Львівський національний університет імені Івана Франка

Індивідуальне завдання

З дисципліни « Зовнішньоекономічна діяльність »

На тему:

«Зовнішньоекономічні відносини між Україною і Польщею»

Виконала

студенка гр.ЕКМ -31

Косопльоткіна М.

Перевірила Жук О.П.

Львів 2013

Зміст

Вступ

1.Співробітництво України та Польщі

2.Україна і Польща як економічні партнери

3.Товарні структури експорту та імпорту цих країн та зовнішньоторговельний оборот

4. Інші сфери українсько-польських відносин

Висновок

Вступ

Всебічні зв’язки між народами України і Польщі, мають давню історію та сформовані правила , так звані традиції. Ці зв’язки , особливо чітко виражені в політичній, економічній та соціальній сферах життя Українського народу та громадян Польщі. Прагнення Польщі на початку 90 – х років вступити до євроатлантичної, європейської структури зблизило, посприяло зміцненню зв’язків України та Польщі на міжнародних просторах. Хоча було чимало перешкод та упереджень у відносинах обох держав , які тягнулись з минулого.

Все, що було назване мною вище, є досить актуальним для дослідження та поглибленого вивчення. В даній роботі, я маю за мету, розглянути проблеми та перспективи розвитку відносин Польщі та України протягом 2010 – 2011 років.

1.Співробітництво України та Польщі

Республіка Польща є найбільш послідовним і дієвим партнером України в її євроінтеграційних прагненнях серед тих постсоціалістичних країн, які є членами Європейського Союзу і мають з нашою державою спільні кордони, культурні та історичні традиції, а також близькі геоекономічні інтереси. З погляду забезпечення еволюційного розвитку господарських взаємовідносин між Україною та сусідніми з нею постсоціалістичними державами ЄС, найбільш показовим є окреслення основних проблем та дослідження механізмів активізації економічного співробітництва між Україною та Польщею, яке формувалося протягом тривалого історичного періоду, а впродовж останнього десятиліття зазнало відчутних структурно-інституційних змін у зв’язку зі вступом Польщі до ЄС.

Польща залишається одним із головних стратегічних партнерів України на європейському континенті, насамперед щодо підтримки її зусиль, пов’язаних із наближенням до ЄС та можливим майбутнім членством у цьому об’єднанні. Незмінність такої позиції впродовж тривалого часу набула для України важливого значення як у контексті успішної реалізації політики європейської інтеграції, так і щодо розвитку двостороннього економічного співробітництва з Польщею. Тому українсько-польське економічне співробітництво виступає об’єктом першочергової уваги з погляду виявлення резервів удосконалення господарських взаємовідносин України з постсоціалістичними країнами – членами ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Це стосується як державної політики загалом, так і окремих її складових, зокрема економічної, соціальної, регіональної та інших.

Важливим би було зазначити той факт, що Польща одна із перших держав , яка офіційно визнала незалежність України , та незадовго збудувала з Україною перші дипломатичні відносини. 18 травня 1992 року було підписано міждержавний українсько – польський договір добросусідство , дружні відносини і співробітництво.

Не можна не сказати про спільні національні інтереси обох держав - сусідів, які і поклали основу цьому співробітництву, також вплив мали глибокі історичні та культурні звязки .

Варшава стала першою у світі столицею, яка визнала незалежність України. Це була не просто заява, а відважний політичний крок. Адже Польща була "між молотом і ковадлом". З одного боку мала захоплений Горбачовим Захід, який не вітав формування нових держав. З другого боку була Росія, війська якої перебували на території Польщі. Польща ще раз підтвердила свою позицію після прийняття українським парламентом Акту проголошення незалежності України. Поляки були переконані, що незалежна Україна є запорукою незалежної Польщі і головним стратегічним партнером.

Саме такий спосібвизначав подальший розвиток українсько-польських відносин. Невдовзі між двома країнами було підписано Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво – важливий документ для розвитку двосторонніх відносин і врегулювання питання кордону. Переговорний процес тривав неповні чотири місяці.

у політичному й економічному плані двосторонні відносини були зразковими, проблеми виникали з відмінної оцінки болючого минулого.

Ймовірно, саме тому цей напрямок був пріоритетним у політиці наступних Президентів Леоніда Кучми і Александра Квасневського. Саме тоді двосторонні відносини були підняті до рівня стратегічного партнерства: підписано "Спільну заяву президентів Польської Республіки та України про порозуміння та примирення", на території обох країн вшановано місця, важливі для історії двох народів, у Львові відкрито кладовище "Львівських орлят", у трудовій колонії для українців в Явожні, що є символом горезвісної акції "Вісла", Кучма та Квасневський узяли участь у церемонії відкриття пам'ятника жертвам концтабору, президенти зустрілися з нагоди 60-ї річниці Волинської трагедії в Павлівці, де вшанували пам’ять загиблих поляків і українців внаслідок братовбивчих зіткнень, відбулася зустріч і у Харкові, де започатковано роботу над українсько-польським кладовищем жертв тоталітаризму.

Польща стала для України "вікном у Європу" і неодноразово доводила, що є справжнім партнером Києва.