3.2.Другий рівень

3.2.1. Галузь педагогічної науки, яка визначає задачі, зміст і методи навчання

кресленню школярів, що вивчає раціональні заходи виконання графічних робіт, розробляє форми й засоби ефективної організації учбового процесу-це…

а) методика дослідження креслення;

б) предмет креслення;

в) методика викладання креслення.

3.2.2. Скільки існує етапів педагогічного дослідження?

а) 3(визначення проблеми дослідження на основі вивчення літератури та практичної роботи вчителів, побудування гіпотези, перевірка гіпотези);

б) 5(визначення проблеми дослідження на основі вивчення літератури та практичної роботи вчителів, побудування гіпотези, перевірка гіпотези, аналіз результатів дослідження, оформлення та впровадження результатів дослідження);

в) 4(визначення проблеми дослідження на основі вивчення літератури та практичної роботи вчителів, побудування гіпотези, перевірка гіпотези, оформлення та впровадження результатів дослідження).

3.2.3. Які методи досліджень використовують в методиці викладання креслення?

а) загальнонаукові і спеціальні;

б) теоретичні та практичні;

в) загальнонаукові та дослідницькі.

3.2.4. Який метод дослідження оснований на тривалому сприйнятті, що здійснюється без втручання в педагогічний процес?

а) бесіда;

б) спостереження;

в) теоретичний метод.

3.2.5. Що з переліченого не є основними задачами політехнічної підготовки школярів?

а) ознайомлення з основами наук та виробництва, розвиток креслярських здібностей;

б) встановлення логічного зв’язку основ наук при вивчені політехнічного циклу;

в) формування естетичного смаку школярів.

3.2.6. В процесі вивчення якої теми учні знайомляться із значенням креслення, початковими історичними відомостями розвитку креслення, інструментами та пристосуваннями, основними поняттями про державні стандарти?

а) „Правила оформлення креслень”;

б) „Складальні креслення”;

в) „Читання та виконання креслень”.

3.2.7.Найчастіше ряд спільних цілей (навчання умінню аналізувати форму і конструкцію предметів, їх величину та пропорції, формування і розвиток просторових уявлень, образної пам’яті, окоміра, аналітичного мислення) можна виділити при вивченні…

а) креслення та образотворчого мистецтва;

б) креслення та трудового навчання;

в) креслення та геометрії.

3.2.8. Просторові уяви поділяють на:

а) первинні та вторинні уяви;

б) образи пам’яті та образи уяви;

в) просторові образи та просторові уяви.

3.2.9. Як називається один із основних принципів в дидактиці , який характеризує зміст викладання креслення, спираючись на теоретичну основу курсу креслення „Нарисну геометрію”?

а) принцип науковості;

б) принцип міцності засвоєння знань;

в) принцип наочності.

3.2.10. Про який принцип дидактики йде мова: „Цей принцип визначає зміст креслення як навчального предмета і відображає його логіку”?

а) принцип систематичності і послідовності;

б) принцип науковості;

в) принцип в свідомості і активності.

3.2.11. Що являє собою такий метод навчання кресленню як розповідь?

а) послідовне роз’яснення суті та значення понять;

б) роз’яснення нового матеріалу учителем, не використовуючи питання для учнів;

в) словесна форма викладення навчального матеріалу учителем.

3.2.12. Спостереження-це…

а) послідовне роз’яснення суті і значення понять, яке використовується при ознайомленні учнів з відносно складними питаннями курсу креслення;

б) цілеспрямоване, безпосереднє та організоване сприйняття учнями предметів і явлень, спосіб утворення уявлень і понять в процесі викладання креслення;

в) бесіда учителя з учнями, у ході якої виявляються відмінності між окремими предметами і явленнями.

3.2.13. Чому сприяє активізація учбово-пізнавальної діяльності ?

а) формуванню особистості людини, яка вміє творчо вирішувати задачі, самостійно і критично мислити, формулювати і захищати свою точку зору;

б) формуванню в учнів технічного мислення, просторових уявлень, а також вирішенню задач за допомогою графічних зображень;

в) втіленню своєї ідеї в конкретну форму, виконанню зображення предметів з натури.

3.2.14. Що характеризує творчий рівень активності?

а) прагнення учня запам’ятати і відтворити матеріал, оволодіти його застосуванням по зразку;

б) цікавість і прагнення учня до знаходження нового способу вирішення задачі;

в) прагнення учня осмислити те, що вивчається, пов’язати з уже відомим поняттям, оволодіти способами застосування знань в нових умовах.

3.2.15. Які види самостійної роботи застосовуються при вивченні креслення?

а) засвоєння нового матеріалу при роботі з підручником, пошук в новому матеріалі відповідей на питання сформульовані вчителем;

б) читання параграфа і виділення в ньому основних положень та робота з ілюстративним матеріалом підручника;

в) всі відповіді вірні.

3.2.16. Яку можливість надає використання графічних задач у процесі викладання креслення учням?

а) активізує процес навчання та самостійну роботу учнів, збільшує їх пізнавальну активність, розвиває інтерес до предмету, контролює рівень знань, вмінь та навичок;

б) розвиває в учнів самостійність пошуку додаткових матеріалів, тобто процес розв’язання задач може бути джерелом нових знань;

в) активізує процес навчання учнів, розвиває просторове мислення, інтелектуальні здібності, виховує любов, повагу до навчання.

3.2.17. Що можна назвати системою графічних задач?

а) сукупність завдань, які охоплюють весь основний зміст курсу креслення та відповідають програмним та загально педагогічним вимогам;

б) сукупність завдань, які дають можливість тільки контролювати знання, вміння та навички учнів з предмету креслення;

в) всі відповіді вірні.

3.2.18. Що є головною метою індивідуалізації процесу навчання кресленню?

а) формування здібностей учнів, необхідних для самостійного здобуття нових знань;

б) відкриття великої кількості шляхів здобутті графічних знань учнями.

в) не допустити „білих плям” у знаннях школярів, зробити їх роботу максимально продуктивною;

3.2.19. На що направлена діюча програма з креслення?

а) на розвиток просторового мислення та творчих здібностей учнів;

б) на розвиток самостійного і критичного мислення, а також вирішення задач за допомогою графічних зображень;

в) обидва варіанти правильні.

3.2.20. Які бувають види ілюстрації за своїм призначенням у шкільному підручнику?

а) ілюстрації для графічних та практичних робіт;

б) ілюстрації для вивчення нового матеріалу; ілюстрації для повторення і закріплення матеріалу;

в) ілюстрації для вирішення машинобудівельних, будівельних і топографічних задач.

3.2.21. За структурою календарно-тематичні плани бувають:

а) текстові, ілюстративні, комбіновані;

б) текстові, табличні, змішані;

в) лише текстові.

3.2.22. Який вид календарно-тематичного плану містить порядковий номер, дату проведення і тему уроку; навчально-виховні, розвиваючі та профорієнтаційні цілі; тип і обладнання уроку; опорні знання; характер завдань для практичної роботи; домашнє завдання; рівень знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні?

а) ілюстративний;

б) табличний;

в) текстовий.

3.2.23. Який вид календарно-тематичного плану об’єднує в собі переваги текстового та ілюстративного планів?

а) текстово-ілюстративний;

б) комбінований;

в) обидва варіанти правильні.

3.2.24. Які функції виконує перевірка та оцінка знань учнів?

а) контролюючу, навчальну, виховну, розвиваючу;

б) контролюючу, розвиваючу, профорієнтаційну;

в) контролюючу, виховну, естетичну.

3.2.25. До якого виду наочних засобів відносяться деталі машин, складальні одиниці, види прокату?

а) реальні об’єкти;

б) об’ємні штучні об’єкти;

в) матеріальні, металеві об’єкти.

3.2.26. До якого виду наочних засобів відносяться вироби, що відтворюють реальні об’єкти, їх геометричні властивості та фізичну сутність?

а) реальні паперові об’єкти;

б) моделі об’ємних штучних об’єктів

в) уявні об’єкти.

3.2.27. Для чого призначені інформаційні технічні засоби?

а) для подачі відомостей з новітніх знань;

б) для виконання ефективного поточного, тематичного і підсумкового контролю за результатами навчальної діяльності учнів;

в) для програмованого навчання.

3.2.28. Який технічний засіб навчання кресленню призначений для ефективного поточного, тематичного і підсумкового контролю за результатами наукової діяльності?

а) інформаційний засіб;

б) науковий засіб;

в) контролюючий засіб.

3.2.29. Однією з форм навчально-виховного процесу в школі, метою якої є поглиблення загальноосвітніх знань і трудової політехнічної підготовки, а також розвиток різносторонніх інтересів та можливостей учнів, є:

а) олімпіада з креслення;

б) факультативний курс з креслення;

в) позакласні гуртки з креслення.

3.2.30. Який розділ не входить до курсу факультативних занять з креслення?

а) технічне креслення та основи проеціювання;

б) елементи нарисної геометрії та машинобудівне креслення;

в) будівне та топографічне креслення.

3.2.31. Про яку форму позакласної роботи йдеться: „Заняття спрямовані на поглиблення загальноосвітніх та графічних знань, умінь та навичок, на розширення трудової політехнічної підготовки, розвиток різнобічних інтересів і можливостей учнів”?

а) гурток;

б) конструкторське бюро;

в) факультатив.

3.2.32. Про яку форму позакласної роботи йдеться: „Головним напрямом творчої діяльності є розробка та виготовлення експериментальних моделей, пристроїв, обладнання та приладів, навчально-наочних посібників, виконання раціоналізаторських завдань”?

а) гурток;

б) конструкторське бюро;

в) факультатив.

3.2.33. Про яку форму позакласної роботи йдеться: „Забезпечує ознайомлення учнів із сучасним виробництвом і використання креслень, з новими технологічними процесами обробки матеріалів, роботою конструкторів і раціоналізаторів.”?

а) нестандартні уроки;

б) тематичні вечори;

в) екскурсії.

3.2.34. Яке основне призначення гуртка з креслення?

а) розвити цікавість і здібності учнів з креслення, розширити кругозір учнів, поглибити знання і сформувати творчу думку;

б) сформувати в учнів ставлення до креслення як до одного з головних і обов’язкових засобів спілкування людей у їхній практичній діяльності;

в) обидва варіанта правильні.