Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія дихання.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
94.72 Кб
Скачать

МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО – НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТЕМА :

«Фізіологія дихання при м`язовій роботі. Штучне дихання»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : 512010102

КУРС – 2

КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН – 2

ВИКЛАДАЧ – ПАВЛИК О. А.

  1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Система дихання є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки їй всі органи і системи організму отримують необхідний кисень і виділяють назовні вуглекислий газ. Регуляція дихання в широкому розумінні - це пристосування зовнішнього дихання до змінних потреб організму. Головний фізіологічний результат системи регулювання дихання - підтримання оптимальної парціальної напруги газів у крові і тканинах відповідно до інтенсивності метаболізму.

Виконання роботи, емоційні навантаження супроводжуються розвитком функціональних змін в органах, які працюють (м'язах, нервових центрах, аналізаторах), і в так званих обслуговуючих системах — дихальній, серцево-судинній, центральній нервовій, системі крові тощо. Медсестра нерідко стикається з ситуаціями, коли треба швидко, чітко, кваліфіковано допомогти хворому при порушенні дихання.

Знання механізмів регуляції дихання при змінах потреб організму в кисні потрібні для професійної підготовки медпрацівника.

  1. Навчальні цілі .

ЗНАТИ :

1.Структури ЦНС, що регулюють ритм дихання:

А) дихальний центр,

Б) пневмотаксичний центр

В) апнейстичний центр.

2. Вплив газового складу та рН артеріальної крові на частоту та глибину дихання. Роль центральних і периферійних рецепторів у забезпеченні газового гомеостазу.

3.Дихання під час фізичної роботи.

4. Штучне дихання.

ВМІТИ :

  • Пояснити механізм регуляції частоти і глибини дихання в стані спокою та за умов фізичного навантаження.

  • Виявити та оцінити зміни показників дихання при фізич­ному навантаженні, розумовій напрузі, гіпервентиляції, затримці дихання.

  1. Матеріали доаудиторної самостійної роботи .

    1. Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна

Знати

Вміти

Біологія

Еволюційний розвиток дихальної системи .

Пояснити роль дихальної системи у тварин, що живуть на суші.

Хімія .

1.Біохімічні процеси , які мають значення в процесі дихання

Пояснити властивості хімічних сполук які мають значення в процесах дихання

Фізика .

1. Поняття «дифузія газів» .

2. Поняття „парціальний тиск газів ” .

Пояснити фізичні поняття , які мають значення для діяльності дихальної системи

Анатомія людини

Анатомія дихальної системи людини

Анатомія ЦНС

Пояснити особливості будови дихальної системи у людини

Пояснити особливості іннервації дихальної системи.


    1. Зміст теми .

В. І. Філімонов « Фізіологія людини» ст. 195 - 203.

Регулювання дихання у стані спокою. У стані спокою основним зав­данням дихального центру є збудження мотонейронів інспіраторних м'язів (діафрагми і, меншою мірою, міжребрових), що здійснюють спокійний вдих. Припинення їх збудження призводить до пасивного ви­диху. Це завдання виконують нейрони ядра довгастого мозку. У ньому збуд­ження починається із активації Іа-нейронів, яке викликається надход­женням імпульсів від рецепторів (насамперед центральних і судинних хеморецепторів). Ці нейрони активують мотонейрони діафрагми й опо­середковано, через інспіраторні нейрони ядра, - мотоней­рони міжребрових м'язів. Але одночасно імпульси надходять також і до Ір-нейронів цього ж ядра. У міру розвитку інспірації усе більша кількість ір-нейронів виявляються збудженими. У їх активації беруть участь та­кож аферентні імпульси від рецепторів розтягу легень, нейронів пневмотаксичного центру. Сумація збудження ір-нейронів призводить до до­сягнення граничного рівня і до наступного гальмування Іа-нейронів. У результаті вдих гальмується і цього виявляється досить для наступного пасивного видиху.

Робота скелетної мускулатури потребує посиленого надходження кисню та пожив­них речовин з кров'ю. Хвилинний об'єм дихання залежно від інтенсивності наван­таження зростає з 8-10 л до 100-120 л, а споживання кисню організмом збіль­шується при цьому в 10-12 разів і може досягати 4 л/хв.