Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Електронні пристрої, методичка .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
6.4 Mб
Скачать

Лабораторна робота № 2 дослідження однофазних джерел живлення

Мета роботи – вивчити схеми однофазних джерел живлення при різних навантаженнях; дослідити роботу згладжуючих фільтрів.

Стислі теоретичні відомості

Випрямлячі. Випрямлячем називають пристрій, призначений для перетворення змінного струму в постійний струм. Звичайно випрямляч складається з трьох основних вузлів: трансформатора, діодного блоку і згладжуючого фільтру, призначеного для зменшення (згладжування) пульсацій випрямленої напруги (струму).

Залежно від схеми побудови випрямлячів їх розділяють на однотактні двотактні, а також на однофазні і багатофазні. У однотактних схемах струм у вторинній обмотці трансформатора \протікає протягом періоду змінної напруги тільки в одному напрямі, в двотактних - в двох напрямах. Окрім цього, існують регульовані і нерегульовані випрямлячі. До нерегульованих відносяться випрямлячі, виконані на напівпровідникових діодах. Регульовані випрямлячі виконуються на базі керованих вентилів (тиратронів, тиристорів). Міняючи кут включення керованих вентилів, можна регулювати середнє значення вихідної напруги.

На рис. 2.2. показана схема однофазного мостового випрямляча, а на рис.2.1. представлені тимчасові діаграми струмів і напруг цієї схеми.!!

Протягом позитивного напівперіоду вторинної напруги струм проводять вентилі VD2 і VD3, а в негативний напівперіод – відповідно вентилі VD1 і VD4. В результаті цього струм в навантаженні протікає протягом двох напівперіодів в одному напрямку і має форму, зображену на рис.2.7.

Основні характеристики двопівперіодного випрямляча визначатимуться наступними виразами:

Середнє значення струму, що протікає через вентилі :

,

де Т – тривалість періоду змінної напруги;

I2m,U2m – відповідно амплітудне значення струму і напруги на вході випрямляча;

i2 – поточне значення вхідного струму;

– опір навантаження. .

Рис.2.1.

Середнє значення струму навантаження Id визначається виразом:

Розклавши криву випрямленої напруги в тригонометричний ряд можна одержати вираз середнього значення напруги на навантаженні Ud і коефіцієнта пульсацій Кп:

де m– число пульсацій на періоді вхідної змінної напруг,яке залежить від схеми випрямляча:

для двонапівперіодної схеми m = 2;

для трифазної схеми з середньою точкою m =3;

для трифазної мостової схеми m = 6.

Для даної схеми m = 2, тому середнє значення напруги на навантаженні рівне:

,

де – діюче значення вхідної напруги.

Амплітуда к-ої гармоніки випрямленої напруги визначається виразом:

Враховуючи, що період складає, то коефіцієнт пульсацій к-ой гармоніки визначатиметься виразом:

На практиці враховують, в основному, тільки першу гармоніку. Коефіцієнт пульсацій 1-ой гармоніки випрямленої напруги при m =2; 3; 6; відповідно матиме значення: Кп1 = 0,67; 0,25; 0,057.

Максимальне значення зворотної напруги, що прикладається до вентилів :

Потужність постійного струму :

Потужність навантаження :

Коефіцієнт корисної дії:

Фільтри.

Для зменшення змінної складової напруги в навантаженні на виході випрямляча встановлюють згладжувальні фільтри. При цьому ефективність фільтру оцінюється по величині його коефіцієнта згладжування. Під коефіцієнтом згладжування фільтру по основній гармоніці прийнято вважати відношення коефіцієнта пульсацій на вході фільтру К1п(1) до коефіцієнта пульсацій на його виході Кп(1):

,

де - коефіцієнт фільтрації, який показує, в скільки разів зменшується амплітуда основної гармоніки на виході фільтру в порівнянні з амплітудою основної гармоніки в разі відсутності фільтру . В результаті одержуємо:

Ємнісний фільтр (рис.2.2.) використовується, переважно, в малопотужних випрямлячах при струмах навантаження не перевищуючих 1.5–2.0 А. Розрахунок ємнісного фільтру ведеться з умови, що змінна складова струму вентиля рівна струму конденсатора, а постійна складова – струму навантаження. При цьому значення ємності конденсатора, що забезпечує дану умову, визначається виразом:

,

де Rн – опір навантаження;

Для двухполуперіодной схеми відповідно одержуємо:

На рис.2.3. зображена схема індуктивного L-фильтра. Робота L-фильтра заснована на тому, що опір індуктивності постійному струму рівний нулю, а змінному - пропорційно значенню індуктивності і частоті змінної складової. Послідовно сполучені індуктивність фільтру і опір навантаження утворюють дільника напруги. Вся постійна складова випрямленої напруги падає на навантаженні, а велика частина змінної складової - на індуктивності, тому пульсації напруги на навантаженні значно знижуються. Необхідне значення індуктивності визначається відповідно до виразу:

Для схеми, зображеної на рис.2.3. mп = 2, тому значення L знаходиться з виразу:

Із зменшенням опору навантаження ефективність ємнісного фільтру зменшується. Тому при струмі навантаження понад 1,5-2.0 А (для зменшення змінної складової вихідної напруги випрямляча) використовуються складніші фільтри, наприклад, LC індуктивно-ємнісні фільтри (рис.2.4.). Розрахунок LC – фільтру виконують виходячи з умов безперервності струму в дроселі. Вказаний режим досягається в тому випадку, якщо виконується умова:

,

після чого визначається значення ємності з умови:

У П-подібному фільтрі, що використовується у випрямлячах малої потужності, перша ланка починається з ємності С, а потім включається Г-подібний LC (рис.2.5.) або RC фільтр (рис.2.6). Коефіцієнт фільтрація багатоланкового фільтру визначається добутком коефіцієнтів фільтрації окремих ланок:

де –коефіцієнт фільтрації С – фільтру;

– коефіцієнт фільтрації другої Г-подібної ланки.

При відомих значеннях коефіцієнтів пульсацій на вході і на виході фільтру спочатку розраховують коефіцієнт фільтрації всього фільтру. Потім розраховується величина першої ємності С1 виходячи з того, коефіцієнт пульсацій на вході другої ланки повинен орієнтовно знаходитися в межах: . Після цього розраховують величину L дроселя або активний опір Rф другої ланки. Причому L визначають з умови безперервності струму в дроселі, а величину Rф вибирають за умови :

У багатоланкових фільтрах питання про вибір числа ланок треба вирішувати з економічної точки зору, щоб вартість фільтру була якнайменшою. Виходячи з цього, при Кф50 доцільно застосовувати 2-ланкові фільтри, а при Кф 220 – триланкові фільтри.

Вказівки до виконання роботи

1. Перед виконанням роботи необхідно уважно ознайомитися з лабораторним стендом, з'ясувати призначення перемикачів і потенціометрів, встановлених на лицьовій панелі.

2. Підключити шнур живлення в розетку з напругою 220 В.

Включити стенд тумблером МЕРЕЖА ; при цьому спалахує сигнальна лампочка.

3. Досліджувані схеми фільтрів зібрати за допомогою перемикачів (тумблерів). Під час збирання схеми відповідного фільтру потрібно пам'ятати, що розташовані на макеті деякі тумблери розривають коло (наприклад, В5, В6), а деякі – замикають елементи кола, створюючи обхідний шлях для струмів (наприклад, В1,В3).

4. Для отримання першої точки зовнішньої характеристики

(Iн = 0) необхідно тумблером В7 відключити навантаження.

5. Змінювати струм навантаження обертанням ручки потенціометра при включеному тумблері В7.

6. Для зняття осцилограм вимірювальний вхід осцилографа підключити до клем макету: ГЗ - Г6.

7. Для обмеження струму при дослідженні мостового напівпровідникового випрямляча служить резистор R11.