7.Система взаємодії суб'єктів рфп у процесах акумулювання та переміщення капіталу.

В економіці країни постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів.

Головними його суб'єктами є заощаджувані і позичальники вільного капіталу. У процесі поточної діяльності в одних накопичуються заощаджування, які можуть бути використані для інвестицій, а у інших виникає потреба в додаткових фінансових ресурсах для розширення господарської діяльності.

Передача коштів від заощаджувачів до позичальників відбувається за участю фінансових посередників через надання фінансових послуг.

Заощаджувачами в країні виступають фізичні особи, домашні господарства, суб'єкти господарювання, держава в особі своїх органів.

Практика свідчить, що більш розвинута економіка характеризується більш різноманітною структурою заощаджень. Однак найбільш важливим джерелом заощаджень є домашні господарства, тобто окремі громадяни та їх сімї. Заощадження населення поділ на такі види: поточні, на купівлю тов-ів тривалого використання; на непередб випадок та старість; інвестиційні накопичення.

Обсяг і структуру заощаджень у суспільстві визначають такі чинники: рівень життя та величина доходу населення соціальна структура суспільства ступінь розвитку та конюктура фінансового ринку рівень інфляції в країні та стабільність національної грошової одиниці ступінь розвитку споживчого та іпотечного кредитування довіра до діяльності банківських та небанківських фінансових установ.

Переміщення вільного капіталу на ринку, зазвичай, відбувається за допомогою емісії фінансових активів (кошти, ЦП, боргові зобов'язання, права вимоги боргу, що не віднесені до ЦП). Фінансові активи позичальників розміщуються серед заощаджувачів за посередництва фінансових установ у процесі надання фінансових послуг.

Таким чином, головним фактором, що обумовлює взаємодію учасників ринку фінансових послуг, щодо акумулювання та передачі вільних грошових ресурсів у користування, є ціна капіталу, що визначається за ринковою % ставкою.

Формування довіри заощаджувачів до інструментів фінансового ринку та фінансових послуг, що забезпечують нагромадження та перерозподіл капіталу, є комплексною проблемою, вирішення якої є можливим за умови стабільної грошово - кредитної політики в державі, створення привабливого режиму позичання коштів для внутрішніх інвесторів, формування страхових фондів внесків громадян усіма фінансово - кредитними установами, що займаються інституційним інвестуванням.

8.Умови та зміст договору про надання фінансової послуги.

Договір про надання фінансової послуги є цивільно-правовою угодою між оферентом орієнтовної послуги (особи, які займаються наданням орієнтовними послуги на професійній основі) та його клієнтом яка містить істотні умови реалізації фінансової операції що здійснюється на користь клієнта, визначає порядок взаємовідносин між створеними угодами , їх права та обов'язки. Договір про надання фінансової послуги укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору про надання фінансових послуг є:

-назва документа;

-назва, адреса та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності - оферента фінансової послуги;

-призвіще, ім'я та по батькові фізичної особи, яка отримує орієнтовану послугу, та її адреса;\

-найменування та місцезнаходження юридичної особи - споживача фінансової послуги;

-найменування орієнтованої операції;

-ін.

Договір про надання фінансової послуги укладається на визначений строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення яке мало місце під час дії договору.

Важливою умовою договору про надання фінансової послуги є зазначення суми винагороди що сплачується фінансовій установі( суб'єкту господарювання) за реалізацію операцій на користь клієнта.

Фінансова установа (суб'єкт господарювання) несе відповідальність перед клієнтом за невиконання умов договору про надання фінансової послуги.

Договір про надання фінансової послуги може бути розірваний шляхом односторонньої відмови від договору, за домовленістю сторін або на підставах визначених законодавством.

В процесі реалізації фінансових послуг суб'єкти ринку використовують такі види договорів :

-кредитний договір; -договір лізингу -договір факторингу; -договір позики;

-договір страхування; -договір ренти; -договір комісії; -договір банківського вкладу;

-договір банківського рахунку; -договір управління майном; - інші.

Окремі види фінансових послуг підлягають реалізації без укладення договорів. Такими видами операцій є купівля у клієнтів або продаж клієнтом валютних цінностей, банківських металів через обмінні пункти та операційні зали банку, переказ коштів без відкриття рахунків, інкасування дорожніх чеків, прийняття на інкасо пошкоджених банкнот, грошових знаків тощо.