Тема 3 різновиди комп'ютерів

Мікрокомп'ютери.

Стаціонарні комп'ютери.

Персональні комп'ю­тери.

Портативні комп'ютери.

Персональні комунікатори.

Мобіль­ний зв'язок.

Суперкомп'ютери.

Класифікація комп'ютерів. За продуктивністю і характером ви­користання комп'ютери умовно можна класифікувати на мікроком­п'ютери, персональні та суперкомп'ютери.

3.1. Мікрокомп'ютери

Мікрокомп'ютери – це комп'ютери, в яких функції централь­ного процесора виконує мікропроцесор або декілька мікропроцесо­рів. Продуктивність комп'ютера визначається не тільки характе­ристиками власне мікропроцесора, а і ємністю оперативної пам'яті, типом чипсету, типами периферійних пристроїв тощо.

Різновид мікрокомп'ютера – мікроконтролер, вбудований у си­стему управління або технологічну лінію.

У побуті мікроконтролери дуже поширені. Людина використовує велику кількість побутових приладів та систем управління тран­спортними засобами, які мають інтелектуальні властивості та самі обирають певні режими роботи. Наприклад, фото або відеокамери, які самі встановлюють параметри зйомки. Пральна машина, котра виконує всі операції прання без втручання людини. Сучасне авто має безліч систем допомоги водію в безпечному керуванні, економно та екологічно управляє двигуном, значно знижуючи витрати пального та небезпечні викиди в атмосферу.

2. Стаціонарні комп'ютери

Стаціонарні комп'ютери призначені для розв'язання широко­го класу економічних та науково-технічних задач. Їх доцільно засто­совувати у великих системах за наявності не менше 10 – 100 робочих місць. Один або декілька комп'ютерів мають вищу продуктивність і виконують спеціалізовані більш складні завдання. Вони отримали назву сервери, тобто комп'ютери, які обслуговують інші комп'юте­ри. Ті комп'ютери, що виконують прості завдання, називаються ро­бочими станціями.

Стаціонарні комп'ютери об'єднують у локальну мережу. Працю­ють вони, як правило, під управлінням мережевої операційної сис­теми.

2. Персональні комп'ютери

Персональні комп'ютери (ПК) – комп'ютери універсального призначення, розраховані на одного користувача.

Історично таку назву отримав комерційний комп'ютер від фірми IBM, оскільки спочатку призначався для роботи окремої людини. Успіх був настільки грандіозним, що нині будь-який комп'ютер від будь-якої фірми почали називати персональним. Це власне ім'я ста­ло іменем цілого класу комп'ютерів. Переважна більшість офісних комп'ютерів є саме персональними.

Основні параметри ПК підвищуються щороку. Станом на 2009 р. можна сказати, що персональний комп'ютер має двоядерний проце­сор, який працює на тактовій частоті 3 ГГц, ємність оперативної пам'яті 1 ГБ, розмір жорсткого диска 200 ГБ, відеокарта має власні графічний процесор та оперативну пам'ять на 512 МБ, плоский мо­нітор з діагоналлю 19 дюймів.

2. Портативні комп'ютери

Портативні комп'ютери переважно потрібні керівникам фірм, менеджерам, ученим, журналістам і всім, кому доводиться багато переміщуватися і одночасно працювати за межами офісу – вдома, на презентаціях або під час відряджень. Крім виконання певної ро­боти, ще потрібно завжди бути на зв'язку з фірмою.

До портативних комп'ютерів належать такі:

• Laptop (наколінник, від lap – коліно і top – верх). За розміра­ми він наближений до звичайного портфеля. За основними характе­ристиками (швидкодією, пам'яттю) приблизно відповідає звичайно­му ПК;

• Notebook (блокнот, записна книжка). За розмірами він поді­бний до книги збільшеного формату. Має вагу близько 1–2 кг;

• Palmtop (надолонник) – найменші сучасні персональні ком­п'ютери. Поміщаються на долоні. Магнітні диски в них замінює енергонезалежна електрона пам'ять flash-типу. Немає і накопичувачів на дисках – обмін інформацією зі звичайними комп'ютера­ми відбувається лініями зв'язку.

Якщо Palmtop доповнити набором ділових програм, записаних у його постійну пам'ять, то отримаємо персональний цифровий поміч­ник PDA (Personal Digital Assistant) або Pocket PC.