
- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосакс.Моделі розвитку (вб, Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція фран.Ї моделі госп.
- •Основні напрями пол..«дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація середземномор країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
Ініціатива Європейської Комісії відома під назвою «Ширша Європа - сусідство» визначає нову групу держав-сусідів - WNIS - Western Newly Independent States, до якої увійшли Укр., Молдова, Білорусь, перспективне членство яких в ЄС не виключається. Цей документ визначив особливості формування спільного європейського економічного простору, до складу якого мають увійти також Росія, держави Закавказзя та Північної Африки. Основними напрямками процесу створення останнього мали стати: регіональна та інтрарегіональна кооперація; розвиток взаємної торгівлі; створення умов для вільного переміщення громадян; створення спільної системи безпеки; інтеграція транспортної, енергетичної та телекомунікаційної мереж, а також формування європейського дослідницького простору; створення нових інструментів для підтримки та захисту інвестицій; підтримка інтеграції до ГАТТ/СОТ; розвиток фінансової системи тощо. У травні 2004 р. програма перетворилась на Європейську політику сусідства, яка пропонувала сусіднім країнам привілейовані відносини, які повинні будуватися на взаємному визнанні і зобов’язанні дотримуватися спільних цінностей головним чином у сфері верховенства права, належного державного управління, дотримання прав людини, принципів ринкової економіки та стабільного розвитку. Вказувалось, що глибина цих відносин залежатиме від того, наскільки ефективно втілюватимуться спільні цінності. Першочерговим завданням було визначення з країнами-партнерами пріоритетних цілей, виконання яких мало наблизити їх до ЄС. їм належало увійти до спільно погоджених планів дій, які повинні були поширюватись на ключові сфери, у яких будуть здійснюватися відповідні конкретні заходи. Йшлося, зокрема, про такі сфери: політичний діалог і реформи; торгівля та заходи, спрямовані на підготовку партнерів до поступової участі у внутрішньому ринку ЄС; правосуддя та внутрішні справи; енергетика, транспорт, інформаційне суспільство, охорона довкілля; соціальна політика та культурно-освітні контакти між людьми.
109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
Угода про асоціацію між Укр. та ЄС - це великий економічний та політичний проект, який було розпочато у 2007 році і який сьогодні може стати одним з інструментів модернізації держави. Враховуючи особливість цієї Угоди з точки зору поступової асоціації та інтеграції європейського та українського ринків, її підписання має важливе політичне значення, оскільки воно означатиме свідомий вибір української влади на користь розвитку Укр. в рамках європейської цивілізаційної моделі. Сьогодні є всі підстави вважати, що ЄС поставив прийняття рішення щодо підписання У А в залежність від здійснення певних внутрішньополітичних кроків в Укр. Так, міністр закордонних справ Данії, який головував на засіданні Ради зі співробітництва між Україною та ЄС., серед вимог, які ЄС публічно висуває офіційному Києву, назвав: 1) ліквідацію вибіркового правосуддя (проблема стосується засудження декількох впливових в минулому політичних лідерів) та проведення широкої судової реформи; 2) проведення вільних та чесних парламентських виборів; 3) пришвидшення реалізації програми реформ. Серед 3 найбільш конкретною вимогою є перша. Проблема засудження та ув’язнення колишніх високопосадовців, яких в ЄС вважають лідерами опозиційних політичних рухів в Укр., є предметом постійної уваги з боку як офіційного Брюсселя, так і з боку високопосадовців у державах-членах ЄС. 30 березня 2012 року у Брюсселі парафували Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, точніше всю її політичну частину (Асоціацію та першу і останню сторінки Зони вільної торгівлі). Саме парафування проходить у 2 етапи. Остаточне було 19 липня 2012 року - тоді Угода про Асоціацію була вся парафована. У грудні 2012 року повинен був бути проведений черговий саміт Україна-ЄС. Але очікування з цього приводу не виправдались, головним чином, з двох причин: - недемократичне проведення виборів, що зазначила ОБСЄ як підсумок свого моніторингу виборчого процесу; - очікування результатів виборів, після оголошення яких ситуація мала прояснитися. Наразі Україна має надію щодо проведення все ж таки чергового саміту у лютому 2013 року. Щодо підписання Угоди про асоціацію, то найоптимістичніші прогнози сходяться на кінці 2013 року, але все буде залежать від внутрішніх політичних процесів та ефективності виконання Україною встановлених у Порядку денному асоціації критеріїв для підписання зазначеної угоди, а також від діалогу України та ЕС.