26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)

З теорії міжнародного права концепція м’якого права поширюється в праві Європейського Союзу. Класичне визначення м’якого права в ЄС дав у 1994 р. Френсіс Снайдер., який описує м’яке право, як «правила поведінки, які, в принципі, не мають юридично зобов’язуючої сили, але, попри це, можуть мати практичні наслідки», тобто головною ознакою актів м’якого права є те, що всі вони не є офіційно зобов’язуючими, хоча й можуть містити нормативні приписи.

До таких актів слід відносити акти, видані поза межами інституційного механізму Євросоюзу, наприклад, акти Євромбудсмана, акти Євроюсту чи інших агентств Євросоюзу,які можуть набувати форми заключень, резолюцій, декларацій тощо. Такі акти не входять в системуправовихактів. Також до нетипових актів слід віднести акти інститутів, що видаються в непередбаченій в установчому договорі формі. Відповіднодо Резолюції Європейського Парламенту 2007 року до категорії актів «м’якого» права слід віднести повідомлення (сommunication), білі та зелені книги, кодекси поведінки, резолюції тощо.

В доктрині права Євросоюзу намітилися течія визнання «м’якого» права, під яким узагальнено прийнято вважати сукупність правил поведінки, які містяться в актах, що наділені необов’язковою (рекомендаційною) юридичною силою, однак мають певний опосередкований правовий ефект, мають на меті та призводять до практичних наслідків. Практика свідчить, що «м’яке» право в Євросоюзі відіграє важливу роль, розвиває правопорядок об’єднання, заповнює існуючі прогалини, а також слугує інструментом перспективного розширення компетенції Євросоюзу. явищу.

БІЛА КНИГА ЄС книга під назвою "Формування внутрішнього ринку", прийнята Комісією ЄС у 1985 р. з метою відродити рух за економічний союз європейських країн. Б.к. містить 300 рекомендацій) для ліквідації наявних бар'єрів. Ці рекомендації згруповано у три категорії: фізичні, технічні та фіскальні. ЗЕЛЕНА КНИГА ЄС документ ЄС, що містить технічні вимоги до здійснення політики, проголошеної у Білій книзі ЄС.

27.Основні інституції єс

Процес ухвалення рішень:

• Європейська Рада – встановлює цілі спільних політик;

• Європейська Комісія – вносить пропозиції щодо рішень;

• Європарламент, Рада ЄС (Рада міністрів) – затверджують рішення;

• Суд та Рахункова палата – контролюють.

Європейська Рада:

• складається з глав держав чи урядів;

• є “архітектором” конструкції;

• форум для вільного та неформального обміну думками – espritdecorps (кастовий дух);

• не ухвалює правових актів;

• визначає (політично) безпекову політику.

Європейська Комісія:

• має право ініціативи щодо внесення пропозиції;

• є охоронцем договорів;

• виконавчий орган ЄС;

• представницька функція;

• інформаційна функція.

Європейський Парламент

• консультування;

• участь в законодавчому процесі;

• політична функція;

• наглядова функція;

• бюджетна функція.

Рада ЄС (Рада Міністрів ЄС)

• головування змінюється кожні півроку;

• важливі рішення приймаються одностайно;

• має 16 спеціалізованих рад;

• комітет постійних представників (COREPER)

28.Принципи та механізми взаємодії між інституціями ЄС

ЄП представляє інтереси громадян ЄС і збирається безпосередньо ними. Рада ЄС представляє окремі держави-члени ЄС. ЄК представляє інтереси ЄС в цілому. Європейська Рада - встановлює цілі спільних політик. Європейська Комісія - вносить пропозиції щодо рішень. Європарламент і Рада ЄС (Рада міністрів) - затверджують рішення. Лісабонський договір надає більше влади ЄП, вагомість цього законодавчого органу прирівнюється до Ради ЄС. Він також набуває однакового з нею статусу стосовно питань бюдж., оскільки диференціації на обов’язкові та необов’язкові витрати не передбачено. Суд та Рахункова палата - контролюють. Як правило Рада міністрів ЄС приймає рішення за пропозицією Європейської Комісії та у співпраці і Європейським Парламентом через:

звичайну законотворчу процедуру (ек-напол.-ка, імміграція, енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища та прав споживачів); — спеціальні законотворчі процедури:

процедура консультацій - після консультації з ЄП Рада приймає рішення “незважаючи” на позицію ЄП (с/г, судове і поліційне співробітництво, оподаткування); процедура отримання згоди - Рада приймає рішення тільки у разі згоди ЄП, який не може вносити поправки (боротьба з дискримінацією, членство в ЄС, вихід з ЄС, угоди про асоціацію, інституційні питання). Для відповідності належному управлінню і забезпечення участі громадянського сусп-ва, інституції ЄС працюють при якомога більшомудотриманні принципу гласності Засідання ЄП проходять публічно, обговорення та голосування у раді також публічні.