Тема 9. Економіко-правові аспекти банкрутства і ліквідації підприємств

9.1. Умови і порядок оголошення підприємства банкрутом

Банкрутство є одним із способів селекції суб'єктів господарювання. Завдяки банкрут­ству зменшуються негативні наслідки діяльності фінансово-неспромож­них підприємств для розвитку економіки країни вцілому.

По-перше, фінансово неспроможне підприємство генерує серйозні фінансові ризики для підприємств, які успішно працюють, - його парт­нерів. Цим воно завдає їм відчутного економічного збитку в процесі своєї діяльності. У результаті також знижується загальний потенціал економічного розвитку країни;

По-друге, фінансово неспроможне підприємство ускладнює форму­вання дохідної частини Державного бюджету і позабюджетних фондів, сповільнюючи реалізацію передбачених програм економічного і соц­іального розвитку;

По-третє, неефективно використовуючи надані йому кредитні ре­сурси в товарній і грошовій формі, фінансово неспроможне підприєм­ство спричинює зниження загальної норми прибутку на капітал, вико­ристовуваний у сфері підприємництва;

По-четверте,вимушено зменшуючи обсяги своєї господарської діяльності у зв'язку з фінансовими труднощами, такі підприємства генеру­ють скорочення кількості робочих місць і кількості зайнятих у суспіль­ному виробництві, посилюючи цим соціальну напруженість у країні.

У світовій практиці законодавство про банкрутство розвивалося за двома відмінними напрямками, в основі яких лежать британська та американська моделі.

Британська модель банкрутствапередбачає, що банкрутство розг­лядається як спосіб повернення боргів кредиторам за рахунок основ­них, оборотних і всіх інших наявних коштів шляхом ліквідації боржника-банкрута.

Основна мета американської моделіполягає в тому, щоб через са­нації реабілітувати компанію, відновити її платоспроможність. Для реорганізації компанії існує спеціальна процедура опікування (судово­го), тобто призначається спеціальний чиновник, повірений або опікун, і під його керівництвом створюється спеціальна комісія, яка спеціалі­зується на проблемах діяльності фірми.

У сучасних умовах в законодавстві розвинутих країн прослідковується тенденція до інтеграції обох напрямів.

Законодавчо-правовою базою здійснення банкрутства вітчизняних підприємств є Конституція України, ЗУ"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (1999p.), Господарський кодекс України, що набув чин­ності з 1 січня 2004 р. та інші нормативні акти.

Основними функціями законодавства про банкрутство є: запобігати непродуктивному використанню активів підприємств; реабілітувати підприємства, які опинилися на межі банкрутства, маючи значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому; сприяти якнайповнішому задоволенню претензій кредиторів.

За діючим в Україні законодавством підставою для порушення спра­ви про банкрутство, як вже зазначалося, є письмова заява будь-якого з кредиторів, самого боржника, органів державної податкової адмініст­рації або державної контрольно-ревізійної служби.

Після закінчення місячного терміну з дня опублікування оголошен­ня про банкрутство господарський суд може винести ухвалу про про­ведення санації.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Черговість задово­лення вимог кредиторів є наступною:

1. Перша черга: — вимоги, забезпечені заставою; — виплата вихідної допомоги звільненим працівникам; — витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії

2. Друга черга: - вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівни¬ками підприємства-банкрута; зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; — вимоги громадян-довірителів та інших суб'єктів підприєм¬ницької діяльності

3. Третя черга:вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)

4. Четверта черга: - вимоги кредиторів, що не забезпечені заставою, у тому числі зобов'язання, що виникли під час процедур розпорядження май¬ном боржника та його санації

5.П'ята черга:— вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства

6. Шоста черга: - інші вимоги та зобов'язання

Зазначимо, що вимоги кожної наступної за порядком черговості задовольняються лише після повного погашення вимог попередньої. Крім того, в разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черговості претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. За загальним правилом вимоги, заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх подання, не розглядаються і відповідно вважаються погашеними. Вважаються по­гашеними також вимоги, не задоволені через недостатність майна.

У випадку, якщо майна банкрута вистачило, щоб задовільнити всі вимоги кредиторів, він вважається вільним від боргів і продовжує свою підприємницьку діяльність. Господарський суд може винести рішення про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи, що звільнилася від боргів, тільки в тому випадку, коли у неї залишилося майнових активів менше, ніж потрібно для її функціонування згідно із законодавством, або за клопотанням власників його майна.