
- •З програми військової підготовки студентів
- •5,45Мм автомат Калашникова ак74 і кулемет Калашникова рпк74 та боєприпаси до них.
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова автомата (кулемета). Поняття про роботу частин і механізмів автомата (кулемета).
- •2. Порядок неповного розбирання і складання автомата (кулемета).
- •3. Боєприпаси до ак74.
- •Ручний протитанковий гранатомет рпг-7в та 40 мм підствольний гранатомет гп-25.
- •1. Призначення, бойові властивості, загальна будова гранатомета рпг‑7в. Неповне розбирання і складання гранатомета.
- •Бойові властивості гранатомету
- •Загальна будова.
- •Порядок неповного розбирання та складання.
- •Загальна будова і принцип дії пострілів до гранатомета рпг-7в
- •3. Призначення, бойові властивості і загальна будова гранатомета гп-25. Неповне розбирання і складання гранатомета
- •"Підготовка озброєння механізованого відділення до бойового застосування".
- •1. Перевірка бою та приведення до нормального бою автомата ак74 і кулемета рпк74.
- •Порядок перевірки бою
- •Приведення до нормального бою:
- •2. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета рпг-7в.
- •Ручні осколкові гранати
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова ручних гранат ргд‑5, рг-42, рго, ргн, ф-1 та запалів до них
- •Основні бойові характеристики ручних гранат
- •2. Робота частин і механізмів запалу узргм при метанні гранати
- •3. Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.
- •Реактивні протитанкові гранати (рпг).
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова реактивних протитанкових гранат.
- •Загальна будова гранат
- •Граната рпг-18 складається із таких основних частин:
- •2. Принцип дії реактивних протитанкових гранат.
- •3. Підготовка гранат до застосування. Заходи безпеки при поводженні з реактивними протитанковими гранатами..
- •7.62 Мм кулемети калашникова пкм і пкт.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета пкм та пкт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •2.Неповне розбирання і складання кулеметів пкм і пкт.
- •3. Боєприпаси до кулеметів. Порядок спорядження стрічки патронами.
- •7.62 Мм снайперська гвинтівка Драгунова свд
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гвинтівки свд.
- •Снайперська гвинтівка складається із таких основних частин і механізмів:
- •2. Загальна будова прицілу до снайперської гвинтівки свд- псо – 1. Порядок підготовки прицілу до роботи.
- •3. Неповне розбирання і збирання гвинтівки свд.
- •Порядок неповного розбирання гвинтівки.
- •Порядок збирання гвинтівки після неповного розбирання.
- •30 Мм автоматичний гранатомет на станку агс-17.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •2. Неповне розбирання та складання гранатомета.
- •3. Боєприпаси до гранатомета.
- •9 Мм пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова пістолета пм. Порядок неповного розбирання і складання пістолета.
- •Вагові та лінійні дані 9-мм пістолету Макарова (пм)
- •Порядок неповного розбирання пм
- •Збирання пістолета проводять у зворотній послідовності.
- •2. Боєприпаси до пм. Спорядження магазина. Устрій патрона
- •3. Прийоми та способи стрільби із пістолета. Заходи безпеки при стрільбі.
- •14,5 Мм крупнокаліберний кулемет владімірова кпвт.
- •Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета кпвт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •Бойові властивості кулемета кпвт
- •Неповне розбирання і складання кулемета.
- •Боєприпаси до кулемета кпвт. Порядок спорядження стрічки набоями.
- •30 Мм. Автоматична гармата 2а42.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гармати 2а42. Принцип дії автоматики гармати.
- •2. Неповне розбирання та складання гармати 2а42.
- •Порядок неповного розбирання.
- •3. Боєприпаси до гармати 2а42. Спорядження стрічки снарядами.
- •Система управління вогнем бмп-2 (сув бмп-2)
- •1. Призначення , властивості та склад сув бмп-2. Розміщення елементів сув в бойовому відділенні. Режими роботи стабілізатора.
- •2. Підготовка стабілізатора до роботи в різних режимах.
- •Перед вмиканням стабілізатора:
- •3. Призначення, характеристика і загальна будова прицілів бпк-2-42, 1пз-3 та приладу спостереження ткн – 3б
- •Боєкомплект бмп-2. Система живлення гармати 2а42 і кулемета пкт.
- •1. Склад та розміщення боєкомплекту бмп-2.
- •2. Система живлення 2а42. Загальна будова, спорядження та укладання стрічок зі снарядами.
- •3. Система живлення кулемета пкт. Спорядження та укладання стрічок.
- •1. Вивірка прицілу бпк-2-42. Перевірка бою зброї
- •2. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2а42.
- •Управління вогнем механізованого відділення у обороні
- •1. Робота командира механізованого відділення з організації вогню у обороні. Тактична обстановка.
- •Організація вогню:
- •Організація спостереження.
- •Варіант постановки задачі спостерігачу:
- •Оцінювання місцевості:
- •Вибір і облаштування вогневих позицій:
- •Постановка вогневих задач:
- •Підготовка вихідних даних для стрільби:
- •Складання картки вогню відділення.
- •2. Управління вогнем механізованого відділення у ході оборонного бою. Управління вогнем.
- •Подавання команд на відкриття вогню.
- •Основи зовнішньої балістики.
- •1. Явище пострілу. Постріл та його періоди.
- •2. Початкова швидкість кулі.
- •3. Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола.
- •1. Вплив умов стрільби на політ кулі (гранати). Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •2. Правила стрільби з автомата ак74 та кулемета рпк74 по цілях, що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Відхилення температури повітря від табличної.
- •Відхилення атмосферного тиску повітря.
- •Урахування кута місця цілі.
- •Визначення поправок на рух цілі.
- •Поправки напрямку на фронтальній рух цілі з швидкістю 3 м/сек.
- •3. Правіла стрільби з гранатомету рпг-7в по цілям що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Виконання нормативу № 14 свд. “Складання снайперської гвинтівки свд після неповного розбирання”.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок складання свд після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу № 13 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання рпг-7в:
- •Виконання нормативу № 14 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 гп-25.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання гп-25:
- •Відокремити корпус ударно-спускового механізму з казенником та рукояткою від стволу:
- •3. Відокремити вісь корпусу та перевідник :
- •Виконання нормативу № 13 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок збирання агс-17 після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу №13 кпвт “Неповне розбирання кулемету кпвт”
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок виконання нормативу:
- •“Збирання кулемету кпвт після неповного розбирання”
3. Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола.
У процесі стрільби ствол піддається зносу. Причини, що викликають знос каналу ствола поділяються на три основні групи – хімічного, механічного і термічного характеру.
У результаті причин хімічного характеру у каналі ствола утворюється нагар, який дуже впливає на знос каналу ствола. Нагар складається із розчинних і нерозчинних речовин. Розчинні речовини уявляють собою солі, що утворюються під час вибуху капсуля. В основному це хлористий калій. Нерозчинними речовинами нагару є: попіл, що утворюється при згоранні пороху; томпак, зірваний з оболонки кулі; мідь, латунь від гільзи; свинець, виплавлений з кулі; залізо від кулі і ствола і т.і. Розчинні солі і волога із повітря утворюють розчин солей, які вступають у хімічну реакцію із залізом ствола, наслідком чого є корозія. Нерозчинні речовини у присутності солей підсилюють корозію.
Якщо після стрільби не видалити весь нагар, то за короткий час у місцях сколу хрому у каналі ствола з’явиться іржа, після видалення якої залишаться сліди, тому по закінченні стрільби необхідно якщо не почистити, то хоча б змастити ствол йоржиком з рушничним мастилом.
Причинами механічного характеру зносу каналу ствола є удари і тертя кулі об нарізи, неправильне чищення (чищення ствола без кришки пенала, коли шомпол треться об стінки каналу ствола) і т. і. – це призводить до стирання нарізів або закругленню кутів полів нарізів, особливо їх лівої грані, викришуванню і сколюванню хрому у місцях сітки розгару.
Причинами термічного характеру є висока температура порохових газів, періодичне розширення каналу ствола і повернення його у попередній стан. Все це призводить до створення сітки розгару і оплавленню поверхонь сіток каналу ствола у місцях сколу хрому.
Під дією усіх цих причин канал ствола розширюється і змінюється його поверхня, внаслідок чого збільшується прорив порохових газів між кулею і стінками каналу ствола, зменшується початкова швидкість кулі і збільшується розсіювання куль.
Для збільшення терміну придатності ствола для стрільби необхідно дотримуватись правил чищення і огляду зброї і боєприпасів, вживати заходів для зменшення нагріву ствола під час стрільби.
Міцністю стола називається властивість його стінок витримувати певний тиск порохових газів у каналі ствола. Через те, що тиск газів у каналі ствола при пострілі не однаковий, стінки ствола роблять різної товщини – товстіші біля казенної частини і тонші біля дульної. При цьому стволи виготовляються такої товщини, щоб вони могли витримувати тиск у 1,3 – 1,5 рази більший від максимального.
Якщо тиск газів стане більшим від розрахованого, то може статись роздуття або розрив ствола.
Роздуття ствола може статись у більшості випадків від попадання у ствол сторонніх предметів.
Щоб не допустити роздуття або розриву ствола, необхідно завжди оберігати ствол від попадання у нього сторонніх предметів, а перед стрільбою обов’язково оглянути і, у разі необхідності, почистити.
Живучістю ствола називається здатність ствола витримувати певну кількість пострілів, після якої він зношується і втрачає свої властивості (значно зменшується початкова швидкість кулі, стійкість ії польоту, збільшується розсіювання куль). Живучість хромованих стволів стрілецької зброї сягає 20 – 30 тисяч пострілів.
Збільшення живучості ствола досягають правильним доглядом за зброєю і дотриманням режиму вогню.
Режимом вогню називається найбільша кількість пострілів, яка може бути проведена за визначений проміжок часу без шкодувань для матеріальної частини зброї, безпеки і без погіршення результатів стрільби. Кожний вид зброї має свій режим вогню.
З метою дотримання режиму вогню необхідно здійснювати зміну ствола або охолоджувати його через визначену кількість пострілів.
Невиконання режиму вогню призводить до надмірного нагріву ствола і, слід, до передчасного його зносу, а також до різкого знижен
ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ТА ПРОТИТАНКОВИХ ГРАНАТОМЕТІВ.