Психологічного моделювання

1. Моделювання та прогнозування в системі підготовки спортсменів

Ефективність підготовки висококваліфікованого спортсмена значною мірою залежить від оптимального сполучення багатьох умов:

Оптимальна організація добору обдарованих дітей відповідного віку, що володіють певними потенційними можливостями і бажають їх реалізувати.

Правильна організація багаторічної підготовки і кожного з її етапів.

Наявність тренера (чи тренерів), що мають необхідні умови і професійну кваліфікацію для здійснення процесу багаторічного тренування окремих.

Наявність необхідного і відповідного кожному етапу підготовки медичного, науково- методичного, матеріального й організаційного забезпечення [54].

Уже з цього переліку видно, що процес підготовки вимагає погодження участі багатьох спеціалістів, організацій, і повинен представляти собою певну логістичну систему.

Організація підготовки спортсменів — сукупність (система) взаємозалежних факторів (мети, задач, принципів, установ, умов забезпечення, організаційних заходів, систем тренування), за допомогою яких забезпечується процес підготовки спортсменів до певних досягнень [61, 45, 50]. При цьому спортивне тренування як спеціалізований процес фізичного виховання є однієї зі складових частин організаційної системи підготовки.

Таким чином, у системі підготовки спортсменів можна виділити два види діяльності: педагогічний процес спортивного тренування і різні види діяльності, спрямовані на забезпечення цього процесу [11].

Метою керування процесом підготовки є оптимізація поведінки спортсмена, доцільний розвиток тренованості і підготовленості, що забезпечують досягнення найвищих спортивних результатів [23].

Об'єктом керування в спортивному тренуванні є поведінка спортсмена і його стан - оперативний, поточний, етапний, що є наслідком застосування тренувальних і змагальних навантажень, всього комплексу впливів у системі спортивної підготовки.

Керування тренувальним процесом передбачає комплексне використання, як можливостей системи спортивного тренування (закономірностей, принципів, положень, засобів і методів), так і поза тренувальних і поза змагальних факторів системи спортивної підготовки.

Керування процесом тренування здійснюється тренером при активній участі спортсмена і передбачає три групи операцій:

• збір інформації про стан спортсменів;

• аналіз цієї інформації на основі порівняння фактичних і заданих параметрів, розробка шляхів планування і корекції характеристик тренувальної і змагальної діяльності в напрямку, що забезпечує досягнення заданого ефекту;

• прийняття і реалізація рішень шляхом розробки і впровадження мети і задач, планів і програм, засобів і методів, що забезпечують досягнення заданого ефекту тренувальної і змагальної діяльності [36, 38].

Керування системою підготовки спортсменів є регулювання її функціонування шляхом розробки загальної мети і принципів діяльності; постановки задач у цілому, перед кожним управлінським циклом, окремими спеціалістами; контролю за процесом діяльності і його результатами, аналіз функціонування і внесення коректив у характер функціонування, що забезпечують поліпшення і розвиток системи [26]. При тренуванні спортсменів вищої кваліфікації типовою є ситуація, коли перед учнем і тренером ставиться задача досягти за визначений час, до точно визначеного терміну необхідного рівня спортивних результатів. Процес тренування повинен бути високо ефективним і точним, тобто бути добре керованим.

Для того щоб змінити стан усієї системи в цілому, ми повинні змінити стан декількох чи хоча б однієї з її підсистем. Для цього функціональний стан усіх систем і усі види підготовленості повинні знаходитися на певному рівні і бути в оптимальному співвідношенні.

Задача зводиться до того, щоб за визначений час і до точно зазначеного терміну перевести організм із вихідного в новий заданий стан. Щоб процес був цілеспрямованим, необхідно мати кількісний опис (модель) заданого стану [40].

Прогрес світового біатлону вимагає постійного творчого пошуку ефективних засобів і методів підготовки національної збірної команди країни. Складність процесу підготовки спортсменів в сучасних умовах зростає через тенденцію, що має місце до підвищення об'єму і інтенсивності тренувальних навантажень, що пред'являє організму спортсменів високі вимоги [4, 62].

Проте підвищення об'ємів тренувальної роботи вже не вирішує насущних проблем сучасного спорту, а навпаки пов'язано з можливостями перенапружень і перетренування. Раціональна підготовка спортсменів в даний час може здійснюватися тільки шляхом оптимізації тренувального процесу на строго науковій основі.

Під оптимізацією тренування розуміють цілеспрямований розподіл тренувальних впливів, які відповідають особливостям функціональної підготовленості спортсменів і сприяючих досягненню максимальних результатів на змаганнях.

Останнє можливо шляхом активного, цілеспрямованого управління тренувальним процесом.

Проблема управління спортивним тренуванням вважається однією з центральних проблем сучасної науки про спорт, а підтвердженням її значущості є її активний розвиток в роботах фахівців в різних країнах [5].

Важливою умовою для створення науково обгрунтованої системи багаторічної та ефективної підготовки спортсменів є врахування існуючого практичного досвіду, всебічний аналіз найвищих досягнень провідних спортсменів і виявлення взаємозв’язку з тими факторами (в тому числі і психологічними), від яких значною мірою залежить успіх у конкретних видах спорту [51]. Отже, на підставі вищесказаного можна говорити про вдосконалення системи управління багаторічним тренувальним процесом, але для цього необхідно створити модельні характеристики, що висвітлюють найважливіші сторони тренувальної та змагальної діяльності в спорті [11, 65, 66, 67].

Створюючи психологічні або будь-які інші моделі в спорті, необхідно спиратися на принцип випереджаючого розвитку, передбачаючи, що модель буде найоптимальнішою, коли складові фактори її підбираються, створюються та корегуються таким чином, щоб інтегральні показники ефективності та надійності передбачали вищий рівень як норму для подальшого успіху [52].