
- •Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 дослідження однофазних джерел живлення
- •Стислі теоретичні відомості
- •Програма виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 дослідження біполярного транзистора
- •Стислі теоретичні відомості
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 дослідження одиночних каскадів транзисторних підсилювачів
- •Стислі теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №5 дослідження роботи інвертуючого і неінвертуючого підсилювачів
- •Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослідження схем порівняння напруг
- •Мета роботи: ознайомитися з принципом дії схем порівняння напруги, побудованих на операційних підсилювачах.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 дослідження роботи мультивібратора
- •Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9
- •Cтислі теоретичні відомості
- •Аналітично функції, які реалізуються логічними елементами, виражаються так:
- •Порядок виконання роботи
- •2. Складання таблиць істинності логічних елементів
- •Питання для самоперевірки
- •Дослідження тригерів
- •Cтислі теоретичні відомості
- •Робота виконується на лабораторному стенді эс21.
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 11 дослідження чотирьохрозрядних лічильників
- •Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки.
- •Лабораторна робота № 12 Дослідження компенсаційних стабілізаторів напруги
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •2. Опис макета для проведення дослідження
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка результатів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Супровідний лист до електронного видання.
Лабораторна робота №5 дослідження роботи інвертуючого і неінвертуючого підсилювачів
Мета роботи: Експериментальне визначення передавальних характеристик інвертуючого і неінвертуючого підсилювачів, побудованих на базі операційних підсилювачів.
Стислі теоретичні відомості
Операційним
підсилювачем (ОП)
називається диференціальний підсилювач
електричних сигналів, у якого вихідна
напруга пропорційна різниці вхідних
напруг
і
(рис 5.1)
:
,
де к – коефіцієнт посилення ОП по напрузі.
Вхід х1 ОП, на який подається напруга U, називається інвертуючим, а інший вхід, відповідно – неінвертуючим. Струми, що протікають по вхідних ланцюгах ОП, визначаються вхідним опором ОП.
ОП є багатокаскадним підсилювачем постійного струму, що задовольняє таким умовам:
коефіцієнт посилення по напрузі ОП прямує до нескінченності і в реальних схемах складає
;
вхідний опір прагне до нескінченності ;
вихідний опір прагне до нуля (Rвых > 0), але в реальних схемах його типове значення для більшості схем ОП приймається рівним 2 кОм;
якщо диференційна вхідна напруга ΔU = Ux2–Ux1 дорівнює нулю, то вихідна напруга прагне також до нуля
.
Розрізняють статичні і динамічні експлуатаційні параметри ОП.
Статичні параметри несуть інформацію про характеристики і похибки ОП, які визначаються при повільній зміні сигналу. Основні статичні параметри ОП такі.
Коефіцієнт підсилення напруги Ku характеризує здатність ОП усилювати диференціальний сигнал, що подається на його входи:
Вхідна
напруга зсуву Uзс,
обумовлена,
в основному, неідентичністю транзисторів
вхідного каскаду ОП. Наявність цієї
напруги приводить до порушення умови
.
Чисельно
Uзс
дорівнює значенню напруги, яку необхідну
подати на вхід ОП, щоб вихідна напруга
дорівнювала нулеві. Типове значення
Uзс
складає одиниці або десятки мілівольт,
а для прецизійних ОП (наприклад К140УД17,
К140УД25) – не більше декількох десятків
мікровольт.
Вхідний струм (Iвх) - струм, який протікає у вхідному колі ОП для забезпечення необхідного режиму його роботи. Типове значення Iвх приймає значення від декількох десятків наноампер до декількох мікроампер.
Різниця вхідних струмів ΔIвх =/ Iвх1-Iвх2/ – струм зсуву, обумовлений неоднозначністю величин коефіцієнтів посилення транзисторів вхідних каскадів ОП. Типові значення – від десятків мікроампер до одиниць наноампер.
Коефіцієнт п ослаблення синфазного сигналу, визначається як відношення напруги синфазного сигналу, поданого на обидва входи ОП, до диференціальної вхідної напруги, яка забезпечує на виході такий же сигнал, що і у разі синфазної напруги:
До основних динамічних параметрів, що характеризують швидкодію ОП, відносяться наступні параметри.
Частота одиничного підсилення fmax - значення частоти, на якій модуль коефіцієнта підсилення ОП рівний одиниці. Типове значення fmax лежить в діапазоні 105- 106 Гц,
Швидкість зміни вихідної
напруги
– максимально можлива швидкість зміни
вихідної напруги в разі подачі на вхід
ОП імпульсу прямокутної форми. Для
найпоширеніших типів ОП значення
знаходиться в діапазоні 0.1
– 10 В/мкс.
Експлуатаційні параметри ОП визначають допустимі режими роботи його вхідних і вихідних кіл, а також вимоги до напруги живлення.
У переважній більшості випадків ОП працює в сукупності з електричними кіл, що пов'язують його вихід з інвертуючим входом і створюючими таким чином негативний зворотний зв'язок.
Прикладом такої схеми є неінвертуючий підсилювач (рис. 5.1.). Значення резистора кола зворотного зв'язку в цій схемі вибирається набагато меншим вхідного опору ОП. Тому при розгляді роботи цієї схеми ми маємо право нехтувати вхідними струмами ОП.
Рис.5.1.
Напруга на інвертуючому вході
таким чином пов'язана з вихідною напругою
і вхідною напругою U X
,
далі можна одержати:
.
Якщо знехтувати величиною
1/K
,
то можна одержати рівняння, що пов'язує
вхідну напругу
з вихідною :
,
де
– коефіцієнт підсилення неінвертуючого
підсилювача .
′З даної формули видно важливу першу властивість, притаманну всім схемам на ОП, охопленому негативним зворотним зв'язком: робота схеми визначається тільки параметрами кола зворотного зв'язку і не залежить від параметрів ОП.
Другу властивість схем з негативним зворотним зв′язком можна знайти, підставивши значення Uy у вираз для визначення Ux
,
тобто
напруги на обох входах ОП рівні.
Використовуючи ці дві властивості, розберемо роботу інвертуючого підсилювача (рис.5.2.).
Рис.5.2.
З другої властивості схем із
зворотнім зв′язком витікає, що напруга
на інвертуючому вході рівна нулю, а це
значить, що Ux
і
завжди мають протилежну полярність. По
першому закону Кирхгофа (рис.5.4)
одержуємо:
.
Це можна записати , якщо знехтувати
значенням вхідного струму ОП. Тому
.
Звідси витікає рівняння інвертуючого підсилювача:
,
в
якому
– коефіцієнт підсилення інвертуючого
підсилювача.
Графічно зв'язок між вхідними
і вихідними напругами електронних 0злів
описується передавальною
характеристикою. На
рис.5.3 представлені передавальні
характеристики інвертуючого (ІП) і
неінвертуючого (НП) підсилювачів, для
випадків, коли
.
Рис.5.3.
Максимум модуля значення
вихідної напруги
ОП визначається величиною напруги
живлення. Це значення вихідної напруги
називається напругою
насичення. Слід сказати
, що вказані вище дві властивості
охопленого від′ємним зворотним зв′язком
ОП існують лише тоді, коли модуль вихідної
напруги ОП менший за модуль напруги
насичення.