88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.

Скандинавські країни є яскравим прикладом конкурентоспроможних інноваційних ек-к, стабільно займаючи лідируючі місця в рейтингу конкурентоспроможності ек-к світу, що складається ВЕФ. На відміну від більшості країн Європи, які мають аналогічні широкі та універсальні с-ми соц.-х гарантій, але зтикаються із серйозними проблемами, як пол-го, так і соц.-ек. хар-ру, скандинавські країни зберігають високу динаміку розвитку. Цьому сприяє поєднання унікальних умов скандинавських країн - історичні трад-ї егалітаризму, наявність у сусп-ві пол.-го компромісу з осн-х питань розвитку країн, високий рівень соц.-го згуртування та колективізму, широкі права профспілок.

Не мeнш значущою умовою конкурентоспроможності ек-к скандинавських країн є їх ефективна трансформація в нових умовах. В останнє десятиліття скандинавські країни зробили масштабні зусилля у сфері інноваційного та технол-о розвитку, приділяючи величезну увагу освіті та науковим дослідженням. Завдяки вжитим зусиллям скандинавські країни близькі до трансформації в інф-ні спільноти нового типу. Аналіз розвитку ек-к скандинавських країн показує. що конкурентоспроможність їхніх ек-к грунтується на 3 компонентах: • високий р-нь пол-ї культури, збумовлений наявністю компромісу в сусп-і з основних питань розвитку, практично повна відсутність корупції і вільна преса; ■ широка, ефективна програма соц-го захисту населення яка спрямована на стимулювання продуктивних сил сусп-ва: ■ значна увага інноваційній діяльності, науки й освіти, що дозволило країнам ств-ти потужний інноваційний базис заснований на високих технол-х і ефективному впровадженні інновацій в реальний сектор.

89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.

Система регулювання ринку праці, «модель Рена - Мейднера» за прізвищами відомих швецьких аналітиків. Основними інструментами реалізації було використання податкових і грошових обмежень, які стримували ціни на досить низькому рівні, що змушувало підприємців і профспілки відмовитись від механізму інфляційного зростання заробітної плати. Заходи, що підтримували сукупний попит, виявилися ефективними щодо вибіркової підтримки депресивних регіонів, деяких значущих для економіки галузей та соціальних груп населення що постраждали внаслідок структурних змін в економіці. Такі заходи зробили ринок праці в країні гнучким і таким, що чітко орієнтувався на реальні соціальні гарантії. Розвиток моделі “Рена - Мейднера” У 1970 – 80 рр. Створено державна адміністрацію ринку праці. Великого поширення набула система соціальних пільг, яка з часом отримала назву «швецької моделі соціалізму». Саме вона багато в чому була показовою для двох наддержав - СРСР та США. У 1975 р. за законом про пенсії її отримувачі здобули виключне право на спеціальну надбавку до неї, що вивело країну у число лідерів у світі за рівнем пенсійного забезпечення. Занепад моделі “Рена - Мейднера” Починаючи з 1990 р. «швецьке економічне диво» майже перестало розвиватись. Проблеми: зростав державний борг структурна криза в промисловості, Дефіцит бюджету сягав 14-15%, зростання безробіття., Податковий тягар та висока питома вага трансфертних платежів відлякувала місцевих та іноземних інвесторів, капітал стрімко відпливав з країни за кордон, банківська криза середини 1990-х pp. та нестійкість на­ціональної валюти — крони.