
- •Навчальні цілі .
- •Матеріали доаудиторної самостійної роботи .
- •Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Зміст теми .
- •Чинники гіпервентиляції під час фізичного навантаження.
- •Рекомендована література .
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми «Дихання при м`язовій роботі».
- •В. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
МОЗ УКРАЇНИ
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО – НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ТЕМА :
«Фізіологія дихання при м`язовій роботі. Штучне дихання»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : 512010102
КУРС – 2
КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН – 2
ВИКЛАДАЧ – ПАВЛИК О. А.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .
Система дихання є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки їй всі органи і системи організму отримують необхідний кисень і виділяють назовні вуглекислий газ. Регуляція дихання в широкому розумінні - це пристосування зовнішнього дихання до змінних потреб організму. Головний фізіологічний результат системи регулювання дихання - підтримання оптимальної парціальної напруги газів у крові і тканинах відповідно до інтенсивності метаболізму.
Виконання роботи, емоційні навантаження супроводжуються розвитком функціональних змін в органах, які працюють (м'язах, нервових центрах, аналізаторах), і в так званих обслуговуючих системах — дихальній, серцево-судинній, центральній нервовій, системі крові тощо. Медсестра нерідко стикається з ситуаціями, коли треба швидко, чітко, кваліфіковано допомогти хворому при порушенні дихання.
Знання механізмів регуляції дихання при змінах потреб організму в кисні потрібні для професійної підготовки медпрацівника.
Навчальні цілі .
ЗНАТИ :
1.Структури ЦНС, що регулюють ритм дихання:
А) дихальний центр,
Б) пневмотаксичний центр
В) апнейстичний центр.
2. Вплив газового складу та рН артеріальної крові на частоту та глибину дихання. Роль центральних і периферійних рецепторів у забезпеченні газового гомеостазу.
3.Дихання під час фізичної роботи.
4. Штучне дихання.
ВМІТИ :
Пояснити механізм регуляції частоти і глибини дихання в стані спокою та за умов фізичного навантаження.
Виявити та оцінити зміни показників дихання при фізичному навантаженні, розумовій напрузі, гіпервентиляції, затримці дихання.
Матеріали доаудиторної самостійної роботи .
Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Біологія |
Еволюційний розвиток дихальної системи .
|
Пояснити роль дихальної системи у тварин, що живуть на суші. |
Хімія .
|
1.Біохімічні процеси , які мають значення в процесі дихання |
Пояснити властивості хімічних сполук які мають значення в процесах дихання |
Фізика . |
1. Поняття «дифузія газів» . 2. Поняття „парціальний тиск газів ” . |
Пояснити фізичні поняття , які мають значення для діяльності дихальної системи
|
Анатомія людини
|
Анатомія дихальної системи людини Анатомія ЦНС |
Пояснити особливості будови дихальної системи у людини Пояснити особливості іннервації дихальної системи. |
Зміст теми .
В. І. Філімонов « Фізіологія людини» ст. 195 - 203.
Регулювання дихання у стані спокою. У стані спокою основним завданням дихального центру є збудження мотонейронів інспіраторних м'язів (діафрагми і, меншою мірою, міжребрових), що здійснюють спокійний вдих. Припинення їх збудження призводить до пасивного видиху. Це завдання виконують нейрони ядра довгастого мозку. У ньому збудження починається із активації Іа-нейронів, яке викликається надходженням імпульсів від рецепторів (насамперед центральних і судинних хеморецепторів). Ці нейрони активують мотонейрони діафрагми й опосередковано, через інспіраторні нейрони ядра, - мотонейрони міжребрових м'язів. Але одночасно імпульси надходять також і до Ір-нейронів цього ж ядра. У міру розвитку інспірації усе більша кількість ір-нейронів виявляються збудженими. У їх активації беруть участь також аферентні імпульси від рецепторів розтягу легень, нейронів пневмотаксичного центру. Сумація збудження ір-нейронів призводить до досягнення граничного рівня і до наступного гальмування Іа-нейронів. У результаті вдих гальмується і цього виявляється досить для наступного пасивного видиху.
Робота скелетної мускулатури потребує посиленого надходження кисню та поживних речовин з кров'ю. Хвилинний об'єм дихання залежно від інтенсивності навантаження зростає з 8-10 л до 100-120 л, а споживання кисню організмом збільшується при цьому в 10-12 разів і може досягати 4 л/хв.