3. Категорії, методи, функції, закони політології.

Категорії – це загальні поняття, якими оперує та чи інша наука. Серед категорій політології можна виділити:

1. загальні (політика, влада, демократія, свобода)

2. категорії структури (політична система, організація, партія, держава)

3. функціональні (політична діяльність, процес, боротьба)

4. категорії розвитку (політична революція, контрреволюція).

Методи політології:

1. загальні методи (культурний, соціологічний, нормативно-ціннісний, функціональний, інструментальний, антропологічний, психологічний, порівняльний, історичний)

2. логічні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, математичні методи)

3. методи емпіричних досліджень (аналіз документів, спостереження, експеримент, анкетування).

Функції політології:

1. теоретико-пізнавальна (дослідження сутнісних рис політики, розвиток політичної думки)

2. методологічна (розробка, відбір і застосування таких методів, які сприяють встановленню істини)

3. науково-прогностична (націлена, щоб передбачити і дослідити наслідки політичних проектів)

4. інноваційна (політик має бути попереду технологій)

5. професійно-прикладна (знання теорії)

6. світоглядно-прикладна.

Закони політології:

1. закони функціонування та розвитку політичного процесу (політична діяльність залежить від свідомості суб’єктів влади; єдність і суперечливість загальнолюдських цінностей у політичній сфері; розширення сфери політичного життя та підвищення ролі політики у житті суспільства)

2. політико-економічні закони (визначальний вплив економіки на політику; відносно самостійне існування політики)

3. політико-психологічні закони (закономірності соціалізації політики; формування політичних лідерів; завоювання влади).

Тема 2. Політична влада

1. Поняття влади

Причини владних відносин:

1. біологічний підхід (визначає владу як таку, що притаманна біологічній природі людини і носить свідомий характер)

2. антропологічний підхід (владні відносини притаманні суспільству на всіх етапах його розвитку)

3. політологічний підхід (влада є наслідком виникнення класів, влада необхідна для організації суспільного виробництва, узгодження інтересів, дій різних класів і груп, для підтримання цілісності суспільства).

У вітчизняній літературі влада розглядається як:

1. відносини командування і підпорядкування державі, суспільній групі, суспільству

2. вольовий елемент, який виявляється у здатності одних людей нав’язувати і впливати на волю інших

3. інститут, організована установа, що здатна забезпечити єдність і порядок у суспільних відносинах.

Відповідну до сфер суспільного життя виділяють:

• економічну

• духовну

• інформаційну

• правову

• політичну

• адміністративну

• військову

• сімейну владу.

Влада – це вольове відношення між людьми, тобто таке відношення, за яким одні люди можуть нав’язувати свою волю іншим.

Ознаки влади:

1. територія

2. монополія на примус

3. тривалість у часі

4. легітимність.

Суб’єкти влади:

• держава та її інститути

• політична еліта та лідери

• політичні партії.

Об’єкти влади:

• індивід

• соціальна група

• клас

• суспільство загалом.

Владу можна здобути такими шляхами:

1. виборами

2. переворотами

3. революціями

4. шляхом абдикації.

Збереження влади може забезпечуватися з допомогою військової сили, не правового примусу, ідеологічного маніпулювання, легітимності.

Владні мотиви можна розділити на егоцентричні і соціоцентричні.