2. Основні структурні елементи реферату

Нижче буде більш детально розглянута зазначена в попередньому розділі методичних вказівок структура реферату для складання кандидатського іспиту по філософії.

2.1. Зміст.

Зміст, або план реферату відкриває наступну за титулом сторінку роботи, яка нумерується цифрою “2”. Іноді нумерація сторінок в комп”ютерному варіанті тексту починається з 1 сторінки – титулу реферату. За вимогами титул роботи не нумерується. В плані реферату мають бути зазначені назви частин роботи (підрозділів чи параграфів) з нумерацією початкової і кінцевої сторінок частини тексту. Заголовки (назви) частин, зазначені в плані, дублюються в тексті реферату. Назви розділів виділяються напівжирним шрифтом. Наприклад:

Розділ 1.  Основні аспекти концепції біосфери М. Вернадського.

1.1. Поняття біосфери в науці………................................ 5-8 стр.

Зміст реферату друкується на одній сторінці. Більше на цій сторінці нічого не друкується. ЇЇ частина залишається порожньою.

2.2. Вступ.

Вступ (або вступна частина реферату) – один із найважливіших елементів структури даної роботи. Незважаючи на те, що його форма довільна, він також має утримувати в собі наступні позиції:

1.     Постановка і обгрунтування вибору теми.

2.     Оцінка її актуальності та значущості в полі загальнофілософських та наукових проблем.

3.     Ступінь її наукового опрацювання та розробленості в літературі.

4.     Формулювання мети і задач реферату.

5.     Визначення предмету і об»єкту дослідження.

6.     Способи та методи дослідження, які планує використовувати автор.

Зазначена компоновка вступу в багатьох позиціях схожа на структуру вступу до дисертації чи автореферату. Звичайно, до рефератів для складання кандидатських іспитів по філософії не висуваються такі вимоги як до дисертаційних досліджень, разом з тим така структура вступу є надзвичайно ефективною як для даної реферативної роботи автора – він чітко бачить практично всі елементи тексту, головне і другорядне, важливе і незначуще,  так і для його подальшої діяльності в рамках власного дисертаційного дослідження. Це являє собою своєрідне «тренування» аспірантів, особливо 1 року навчання для продуктивної роботи над дисертацією. Запропонована вище компоновка вступної частини реферату носить рекомендаційний характер, але її використання значно полегшить роботу як самому аспіранту чи здобувачу, так і рецензенту, що буде оцінювати даний реферат. На жаль, далеко не завжди вступ до аспірантських рефератів відповідає вимогам до нього. Найбільш поширеними помилками при написанні його є виклад біографії та основних етапів життєвого шляху філософа чи науковця про якого буде вестись мова в основній частині, спроба дифініції основних понять та термінів, які вживаються в тексті роботи, «занадта» актуалізація теми дослідження (після чого іноді незрозуміло – а що ж власне планує зробити сам автор реферату), переказ уривку з підручника, в якому в загальних рисах змальовується проблематика теми. Подібних речей необхідно уникати при написанні вступу до реферату, як і вживання великої кількості загальних фраз, пафосних слів (на кшталт – «найвидатніший мислитель», «найвеличніша постать», «батько даної науки» тощо), а особливо цитат, які більш доцільні в основній частині тексту, ніж у вступі.

 Іноді у аспірантів чи здобувачів виникає проблема з обгрунтуванням актуальності і значущості обраної теми реферату, а також з формулюванням мети, предмету і об»єкту даної роботи. Вирішення її можливе через самостійну діяльність автора в пошуку відповіді на питання, задані самому собі – «чому ця тема для мене цікава?», «які питання і проблеми я планую тут виявити, обгрунтувати, дослідити і як я буду це робити?», «хто і як вже намагався вирішити ці питання?» і т.д. Також ці моменти аспіранти і здобувачі мають можливість обговорити на консультації з викладачем, який проводить семінарські заняття по факультету, або з іншими викладачами кафедри. Що стосується такої позиції, як ступінь наукового опрацювання теми і її розробленості в літературі, то при грунтовному знайомстві з науковими дослідженнями, статтями, монографіями і т.д., в яких висвітлюється обрана аспірантом тематика, особливих проблем з даним пунктом плану не спостерігається. Основна задача автора реферату тут – відділити не основні, другорядні джерела від головних, на які і буде він спиратися в процесі написання самого тексту роботи.

Вступ до реферату займає від 2 до 4 сторінок загального обсягу реферату. В тексті вступу напівжирним шрифтом виділяються основні елементи: актуальність і обгрунтування теми, мета, задачі дослідження тощо. Перша сторінка вступу до реферату має порядковий номер «3» в загальній нумерації сторінок.