
- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосакс.Моделі розвитку (вб, Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція фран.Ї моделі госп.
- •Основні напрями пол..«дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація середземномор країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
Структура господарства фнр
Структура ВНП ФРН головні галузі економіки мають такі позиції (%):
промисловість 29,6;
сільське господарство 0,9;
сфера послуг 69,5;
Основою промисловості Німеччини тривалий час була важка індустрія. У 1955 р. її частка в усьому промисловому виробництві становила понад 73%. Нині Німеччина відзначається у світовій економіці як один з провідних виробників продукції важкого машинобудування, найбільший експортер металообробної техніки, хімічної продукції.
Найконкурентнішими галузями промисловості Німеччини є: автомобілебудування, літакобудування, виробництво локомотивів і вагонів, верстатобудування, виготовлення приладів, електротехнічна промисловість, точна механіка й оптика, хімічна й фармацевтична промисловість, чорна металургія. Найбільша кількість зайнятих у промисловості припадає на сектор загального машинобудування й верстатобудування, далі йде автомобілебудування, хімічна промисловість, харчова й електротехнічна галузі. Промисловість Німеччини відзначається високим рівнем концентрації виробництва. Великі підприємства, що становлять тільки 2% від загальної чисельності, обіймають 30% усіх зайнятих у промисловості і дають половину виробництва продукції. Найбільшими й найвідомішими корпораціями є: виробники автомобілів “Фольксваген”, “БМВ” і “Даймлер-Крайслер”; хімічні концерни “Гехст”, “Байєр” і “БАСФ”; вугільний концерн “Рурколе АГ”; електроконцерни “Сіменс”, група “Бош”.
Серед 220 найбільших промислових корпорацій світу 17 – німецькі; за цим показником ФРН посідає четверте місце після США, Японії та Франції. Сільське господарство забезпечує потреби країни в продовольстві на 80%, а в споживанні пшениці, цукру, яловичини, сиру, вершкового масла – на 100%. У сільському господарстві, як і в промисловості, відбувається концентрація виробництва.
Основою сільського господарства є тваринництво. Основними галузями сфери послуг ФРН є торгівля, транспорт, банківські й фінансові послуги, а також державне управління. На торгівлю припадає приблизно 10% створеної брутто-вартості, на її підприємствах працює 4 млн. осіб.
Серед приватних банків найпотужнішими є «Дойче Банк», «Дрезднер Банк» і «Коммерцбанк». Усього в Німеччині функціонує 330 кредитних банків, 704 ощадних кас, 2778 кредитних товариств, 33 іпотечних банків та ін.
Особливістю економіки ФРН є наявність невеликої кількості фінансових груп (приблизно 10). Це пояснюється величезною концентрацією банківського капіталу в руках трьох названих вище гроссбанків: “Дойче Банку”, “Дрезднер Банку” й “Комерцбанку”.
Високими темпами зростають операції з цінними паперами на фондових біржах. У Німеччині вісім бірж. Найбільшою є біржа у Франкфурті; за значенням вона посідає четверте місце у світі, після Нью-Йорку, Токіо й Лондона.
Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
В даний час опорними галузями економіки Німеччини є машинобудування (транспортне, електротехнічне і електронне), хімічна галузь, харчова промисловість. Провідне місце займають автомобільна промисловість, загальне машинобудування і електротехнічна. Позиції промислових гігантів ФРН в європейській економіці є досить значними це компанії Volkswagen group, BMW, Daimler-Benz та інші.
Лідерами європейської хімічної та хіміко-фармацевтичної індустрії зараз виступають німецькі концерни BASF, Bayer, які мають приблизно однаковий торговий оборот, який оцінюється у 30-32 млрд. євро та приблизно однакову чисельність працюючих 95-110 тис. працівників.
Найбільшою електротехнічною корпорацією країни є Siemens з числом зайнятих майже у 0,5 млн. осіб та торговим оборотом у 87 млрд. євро (2001). Друге місце має Bosch з відповідними показниками: 213 тис. осіб та 34 млрд. євро.
Європейських торгових лідерів – компанію “Metro”, щорічний торговельний оборот якої складає близько 50 млрд. євро і в якій працює понад 240 тис. робітників та службовців. До лідерів відносяться – Lufthansa (авіаційний транспорт) з торговим оборотом в 16,7 млрд. євро і з чисельністю зайнятих 88 тис. та Bahn (залізничний транспорт), відповідні показники якої становлять 15,7 млрд. євро та 214 тис. працюючих. Найбільш активно поводять себе на постсоціалістичному просторі такі німецькі ТНК як Deutsche Telekom, яка направила на модернізацію зв’язку в країнах ЦСЕ близько 4,2 млрд. дол., Volkswagen, який інвестував чималі кошти у фірму Škoda (Чехія), корпорація Henkel, яка побудувала потужні заводи побутової хімії в Польщі, Угорщині, Росії.