкістю 3 м/сек.
- •3. Правіла стрільби з гранатомету рпг-7в по цілям що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Виконання нормативу № 14 свд. “Складання снайперської гвинтівки свд після неповного розбирання”.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок складання свд після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу № 13 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання рпг-7в:
- •Виконання нормативу № 14 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 гп-25.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання гп-25:
- •Відокремити корпус ударно-спускового механізму з казенником та рукояткою від стволу:
- •3. Відокремити вісь корпусу та перевідник :
- •Виконання нормативу № 13 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок збирання агс-17 після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу №13 кпвт “Неповне розбирання кулемету кпвт”
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок виконання нормативу:
- •“Збирання кулемету кпвт після неповного розбирання”
Порядок перевірки бою
Для перевірки бою одиночними пострілами виконують 4 постріли одноманітно прицілившись під середину нижнього краю перевірочної мішені. Після закінчення стрільби керівник оглядає мішень та визначає кучність бою та положення середньої точки влучення. Стрільцям оглядати мішень забороняється.
Кучність бою призначається нормальною, якщо усі 4 пробоїни умістилися у габарит кучності - круг діаметром 15 см. або 3 при 1, що відірвалась.
Якщо пробоїни не знайдені:
треба збільшити розміри щита на якому знаходяться перевірочні мішені
можна використати патрон з трасуючою кулею для знаходження напрямку польоту кулі.
Пробоїна, що відірвалась – це пробоїна, яка віддалена від СТВ 3-х пробоїн більш ніж на 2,5 радіуси кола, який уміщує ці три пробоїни (мал. 1).
Я
кщо
кількість пробоїв не нормальна, стрільба
повторюється.
При повторному незадовільному результаті стрільби зброя відправляється у ремонт.
Якщо кучність бою нормальна – знаходиться середня точка влучення та її положення відносно контрольної точки.
Для знаходження середньої точки влучення по 4 пробоїнах треба (мал. 2):
з’єднати лінією дві найближчі пробоїни та відстань між ними поділити пополам;
з’єднати лінією дві останні пробоїни та відстань між ними поділити пополам;
с
ередини двох відрізків з’єднати та розділити пополам, ця точка і є СТВ.
Другий спосіб визначення СТВ (мал. 3).
з’єднати лінією дві найближчі пробоїни та відстань між ними поділити навпіл;
отриману точку з’єднати з третьою пробоїною та відстань між ними розділити на 3 рівні частини;
точку ділення близьку до двох перших пробоїн, з’єднати з четвертою та відстань між ними поділити на 4 рівні частини. Точка ділення ближня до перших трьох і буде СТВ.
Якщо СТВ відхилилась від контрольної точки не більше 5 см – бій автомату визначається нормальним.
Приведення до нормального бою:
якщо середня точка влучення відхилилась від контрольної точки у якусь сторону більш ніж на 5 см то проводиться зміщення положення мушки по правилу: куля мушку веде (мушка переміщається в сторону, в яку відхилилась середня точка влучення)
при переміщенні в сторону на 1мм. середня точка влучення на дальності 100 м зміщується на 26 см.; один повний обірт мушки переміщає середню точку влучення по висоті на 20 см. при стрільбі на 100 м.
Правильність зміщення мушки перевіряється повторною стрільбою. Після приведення автомата до нормального бою мушку треба оберігати від ударів.
2. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета рпг-7в.
Гранатомет, який знаходиться в підрозділі, повинен завжди мати справний і вивірений приціл.
Вивірка прицілу проводиться:
після надходження його до підрозділу;
перед першою стрільбою і після проведення 3 – 5 стрільб;
після ремонту;
при визначенні під час стрільби ненормальних відхилень гранат.
Перед вивіренням прицілу треба ретельно оглянути гранатомет і усунути всі недоліки.
Вивірення прицілу проводиться під керівництвом командира роти. Прямі начальники, до командира частини включно, повинні стежити за точним дотриманням правил вивірення прицілів.
Під час перевірки оптичного прицілу маховичок температурної поправки встановлюється на знак „+”, а хомутик механічного прицілу – на позначку „3”.
Для вивірення прицілу по мішені необхідно:
встановити гранатомет на прицільний станок;
- встановити мішень вертикально по виску попереду гранатомета на відстані 20м від прицільної планки
встановити перехрестя (натягнути нитки в прорізі) на торці приладу
для перевірки прицільних пристроїв і прилад до ствола гранатомета таким чином, щоб штифт приладу увійшов до вирізу дульної частини повністю;
навести гранатомет через канал ствола й отвір приладу у верхнє
коло мішені і міцно закріпити гранатомет; перехрестя приладу повинно збігатися з великим перехрестям верхнього кола мішені;
провести візування через приціл, позначка „+”, яка розташована у
верхній частині сітки прицілу, повинна сполучитися з маленьким хрестиком на верхньому колі мішені. У разі невиконання цієї умови виправити установку прицілу таким чином:
відокремити кришку вивіркового гвинта по боковому напрямку;
встановити викрутку до шліца гвинта й обертати його, доки позначка „+” на сітці прицілу не буде збігатися з маленьким хрестиком на верхньому колі мішені;
викрутити на 1,5 – 2 оберти три бокових гвинти на маховичку
температурної поправки і, утримуючи маховичок на позначці „+”, обертати центральний гвинт, доки позначка „+” на сітці прицілу не буде збігатися з маленьким хрестиком на верхньому колі мішені;
- встановити кришку на місце, закріпити бокові гвинти до упора і перевірити правильність наведення гранатомета.
Для перевірки механічного прицілу необхідно:
встановити гранатомет на прицільний станок;
- встановити мішень вертикально виска попереду гранатомета на
відстані 20м від прицільної планки; мішень для вивірення вибирається відповідно до конструкції гранатомета і прицілу, яким він оснащений;
встановити перехрестя (натягнути нитки в прорізі) на торці приладу
для перевірки прицільних пристроїв і прилад до ствола гранатомета таким чином, щоб штифт приладу увійшов до вирізу дульної частини повністю;
навести гранатомет через канал ствола й отвір приладу у верхнє
коло мішені і міцно закріпити гранатомет; перехрестя приладу повинно збігатися з великим перехрестям верхнього кола мішені;
- провести візування через механічний приціл: лінія прицілювання основної мушки не повинна виходити за межі нижнього білого прямокутника, а лінія прицілювання додаткової мушки – за межі верхнього білого прямокутника.
У разі, коли під час візування в 50% випадків лінія прицілювання виходить за межі прямокутників, прицільний пристрій вважають несправним і гранатомет відправляють до ремонтної майстерні.
Для вивірення прицілу по віддаленій точці необхідно:
вибрати точку, яку гарно видно на відстані близько 300м від
гранатомета, і навести гранатомет через канал ствола перехрестям приладу в цю точку;
здійснити візування через приціл, позначка „+”, розташована у
верхній частині сітки прицілу, повинна сполучитися з віддаленою точкою; у разі невиконання цієї умови виправити установку прицілу як під час перевірки по мішені.