Тема 5. Санація підприємств у судовому порядку.

Судова процедура санації- це судова процедура банкрутства, що застосовується до неплатоспроможного боржника-юридичної особи з ініціативи кредиторів чи інших визначених законом осіб протягом встановленого законом періоду часу за наявності законодавчо визначених підстав її проведення, спрямована на запобігання визнанню жнтгєспроможного боржника банкрутом і на повне або часткове задоволення вимог кредиторів, яка здійснюється на основі затвердженою господарським судом плану санації боржника, що містить певну систему фінансово-економічних, правових, технічних, організаційних, управлінських та інших заходів оздоровлення фінансово-господарського становища боржника з передачею повноважень з керівництва боржником керуючому санацією.

Метою судових санаційних процедурс відновлення платоспроможності боржника, задоволення ним повністю або частково вимог кредиторів, а також уникнення негативних соціальних наслідків для праців-ників неплатоспроможного боржника.

Судова санація відрізняється від інших процедур запобігання банкрутства: -складом учасників цих процедур; -здійснення процедур на основі плану: -правовим становищем боржника у названих процедурах: -складністю та різноманітністю заходів, які застосовуються для реалізації цілей санаційних процедур: -колом суб'єктів-боржннків. до якого, як правило, крім осіб, які не підлягають під дію законодавства про банкрутство, не входять фізичні особи - СГІД: -наявність іманентним цим процедурам правових засобів: відмова від виконання поточних договорів боржника, спеціальні умови визнання угод боржника недійсними, тощо.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарський Кодекс України до суб'єктів, щодо яких можуть бути застосовані процедури відновлення платоспроможності, відносять: -громадян України та громадян інших держав, не обмежених законом у правоздатності або дієздатності, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності України; -юридичних осіб - су б'єктів підприємницької діяльності.

Законодавець додатково визначає коло суб'єктів, на яких також поширюються норми цього Закону, а. отже, може бути застосована судова процедура санації. До них належить: -юридичні особи, які діють у формі споживчого товариства та благодійного або іншого фонду : -підприємства, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санаціїнісля виключення у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Чинним законодавством встановлена ціла низка суб'єктів, які користу ються особливим статусом при застосуванні до них процедур судової санації. Це. зокрема, такі суб'єкти: -містоутворюючі підприємства: - особливі» небезпечні підприємства: - сільськогосподарські підприємства: - страховики : - професійні учасники ринку цінних паперів.

До державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справлений обов'язкових платежів можуть бути віднесені: 1.митні органи: 2.органи Пенсійного фонду України; 3.органи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: 4.органи Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття; 5.органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Суб'єктами банкрутства можуть бути лише зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи, зокрема, державні підприємства, підприємства з часткою державної власності у статутному фонді, підприємства, закріплені за якими об 'єкти згідно з чинним законодавством не піддягають приватизації.

Іншими учасниками провадження у справах про банкрутство є санатори.розпорядник майна, банківські установи, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника.

Заява кредитора про порушення справи про банкрутство повинна містити: 1. найменування господарського суду, до якого вона подасться: 2. найменування боржника, його місцезнаходження: 3. зазначення банків, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника, та їх місцезнаходження: 4. зазначення розміру боргу, а також: реквізитів вміщеного до картотеки розрахункового документа про безспірне списання коштів з банківського або кореспондентського рахунка боржника та дату вміщення до картотеки; 5. перелік документів, що додаються до заяви.

Серед доданих кредитором до заяви документів обов'язково мають бути: 1.копія неоплаченогорозрахункового документа про безспірне списання коштів з підтвердженням банківської установи про тс. що цей документ вміщений до картотеки із зазначенням дати вміщення: 2.документ про сплату державного мита.

Заява боржника про порушення справи про банкруїсіво повинна містити: 1.найменування господарського суду, до якого вона подається: 2. найменування боржника, його місцезнаходження: 3. зазначення банків, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування. їх місцезнахо-джеиня: 4. перелік його кредиторів і боргів: 5. перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви боржника додаються: список його кредиторів і боржників: бухгалтерський башне; аудиторський висновок, а також довідка обслуговуючого банку (банків) про наявність коштів на його рахунку та платіжні документи, які неопіачені за браком коштів і вміщені до картотеки. До заяви боржника обов'язково мають бути додані його установчі документи, а також документи, що свідчать про його фінансове і майнове становите (претензії, позови, виконавчі документи тощо).

Судова процедура розпорядження майном боржника має на меті: 1. забезпечення збереження майнових активів боржника; 2. ефективне використання майнових акгивів боржника до винесення господарським судом ухвали (постанови) по суті справи: 3. визначення у попередньому порядку фінансового стану боржника, передусім з точки зору наявності шансу відновлення його платоспроможності.

Розпорядником майна може бути притачана фізична особа за пропозицією боржника чи кредитора.

У процедурі банкрутства можуть бути застосовані такі заходи забезпечення майнових інтересів кредиторів: 1.накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать боржникові, а також іншим особам, які відповідно до актів законодавства або установчих документів боржника відповідають за його зобов 'я- заннямп: 2.заборона боржникові чинити певні дії. наприклад, щодо відчуження у будь-який спосіб належних йому основних фондів тощо; 3.заборона власникові майна боржника або уповноваженому ним органу чинити дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особн-боржника: 4.зупинення стягнення, зверненого на майнові активи боржника на підставі виконавчого або іншого документа, за яким списання здійснюється у безспірному порядку.

В провадженні у справах про банкрутство встановлені три процесуальні строки: 1.провадження у справі повинно бути порушено не цінніше п 'ятн днів з дня надходження заяви: 2.попереднє засідання у справі проводиться не пізніше як через місяць з дня порушення провадження у справі: 3.виявлення кредиторів і санаторів проводиться у місячний строк з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство.

Санацію становлять погоджені умови учасників цієї процедури, спрямованих па врегулювання проблеми боргів і фінансового оздоровлення юридичної особи боржника: -угоди між боржником і санатором про перевід боргу: -реструктуризації статутного капіталу юридичної особи боржника: -виплата санатором боргу кредиторам (термін. послідовність тощо). Угода між боржником і санатором про перевід боргу є першим елементам санації. І Іеревід боргу можливий лише за умови згоди кредиторів. Якщо у справі про банкрутство визнані майнові вимоги двох і більше кредиторів, то згоду на переведення боргу повинні дати кредитори, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин загальної су ми визнаних претензій до боржника. В цих випадках згода кредиторів фіксується у протоколах зборів або комітету кредиторів. Якщо у справі про банкрутство є лише один кредитор, його згода на перевід боргу може бути викладена у листі на адресу господарського суду або в угоді між боржником і сенатором. Другим елементом санації є узгодження умов реструктуризації статутного капіталу юридичної особи боржника. Суть реструктуризації полягає у повній чи частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи боржника на користь санатора. Пропозиції щодо часткової зміни власника (власників) статутного фонду юридичної особи неодмінно обумовлюють її реорганізацію, якщо юридична особа боржника створена у формі підприємства, статутний фонд якого не поділений на частки, акції (унітарне підприємство). У цих випадках однією з умов санації має бути перетворення унітарною підприємства на господарське товариство, у статутному фонді якою санагор повинен мати певну частку або пакет акцій відповідно до обсягу заборгованості, що переводиться на нього. Якщо суб'єктом банкрутства є господарське товариство, умови реструктуризації узгоджуються між його учасниками та сенатором шляхом перерозподілу або передачі часток (акцій, паїв) товариства у статутному фонді сенатору в обмін на погашення боргу товариства. Якщо в санації підприємства-боржннке виявило бажання взяти участь декілька громадян або юридичних осіб, відбір сенаторів здійснюється відповідними оргенеми не конкурсних засадах. Третім елементом санації є узгодження умов виплати боргу між санатором і кредиторами. Ці умови включають термін виплати, її послідовність, форму оплати тощо. Як правило, умовою санації є виплата сенатором повної суми борту кредиторам. Однак при цьому не забороняється списання кредиторами частки боргу, крім випадків коли цс прямо заборонено законодавством.

Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: 1.боржник не г юридичною особою або не включений до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності: 2.юридична особа боржника ліквідована або реорганізована (крім реорганізації у формі перетворення): 3.затверджені умови санації юридичної особи боржника): припинені зобов'язання, які були підставою вимог кредиторів, або відповідно до законодавства заборгованість боржника реструктуризована: 4.встановлена відсутність боргу, або боржник виконав зобов 'язан-ня перед усіма кредиторами, або відповідно до законодавства з боржника списана заборгованість, або на заяву боржника кредитори не висунули майнових вимог: 5.вимоги усіх кредиторів повністю забезпечені заставою; 6.затверджено ліквідаційний баланс.

Підстави введення судової санації: 1.ухвала господарського суду про проведення судової процедури санації боржника 2.подання до господарського суду клопотання комітету кредиторів 3.наявність об'єктивної можоливості відновлення платоспроможності боржника

Якщо комітет кредиторів (у деяких випадках) не прийняв рішення про санацію боржника, господарський суд може винести ухвалу про проведення процедури санації боржника.

Правовими наслідками після винесення господарським судом ухвали про проведення процедури санації є: 1.повноважень органів управління боржника - юридичної особи: 2.арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо Розпорядження його майном можуть бути накладені тільки господарським судом у межах процедури санації.

Керуючий санацією - це фізична особа, яка відповідно до рішення суду організовує здійснення санації боржника. Його кандидатура подається комітетом кредиторів.

Права керуючого санацією: 1.може самостійно розпоряджатися майном боржника у межах, передбачених законодавством 2.правомочний укладати від імені боржника мирову угоду у порядку передбаченому законодавством; 3.укладати від імені боржника цивічьно-правові. трудові та інші угоди; 4. в 3-місячннй строк від дня прийняття рішення про санацію мас право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або часіково у випадках, передбачених Законом.

Учасниками зборів кредиторів є: - керуючий санацією - представники працівників боржника - кредитори, вимоги яких внесені до реєстру вимог кредиторів, які мають право вирішального голосу на таких зборах

Питання, які може вирішувати комітет кредиторів: - про вибори голови комітету креди торів: про скликання зборів кредиторів; - про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів): - про прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури санації або про припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та виконанням плану санації; - про прийняті рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення процедури санації і укладення мирової угоди: - про прийняття рішення про звернення до господарського сулу з клопотанням про припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про розгляд звіту керуючого санацією: - про схвалення або відхилення плану санації; інші питання, передбачені законодавством України.

Комітет кредиторів дає згоду керуючому санацією на: - продаж: цілісного майнового комплексу боржника беї проведення повторних торгів, якщо заявка на >часть у відкритих горіах з продаж:) вказаного майнового комплексу надійшла від одного заявника; -проведення юргів з продажу цілісного майнового комплексу боржника у формі конкурсу ; - реалізацію майна, не проданого на повторних торгах, на підставі договору купівді-продажу, укладеного без проведення торгів у випадку, передбаченому ч. 5 ст. 20 Закону України 1999 р.

Судова процедура санації підприємства включає у себе декілька етапів: перший етап - розроблення плану санації: другий етап - погодження та прийняття його кредиторами та затвердження судом: третій етап - безпосередня реалізація положень, що містяться у плані санації:

четвертий етап - виконання плану санації та завершення процедури санації.

Законодавством України передбачено два випадки завершення судової санації підприємства: 1. уразі закінчення строку, на який вона була введена: 2. уразі її дострокового завершення у передбачених Законом випадках.

Достроково судова процедура санації може бути іавершсна: - при укладенні мирової угоди - при відновленні платоспроможності боржника до настання вказаного в плані санації строку; - при виявленні в межах цього строку неможливості досягнення цілей процедури санації.

Залежно від результатів, отриманих при виконанні плану санації боржника (відновлення платоспроможності боржника, встановлення неможливості відновлення платоспроможності або закінчення встановленого строк\ санації та ін.). Керуючий санацією одночасно з поданням звіту має зробити комітету кредиторів одну із пропозицій: 1. про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника 2. про прийняття рішення щодо припинення процедури санації та укладення мирової угоди 3. про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації 4. про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Комітет кредиторів може прийняти будь-яке із нижчезазначених рішень: 1. про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника. Платоспроможність боржника вва жається відновленою за відсутністю ознак банкрутства, визначених Законом України 1992 року 2.про звернення до господарського суду з клопотанням щодо продовження встановленого строку процедури санації. Такс рішення комітет кредиторів може прийняти, якщо процедура санації не перевищила встановлений Законом України 1992 року сірок і існує реальна можливість та доцільність продовжити заходи для відновлення платоспроможності боржника 3.про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таке рішення приймається комітетом кредиторів, коли останній приходить до висновку, що заходи щодо відновлення платоспроможності боржника не дали очікуваних результатів та подальше застосування їх не мас сенсу або просто неможливе 4. про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації й укладення мирової угоди. Такс рішення прнй мається у випадку, коли комітет кредиторів дійде зголи, що непогашена боржником сума заборгованості перед кредиторами може бути погашена шляхом укладення мирової угоди.

За результатами судового засідання, на якому розглядається звіт керуючого санацією, господарський суд може винести одну із таких ухвал: 1. Ухвалу про ствердження звіту керуючого санацією. Така ухвала виноситься господарським судом, якщо комітетом кредиторів прийнято рішення: - про виконання плану санації, відновлення платоспроможності боржника і завершення процедури санації у зв язку із закінченням законодавче визначеного для цієї процедури строку, що міститься у плані санації: - про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника. 2. Ухвалу про відмову в ствердженні звіту керуючого санацією. Підставою для винесення такої ухвали може бути встановлена господарським судом відсутність ознак відновлення платоспроможності боржника або обгрунтованості скарг кредиторів, які голосували проти прийнятого комітетом кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні, тощо. 3. Ухвалу про продовження санації. Така ухвала переносить с трок закінчення процедури санації. Вона може бу ї и винесена за наявності відповідного рішення комітету кредиторів, яким обгрунтована необхідність застосування додаткових заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, таких, як. наприклад, реалізація певного майна боржника, якщо ней 'захід не був передбачений планом санації або не був здійснений у період проведення процедури санації, тощо. 4) Ухвалу про ствердження мирової угоди. Зазначена ухвала може бути винесена господарським судом, якщо в протоколі комітету кредиторів, який наданий господарському сулу одночасно зі звітом керуючого санацією, міститься прийняте кредитора¬ми рішення про укладення мирової угоди. В цьому випадку мирова угода укладається стосовно тих вимог кредиторів, що не були задоволені у межах судової процедури санації.

Кожна ухвала тягне за собою відповідні юридичні наслідки: - ухвала про затвердження звіту керуючого санацією відповідно до ч. 4 спі. 40 Закону України 1999р. може бути підставою для припинення провадження у справі про банкрутство (Постанова Вищого господарського суду України від 14.05.03 р. у справі № 515/67-00). Винесення такої ухвали тягне за собою припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією), про що зазначається у відповідній ухвалі суду; - ухвала про відмову в затвердженні звіту керуючого санацією с підставою для прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. У разі визнання господарським судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією продовжує виконувати свої обов'язки до моменту передачі справ ліквідаторові або призначення його ліквідатором у встановленому Законом України 1992 р. порядку: - ухвала про продовження санації переносить строк закінчення цієї процедури банкрутства: - ухвала про затвердження мирової угоди припиняє провадження у справі про банкрутство. Уразі дострокового припинення процедури санації у зв'язку з укладенням мирової угоди керуючий санацією продовжує виконувати свої повноваження до призначення в установленому порядку керівника боржника (органів управління боржника).