26.Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.

Банківські установи є основними оферентами фінансових послуг з випуску та обслуговування платіжних карток.

Основними операціями банку щодо забезпечення випуску та обігу платіжних карток є:

-емісія карток;

-еквайринг;

-видача готівки за картками.

Платіжні інструменти, що здійснюють функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого ініціюється переказ грошей та інші операції, передбачені договором, називають спеціальними платіжними засобами (СПЗ).

Платіжна картка - власність емітента, що передається клієнтові відповідно до умов договору. Емісію здійснюють банки, що мають ліцензію НБУ. Усі реквізити визначають платоспроможність організацій відповідно до платіжної системи. Обов'язкові реквізити спрямовані на можливість ідентифікувати платіжні системи й емітента. НБУ веде реєстр ідентифікаційних номерів емітентів карток внутрішньодержавних платіжних систем.

На території України дозволено використовувати платіжні картки, емітовані банками - членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем. Банки, клірингові та інші установи, які надають фінансові послуги із застосуванням платіжних карток, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних систем про членство або про участь у цих системах.

За допомогою банківської платіжної картки та відповідно відкритого карткового рахунка власник картки може здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Банківські платіжні картки підлягають класифікації за ознаками:

1.Залежно від масштабів діяльності: міжнародні, національні, локальні.

2.За схемою розрахунків: дебетні картки; кредитні картки; електронні гаманці.

3.За власниками карток: індивідуальні; корпоративні.

Одночасно із обслуговуванням платіжних (пластикових) карток появився новий вид бізнесу, який назвали еквайрингом. Еквайринг в Україні здійснюють тільки юридичні особи- резиденти. Еквайринг - діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб'єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

Можливість користування банківською платіжною карткою забезпечується відповідною платіжною системою, до складу якої входять:

а)клієнти платіжної системи;

б)пункти прийому карток;

в)банк-емітент

г)банк-еквайєр

д)процесинговий центр

Контроль за діяльністю платіжних систем здійснює НБУ, який має право встановити заборону, обмеження або обов'язкові вимоги щодо участі банків у системах міжбанківських розрахунків, а також до використання ними банківських платіжних систем.

27.Сутність та роль клірингу в системі безготівкових розрахунків.

У Законі України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» кліринг визначається як механізм, що включає збір, сортування, реконсиляцію і проведення взасмозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також вирахування по кожному з них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог і зобов'язань.

У фінансовому довіднику кліринг — це:

а)система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери, послуги, що базується на обліку банками взаємних вимог і зобов'язань сторін;

б)одержання, звіряння і поточне відновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод по цінних паперах, визначення взаємних зобов'язань що передбачає взаємозалік, забезпечення і гарантування розрахунків по договорах з цінними паперами;

в)система компенсації;

г)міжнародна торгівля на компенсаційній основі.

Отже, на відміну від валових розрахунків, при яких усі платежі платника до одержувача послідовно відбиваються на рахунках розрахункової системи та кожний платіж обробляється окремо, кліринг здійснює багатобічний залік взаємних зустрічних платежів учасників, причому оплаті підлягає тільки різниця між сумами взаємних зобов'язань.

Усередині країни кліринг є системою безготівкових розрахунків між банками, що здійснюються через розрахункові і клірингові палати.

Клірингові розрахунки виконуються сеансами. Першим етапом є прийом і нагромадження розрахункових документів на переказ коштів від учасників розрахунків. Далі для кожного учасника обчислюється його чиста позиція на рахунку, відкритому в розрахунковій палаті - підсумкове сальдо (дебетове або кредитове), отримане за результатами клірингу. Чиста позиція обчислюється як різниця між загальною кредиторською і загальною дебіторською заборгованістю кожного з учасників. Якщо отримана позиція позитивна, вона підлягає закриттю або врегулюванню. Для врегулювання позиції учасники клірингових розрахунків резервують на своїх рахунках грошові кошти, які називаються підкріпленням. Кліринговий сеанс завершується остаточним розрахунком з клірингу, у ході якого відбувається переказ або списання грошових сум, що відповідають чистим позиціям по рахунках учасників розрахунків.