45. Дайте характеристику механізмів фінансової стабілізації підприємства при загрозі банкрутства.

Фінансова стабілізація підприємства зд-ся послідовно при досягненні таких цілей: 1.Усунення неплатоспроможності. 2.Відновлення фінансової стійкості.3.Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді. Кожній цілі відповідає свій механізм:1.оперативний,2.тактичний,3.стратегічний. Оперативний механізм – це система заходів направлених з одного боку на зменш розміру поточ фін зобов’язань в коротко строк пер, з іншого боку на збільш суми грош активів які забезпеч погашення цих зобов’язань. Тактичний механізм – це система заходів напралена на досягн фін рівноваги, при цьому здійсн порівняння сформованого обсягу фін рес із обсягом споживання. Стратегічний механізм – передбач забезпечення екон зростання п-ва у довго строк перспективі. Важлива роль тут належить санації. Сутність цих мех.-ів зводиться до пошуку можливостей зб-ня надходження грош-их коштів та дох-ів п-ва з одночасним скороченням обсягу витрачання грошових коштів.Важливе значення серед мех.-ів він-ї стабілізації належить санації п-ва.

46. Дайте визначення санації підприємства. Яка її основна мета і хто може приймати рішення про санацію?

Санація-це оздоровлення п-ва,метою якого є відвернення оголошення п-ва банкрутом.Основні форми санації:1.рефінансування боргу без зміни юр. особи.2.направлені на реорганізацію п-ства.3.реструктуризація п-ва.Головна мета санації — мобілізувати фінансові ресурси для відновлення (поліпшення) платоспроможності та ліквідності підприємств, а також формування фінансового капіталу для здійснення санаційних заходів. Ініціатива щодо проведення може йти від уповноважених органів, підприємств, кредиторів, власників, акціонерів або інших осіб.

Стратегічне управління

1. Поняття стратегічного управління

Термін "стратегічне управління" був уведений у вжиток на межі 60-70-х pp. у зв’язку із змінами введення бізнесу. 1973-й вважається початком регулярного теоретичного дослідження та практичного впровадження стратегічного управління.

Етапи розвитку стратегічного підходу

У 50-60-х рр стратегічне управління. - це довгострокове планування виробництва продукції й освоєння ринків.

У 70-і pp. Зміна стратегічного підходу для вирішення питань вибору видів д-ті і диверсифікації.

У 80-і pp. Швидкі зміни у всіх сферах громадського життя ускладнювали можливості адаптації п-ва до них.Основною проблемою є вибір рішень, які б забезпечили можливість успішної реакції на зміни, які відбудуться у зовн середовищі.

Стратегічне управління - це таке управління організацією, що опирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, проводить своєчасні зміни в організації і дає можливість виживати у довгостроковій перспективі.

Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий, системний, ситуаційний та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями розробляти і реалізувати систему стратегій.

П'ять завдань стратегічного менеджменту:

1.формування стратегічних напрямів розвитку п-ва, визначення цілей .

2.Перетворення загальних цілей у конкретні напрямки роботи.

3.Уміла реалізація обраного плану для досягнення бажаних показників.

4.розробка і реалізація обраної стратегії.

5.Оцінка, аналіз, внесення коректив у довгострокові основні напрямки діяльності.

Мета стратегічного управління - це побудова такої динамітної системи, яка давала б змогу забезпечувати своєчасне визначення місії, цілей та стратегій, розробку і виконання системи планів, удосконалення підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності та існування в довгостроковій перспективі.