4. Спеціалізація регіону. Ресурсна база розвитку регіону

Спеціалізацію регіо­нального комплексу визначають можливості ефективно­го виробництва масового продукту, який, будучи дешевим, мав би значну частку в загальнодержавному балансі.

Спеціалізація регіону — концентрація на території регіону кон­кретних видів виробництва, що задовольняють своєю продукцією не тільки внутрірегіональні потреби, а й потреби інших районів країни або експортують її в інші країни.

З точки зору подальшого удосконалення (шляхом розвитку уже функціонуючих або створення нових вироб­ництв) розрізняють суміжні та паралельні галузі спеціалі­зації

Суміжні галузі сприяють розвитку кожної з них. Їх об'єднують тісні виробничі зв'язки, наприклад металур­гія — коксохімія (поєднані технологічно) тощо. Значення такої групи галузей зростає з науково-технічним розвит­ком, збільшенням масштабів концентрації, комбінуван­ням і кооперуванням виробництва.

Паралельні галузі розвиваються відносно ізольовано за різних природних та економічних умов (ресурсів). Вони, як правило, не мають між собою тісних виробничих зв'яз­ків (машинобудування і сільське господарство), їх об'єд­нує спільне освоєння загально-районних (міжгалузевих) ресурсів (трудові, водні тощо). Це означає, що розвиток (розміщення) окремих галузей у регіоні обмежується або виключається можливостями розвитку інших, ефективні­ших, виробництв. Проблема розміщення паралельних галузей, що можуть заміщувати одна одну, має об'єктивне підґрунтя для оптимального вирішення лише за умови державного регулювання господарства, навіть ринкового.

Характер поєднання галузей, ступінь їх взаємного проникнення визначає суттєва особливість регіонального комплексу, який може бути простим або складним.

Сутність простого регіонального комплексу визнача­ється поєднанням паралельних галузей спеціалізації, майже не пов'язаних між собою, та обслуговуючих галу­зей. Різні галузі господарства, розташовані в одному райо­ні, впливають одна на одну. Не зважаючи на те що для тех­нологічних процесів у цих галузях необхідні різні види ресурсів, вони використовують (в окремих випадках) спільну виробничу базу (транспортну мережу, мережу енергопостачання, трудові ресурси тощо).

У складному регіональному комплексі, крім тих, що діють у простому, активно формуються безпосередні виробничі зв'язки у вертикальному (від сировини до гото­вої продукції) і горизонтальному напрямі (спільне викори­стання ресурсної бази, технологічних циклів, об'єктів інфраструктури тощо).

При формуванні складного комплексу регіональне гос­подарство отримує додатковий економічний ефект в результаті тісного комбінування та територіального збли­ження коопераційних виробництв. Виникає економія за рахунок скорочення транспортних перевезень у процесі переробки сировини і напівфабрикатів, комбінованого використання електричної і теплової енергії, утилізації відходів виробництва тощо.

Важливе науково-практичне значення має вивчення механізмів формування ресурсної бази розвитку регіону з економічної точки зору.

Ресурсна база розвитку регіону — сукупність факторів вироб­ництва (трудових, фінансових, виробничих тощо) у кількісних та якісних показниках, оцінена з точки зору їх можливої участі в про­грамах розвитку регіонів.

Отже, ресурси регіону є засобами реалізації проектів розвитку регіону після їх попередньої оцінки та аналізу. У процесі аналізу особливе значення надається дослідженню структури ресурсного експорту та імпорту.

Для отримання комплексної інформації вив­чають такі чинники:

• поточний стан ресурсної бази регіону;

• точку зростання економіки регіону, що автоматично робить відповідні ресурси економічно привабливими, підви­щує їх вартість і, як наслідок, можливі зміни в їх оцінці;

• прогнози темпів відтворення ресурсів;

• можливість альтернативного використання частки ресурсної бази при виявленні суттєвих структурних зру­шень в економіці регіону або при неефективному їх вико­ристанні.

Результати оцінки використовують як вихідні дані при формуванні стратегії розвитку регіону та механізмів її реа­лізації, а також у процесі мобілізації ресурсів для реаліза­ції програми розвитку регіону.

При розгляді загальних проблем механізму формуван­ня ресурсної бази регіону одночасно вирішують питання використання окремих груп ресурсів. На основі сучасних методів господарювання виокремлюють такі основні сфери мобілізаційної активності:

• природокористування;

• фінан­сова;

• виробнича;

• інноваційна.

Сфера природокористування. Необхідно організувати ефективне і раціональне використання природних ресур­сів. Особливо значущим є питання використання землі (надр) як ресурсу розвитку. Удосконалити управління природно-ресурсним потенціалом на регіональному рівні дають змогу такі заходи:

• формування комплексного кадастру природних ресурсів;

• ліцензування окремих видів діяльності в сфері при­родокористування;

• проведення робіт з екологічної паспортизації та сер­тифікації із запровадженням комплексної системи моніто­рингу природокористування;

• організація системи аудиту природокористування;

• посилення економіко-правового регулювання і кон­тролю за природокористуванням;

• підвищення економічної культури населення;

• планування податкового потенціалу, оптимізація ресурсних платежів і дохідної частини бюджету.

Фінансова сфера. Фінансові ресурси регіону формує система бюджетного фінансування, залучений капітал суб'єктів господарювання, муніципальна допомога, тран­сформація акціонерного капіталу тощо.

На регіональному рівні запроваджуються заходи, спрямовані на залучення фінансових ресурсів юридичних та фізичних осіб, що можуть бути використані як інвести­ції.

Виробнича сфера. Одним із важливих джерел фінансо­вих надходжень до бюджету регіону є ефективне викори­стання державного майна, тобто ефективна оренда, спіль­не використання, холдінг, продаж нерентабельних об'єк­тів державного майна тощо.

Інноваційна сфера. Інноваційний механізм передбачає виконання таких етапів, як проведення наукових дослі­джень, отримання результатів і впровадження. З еконо­мічної точки зору найважливішим є етап впровадження, оскільки на ньому інновація із категорії об'єкта інвести­ційної діяльності переходить у категорію матеріальних ресурсів на регіональному рівні.

Ресурси, їх розмір, структура, динаміка і баланс дже­рел формування є важливими чинниками економічного розвитку регіону. Для оптимізації досліджень і якісного структурного аналізу доцільно побудувати модель ресур­сної бази регіону. Важлива її складова — оптимізація структури ресурсів з позицій їх комплексного використан­ня в механізмах реалізації програми розвитку регіону

Отже, структура економічного потенціалу регіону як системи складається з підсистем інвестиційного, іннова­ційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів, кожний з яких характеризується певним кількісним і якісним станом відповідних видів економічних ресурсів, тому соціально-економічний розвиток регіонів значною мірою залежить від наявного на даній території економічного потенціалу й ефективності його використання

Використані джерела:

1. Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащевський М. І., Антонієва Л. С, Горська О. В. Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 1998.

2. Долішній М. І., Мошенець О. С. Ринкові механізми регіонального управління // Регіональна економіка. — 2001. — № 1. — С. 7—18.

3. Економічна політика в Україні наприкінці XX ст. / Б. Я. Панасюк. — К., 2002.

4. Регіональна політика і механізми її реалізації / За ред. акад. НАН Ук­раїни М. І. Долішнього. — К.: Наукова думка, 2003.

5. Регіональна політика: методологія, методи, практика. — Львів, 2001.

6. Руденко В. П. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцін-кових картосхем: Навч.посіб. — Ч. 1. — К.: ІЗМН, 1997; Ч. 2. — К.: УІНС, 2000; Ч. 3. — Чернівці: Рута, 2005.

7. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком. — К.: Вища шко­ла, 2000.

8. Украйна. Проблеми развития. — К.: Наукова думка, 1997.

9. Управління в умовах ринкової трансформації економіки України (тео­рія і практика). Матеріали наук.-практ. конференції, 5—26 квіт., 2002. — X., 2002.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст поняття «економічний простір» та його основних характеристик.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні типи внутрішньої просторової структури регіону.

3. Охарактеризуйте типові елементи поляризованого (вузлового) регіону.

4. Розкрийте зміст понять «локалітет», «промисловий вузол», «транспортний вузол», «територіально-виробничий комплекс», «агломерація».

5. Розкрийте зміст поняття «регіональний економічний комплекс».

6. Яка економічна категорія вважається об’єктивною основою цілісності регіону. Розкрийте її зміст.

7. Поясніть в чому полягає різниця понять «галузева структура регіонального комплексу» і «територіальна структура регіонального комплексу».

8. Охарактеризуйте компонентно-функціональну структуру регіону (підсистеми які її формують).

9. Розкрийте зміст поняття «економічний потенціал», охарактеризуйте його складові.

10. Поясніть з економічної точки зору зміст поняття «спеціалізація регіону».

11. Охарактеризуйте основні складові ресурсної бази розвитку регіону.