20. Классификация служебных программных средств

Диспетчеры файлов (файловые менеджеры). С их помощью выполняется большинство операций согласно обслуживанию файловой структуры копирования, перемещения, переименования файлов, создания каталогов (папок), уничтожения объектов, поиск файлов и навигация в файловой структуре.

Средства сжатие данное (архиваторы). Предназначенные для создания архивов.

Средства диагностики. Их используют для исправления ошибок и для оптимизации работы компьютерной системы.

Программы инсталляции (установление). Предназначенные для контроля за добавлением в текущую программную конфигурацию нового программного обеспечения

Средства коммуникации. Позволяют устанавливать комбинации с отдаленными компьютерами, передают известие электронной почтой, пересылают файловые сообщения и тому подобное.

Средства пересмотра и воссоздания. Преимущественно для работы с файлами, их должны загрузить в «родную» прикладную систему и внести необходимые исправления.

Средства компьютерной безопасности. К ним относятся виды пассивной и активной защиты данных их повреждения, несанкционированного доступа, пересмотра и изменения данных. Средства пассивной защиты — это служебные программы, предназначенные для резервного копирования. Средства активной защиты — антивирусное программное обеспечение. Для защиты данных от несанкционированного доступа, их пересмотра и изменения используют специальные системы.

21. Классификация прикладного программного обеспечения.

1. Текстові редактори. Основні функції – це введення і редагування текстових даних

2. Текстові процесори. Дозволяють форматування.

3. Графічні редактори (векторні, трьохвимірної графіки). Призначені для створення і обробки графічних зображень.

Категорії редакторів:

Растровые редактори – графічний об’єкт представлений у вигляді комбінації крапок (растров), які мають свою яскравість і колір.

Векторіні редактори – об’єктом є не точка, а лінія.

Редактори трьохвимірної графіки (3Д) – використовуються для створення обємних композицій.

4. СУБД – управління великими масивами даних, організовані в табличній структурі.

5. Електронні таблиці – представляють комплексні засоби для зберігання різних типів даних і їх обробки.

6. Системи авторизованого проектування (САD системи) – призначені для автоматизації проектно-конструкторських робіт.

7. Настільні видавничі системи – автоматизують процес верстки поліграфічних виробів.

8. Редактори HTML (Web-браузери) – призначені для створення, редагування Web-сторінок Інтернету.

9. Браузери (засоби перегляду Web-документів) – призначені для перегляду електронних документів, створених у форматі HTML.

10. Системи автоматизованого перекладу (електронні словники, програмні переклади). Електронні словники – це засоби для перекладу окремих слів в документі. Програми автоматизованого перекладу – використовують текст на одній мові і видають на іншому.

11. Інтегровані системи діло виробництва – це засоби для автоматизації робочого місця керівника.

12. Бухгалтерські системи – виконують функції текстових, табличних, редакторів і СУБД.

13. Фінансові аналітичні систем – використовуються в банкових і біржових структурах.

14. Експертні системи – використовуються для аналізу даних, які є в БД і видачі результатів користувачів.

15. Геоінформаційні системи – використовуються для автоматизації картографічних і геозедичних робіт.

16. Системи відеомонтажа – використовуються для цифрової обробки відеоматеріала, монтажу, створення відео ефектів, виправлення дефектів та ін..

17. Інструментальні мови і системи програмування – слугують для розробки нових програм.

18. Виробничі системи інформаційної підтримки життєвого циклу виробу.