3. Прикладне програмне забезпечення

Прикладне ПЗ – частина програмного забезпечення, що потре­бує безпосередньої взаємодії з користувачем та забезпечує розв'язан­ня певної задачі. Цим самим поняття прикладного ПЗ є протилеж­ним до системного та іншого допоміжного ПЗ, які лише забезпечу­ють можливість виконання роботи, але не приносять безпосередньої користі користувачеві.

Усе розмаїття прикладного ПЗ умовно можна поділити:

• на прикладні програми;

• пакети прикладних програм.

На відміну від прикладної програми, пакети прикладних про­грам (ППП) – це спеціальним чином організовані програмні ком­плекси, розраховані на загальне застосування в певній проблемній галузі й доповнені відповідною технічною документацією. Серед них вирізняють:

• проблемно-орієнтовані ППП;

• ППП автоматизованого проектування;

• ППП загального призначення;

• методично-орієнтовані ППП;

• офісні ППП;

• настільні видавничі системи;

• програмні засоби мультимедіа;

• системи штучного інтелекту.

Клас прикладних програмних засобів найбільший, що зумовлено насамперед широким застосуванням засобів комп'ютерної техніки в усіх сферах діяльності людини, створенням автоматизованих інфор­маційних систем різних предметних галузей.

Проблемно-орієнтовані ППП

Використовуються для тих сфер, у яких можлива типізація функцій керування, структур даних й алгоритмів обробки. Це най­більший клас програмних продуктів, усередині якого проводиться класифікація за такими ознаками:

• типами предметних областей;

• інформаційними системами;

• функціями і комплексами завдань та ін.

Для деяких галузей створено ринок програмних продуктів, серед яких можна виокремити ППП: автоматизованого бухгалтерського обліку; фінансової діяльності; управління персоналом (кадровий об­лік); управління матеріальними запасами; управління виробниц­твом; банківські інформаційні системи та ін.

Типовим прикладом є серія програм 1С:, що дає змогу автомати­зувати вирішення задач керування підприємством, наприклад: 1С: Бухгалтерія, 1С:Підприємство, 1С:Кадри та ін. До пакетів цього класу належать і програми, що реалізують дистанційне навчання, наприклад пакет SunRav_BookOffice.

ППП автоматизованого проектування

Програми цього класу застосовуються у роботі конструкторів і технологів, пов'язаних із розробкою креслень, схем, діаграм, графіч­ним моделюванням і конструюванням, створенням бібліотеки стан­дартних елементів (шаблонів) креслень, їх багатократним викорис­танням, створенням демонстраційних ілюстрацій і мультфільмів, тобто з обробкою графічних зображень.

Особливістю цього класу програмних продуктів є високі вимоги до технічної частини системи обробки даних, наявність бібліотек вбудованих функцій, об'єктів, інтерфейсів з графічними системами й базами даних.

Приклади пакетів цього класу: AutoCAD (AutoDesk), DesignCAD, Grafic CAD Professional, DrawBase, Microstation, TurboCAD.

ППП загального призначення

Цей клас містить широкий перелік програмних продуктів, що підтримують переважно інформаційні технології кінцевих користу­вачів. Окрім кінцевих користувачів, такими програмними продук­тами за рахунок вбудованих засобів технології програмування мо­жуть користуватися програмісти з метою створення ускладнених програм обробки даних.

Представників цього класу програмних продуктів декілька.

1. Системи управління базами даних (СУБД). Використову­ються для автоматизації процедур створення, зберігання й отриман­ня електронних даних, а також централізованого зберігання баз да­них на файл-сервері і мережевого доступу до них. Розрізняються способом організації даних, форматом, мовою формування запитів на операції з даними. Прикладами файл-серверних СУБД є: MS Access, Borland Paradox; клієнт-серверних – Oracle, Firebird, MS SQL Server, Sybase, Interbase, IBM DB2, MySQL.

2. Сервери баз даних – вид програмного забезпечення, призна­чений для створення і використання при роботі у мережі інтегрова­них баз даних в архітектурі клієнт-сервер. Такі сервери обслугову­ють бази даних і відповідають за цілісність, виконують усю обробку даних самостійно (зберігання, пошук, вилучення й передача даних клієнту), одночасно забезпечуючи даними велику кількість корис­тувачів мережі.

Загальним для різних видів серверів баз даних є використання реляційної мови SQL (structured query language) для реалізації за­питів до даних. Більшість серверів баз даних може використовувати одночасно декілька платформ (Windows NT, Unix, OS/2 тощо), під­тримує широкий спектр протоколів передачі даних. Деякі сервери реалізують розподілене зберігання інформації у мережі.

Архітектура клієнт-сервер складається із клієнтів і серверів. Основна ідея полягає в тому, щоб розміщувати сервери на потужних машинах, а застосунок, що використовують мовні компоненти СУБД, забезпечить доступ до них з менш потужних машин-клієнтів через зовнішні інтерфейси.

3. Текстові процесори призначені для автоматичного формату­вання документів, вставлення малюнків і графіки, складання змісту і покажчиків, перевірки орфографії, підготовки шаблонів докумен­тів. Розвитком цього напряму програмних продуктів є видавничі системи. Прикладами пакетів цього класу є: MS Word, Блокнот, WordPad, OpenOffice.org Writer, TeX (Дональда Кнута) та ін.

4. Табличні процесори дозволяють обробляти великі об'єми чис­лової інформації (не виключаючи при цьому звичайну символьну), формуючи з даних таблиці. Можна сказати, що це дуже потужні калькулятори, які зберігають у своїй пам'яті величезні числові ма­сиви і дають змогу виконувати над ними різні арифметичні та логіч­ні операції, формувати діаграми й робити безліч інших операцій, корисних для вирішення задач користувача. Типовими прикладами є MS Excel, Quatro Pro, OpenOffice.org Cale, Gnumeric та ін.

5. Засоби презентаційної графіки – це конструктори графічних образів ділової інформації, що мають у наочній і динамічній формах надавати результати деяких аналітичних досліджень. Послідовність роботи з такими пакетами включає: розробку загального плану пре­зентації, вибір шаблона для оформлення елементів, формування й імпорт елементів (текст, графіка, таблиці, діаграми, звукові ефекти, відеокліпи). Приклади таких пакетів: PowerPoint, Harvard Graphics, WordPerfect Presentations.

6. Інтегровані пакети – набір декількох програмних продук­тів, що функціонально доповнюють один одного, підтримують єдині інформаційні технології, реалізовані на загальній обчислювальній і операційній платформі.

Найбільш поширені інтегровані пакети з такими компонентами: СУБД, текстовий редактор, табличний процесор, органайзер, засоби підтримки електронної пошти, програми створення презентацій, графічний редактор.

Компоненти інтегрованих пакетів можуть працювати ізольовано один від одного, але основні їх переваги виявляються при поєднанні один з одним. Користувачі таких пакетів мають уніфікований для різних компонентів інтерфейс, чим забезпечується відносна легкість процесу їх освоєння. Інтегровані пакети ефективні й при груповій роботі у мережі багатьох користувачів.

Методично-орієнтовані ППП

Цей клас включає програмні продукти, що забезпечують неза­лежно від предметної галузі й функцій інформаційних систем мате­матичні, статистичні та інші методи розв'язання задач. Найпошире­ніші методи математичного програмування, розв'язання диференці­альних рівнянь, імітаційного моделювання, дослідження операцій.

Методи статистичної обробки й аналізу даних (наприклад, описо­ва статистика, регресійний аналіз, прогнозування значень техніко-економічних показників) набувають широкого застосування. Так, сучасні табличні процесори значно розширили набір вбудованих функцій, що реалізують статистичну обробку, пропонують технології статистичного аналізу. Разом із тим потреба у використанні спеціалізованих програмних засобів статистичної обробки, які забезпе­чують високу точність і розмаїття статистичних методів, також зростає.

До таких систем належать: SAS, SPSS, SYSTAT, Time Line 6.0 for Windows, MS Project for Windows, Sure Trak, Primavera Systems Evolve, Oracle E-Business Suite, Oracle Peoplesoft.

Офісні ППП

Цей клас програмних продуктів охоплює програми, що забезпе­чують організаційне управління діяльністю офісу.

1. Органайзери (планувальники) – ПЗ для планування робочого часу, складання протоколів зустрічей, розкладів, ведення записної і телефонної книжок. До складу програм органайзерів входять: каль­кулятор, записник, годинник, календар тощо. Найчастіше подібне програмне забезпечення розробляється для ноутбуків, персональних комп'ютерів блокнотного типу.

Є два види пакетів цього класу: 1) органайзери для керування проектами, що використовуються для мережевого планування й ке­рування проектами. Дають можливість спланувати проект будь-якої величини й складності, ефективно розподілити людські, фінансові й матеріальні ресурси, скласти оптимальний графік робіт і прокон­тролювати його виконання. До них належать Time Line, MS Project; 2) органайзери для організації діяльності окремої людини – це елек­тронні секретарі для ефективного керування діловими контактами. Включають, зокрема, Lotus Organizer, АСТІ.

2. Програми-перекладачі – засоби перевірки орфографії та роз­пізнавання тексту, що включають:

програми-перекладачі, призначені для створення перекладу початкового тексту вказаною мовою;

словники орфографії для перевірки текстів;

словники синонімів, які використовуються для стильової правки текстів;