
- •Тема 2.1 Машинобудівне виробництво, його типи.
- •1. Машинобудівне виробництво
- •2. Типи виробництва
- •Тема 2.2 Організація галузевої структури виробництва
- •Тема 2.3 Види та способи отримання заготівок
- •Тема 2.4 Короткі відомості про машинобудівні матеріали
- •1 Вимоги які висувають до матеріалів
- •2 Основні види матеріалів
- •Тема 2.5 Класифікація деталей машин
- •Тема 2.5 Способи з'днання деталей
- •1. Роз’ємні з’єднання деталей
- •2. Нероз’ємні з’єднання деталей
- •Тема 2.6 Передачі
- •Тема 2.7 Способи передачі енергії від двигуна
- •1) Зовнішнє кільце; 2) кульку (тіло кочення); 3) сепаратор; 4) доріжка кочення; 5) внутрішнє кільце
- •Тема 2.9 Гідравлічні та пневматичні машини
Тема 2.4 Короткі відомості про машинобудівні матеріали
1 Вимоги які висувають до матеріалів
2 Основні види матеріалів
1 Вимоги які висувають до матеріалів
Ресурсозбереження у промисловості передбачає підвищення потужності машин, що випускаються, якості, надійності, економічності, конкурентоспроможності та продуктивності обладнання та інших виробів машинобудування. При цьому передбачається зменшення їх габаритів, металоємності, енергоспоживання і зниження їх собівартості. Для цього має бути вирішено питання про розширення і систематичному оновленні номенклатури і асортименту конструкційних матеріалів, впровадженні високоефективних методів підвищення їх міцнісних властивостей; корозійно-і зносостійкості; про збільшення виробництва нових композитних конструкційних матеріалів; виробів на основі порошкової металургії, порошків-сплавів, що заміняють чорні і кольорові метали; широкому застосуванні малоопераціонной і безвідходної технології, а також прогресивної технології обробки, як електронно-променевої, лазерної, електроерозійної, плазмово-механічної.
При виборі матеріалу перш за все враховують експлуатаційні, технологічні та економічні вимоги, пропоновані до деталі.
Експлуатаційні вимоги до матеріалу визначаються умовами роботи деталі в механізмі. Для виконання цих вимог враховуються наступні властивості матеріалу: міцність - здатність матеріалу чинити опір руйнуванню або появі залишкових деформацій, характеризується межею міцності, межею плинності, умовною межею текучості, межею витривалості, твердістю по Брінеллю НВ або Роквеллу HRC; зносостійкість - здатність матеріалу чинити опір зносу, характеризується твердістю НВ, HRC або допустимим питомим тиском; жорсткість - здатність матеріалу чинити опір пружним деформаціям, характеризується при розтягуванні (стисканні) і вигині - модулем пружності, при крученні - модулем пружності; пружність характеризується межею пружності і модулем пружності Е; антіфрікционность характеризується коефіцієнтом тертя-ковзання; щільність; питомі характеристики - характеристики, що припадають на одиницю маси; електропровідність, теплопровідність, корозійна стійкість, жароміцність і ін
Технологічні вимоги до матеріалу визначають можливість виготовлення деталей з мінімальними трудовитратами. При виготовленні деталей методами обробки тиском (штампування, пресування і т.д.) враховують пластичність - властивість матеріалу одержувати без руйнування значні залишкові деформації; при виготовленні литтям враховують легкоплавкость і рідкотекучисть - заповнюваність без пустот вузьких порожнин різних форм; при виготовленні методами механічної обробки враховують оброблюваність різанням. До технологічних вимог відносять також термооброблюваність - здатність матеріалу змінювати механічні властивості при термічній (гартування, отпуску, відпал) і термохімічної (цементація, азотування тощо) обробках і зварюваність - здатність матеріалу утворювати міцні з'єднання при зварюванні.
Економічні вимоги до матеріалу визначаються його вартістю і дефіцитністю. Більш вагомою економічною вимогою є собівартість деталі, яка включає як вартість матеріалу, так і виробничі витрати на її виготовлення. Виробничі витрати в значній мірі залежать від технологічного процесу виготовлення деталі. Наприклад, при масовому і великосерійному виробництвах дешевше виготовляти деталі штампуванням, пресуванням, за допомогою лиття, а при одиничному або дрібносерійному виробництві ці технології через велику вартість оснастки (штампи, прес-форми, ливарні форми) дуже дорогі, тут вигідніше застосовувати деталі, отримані за допомогою механічної обробки. Вибір технології виготовлення деталі впливає і на вибір матеріалу. Вартість матеріалів, з яких виготовляють машину, становить 30 ... 60% повної вартості машини. Економію на вартості матеріалів можна отримати як шляхом зменшення кількості потрібного матеріалу на машину, так і шляхом заміни дорогого матеріалу більш дешевим. Але не завжди дешевий матеріал виявляється вигідніше більш дорогого. Наприклад, щоб виготовити невелику шестерню з чавуну, необхідно спочатку зробити модель, відформувати її, залити чавуном і обточити отриману виливок; швидше, простіше і дешевше буде відрізати диск потрібної товщини від круглої сталевої заготовки відповідного діаметру і для отримання шестерні обробити його на верстаті.